Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №464/8147/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8147/25

пр.№ 1-кп/464/188/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12025141410000920 від 14.11.2025 відносно:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 25.09.2025 Чернівецьким районним судом м.Чернівці за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 17000 грн, штраф сплатив,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, -

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 12.11.2025 о 14 год. 25 хв., перебуваючи у приміщенні кафе-бару «Енергія», що за адресою: м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича 8,маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із крісла чоловічу сумку чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5 , яка матеріальної цінності для останнього не становить, в якій знаходились 40 000 гривень та документи, які знаходились в сумці, а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 14.12.1998 Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданого 14.03.2017 органом 4610, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_3 видана 02.07.1999 державною податковою адміністрацією України, посвідчення учасника бойових дій серії № НОМЕР_4 виданого 27.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_5 виданого 24.11.2023 управлінням соціального захисту населення Львівської РДА, військовий квиток серії НОМЕР_6 виданого 11.11.2004 Пустомитівським військовим комісаріатом Львівської області, посвідчення водія серії НОМЕР_7 , які видані на ім`я ОСОБА_5 та ключ від автомобіля марки «Фольксваген» моделі «Кадді» вартістю 3700 гривень, після чого з викраденим майном покинув приміщення кафе-бару та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 43 700 грн.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у інкримінованому правопорушенні визнав повністю, надав аналогічні пояснення викладені у фабулі. Щиро кається, шкодує про вчинене. Просить суворо не карати, врахувати, що зробив належні висновки. Цивільний позов визнає в повному обсязі, просить вибачення у потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні цивільний позов пітримав, просить його задовольнити. При призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Оскільки обвинувачений повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів.

Отже, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який неодружений, зі слів працює неофіційно, має постійне місце проживання, раніше судимий, покарання відбув, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи щире каяття обвинуваченого у вчиненні злочину, позицію потерпілого, дані досудової доповіді, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без реального відбуття покарання, а тому його можливо звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши іспитовий строк, з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст. 76 КК України, що буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, і така шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Обвинувачений повністю визнав заявлений потерпілим цивільний позов, тому заявлений ОСОБА_5 цивільний позов слід задовольнити.

Арешт майна, накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 27.11.2025 слід скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому – особисте зобов`язання до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, протягом якого він не вчинить нового злочину та належно виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Тривалість іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з моменту оголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – особисте зобов`язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 44 651 (сорок чотири тисячі шістсот п`ятдесят одна) грн 15 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн, витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Арешт майна, накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 27.11.2025, – скасувати.

Речові докази відповідно до постанови від 19.11.2025, які згідно з розпискою від 20.11.2025 повернуті потерпілому, - залишити ОСОБА_5 .

Речові докази: DVD-диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження; чорні спортивні штани «Адідас», чорну куртку без написів, мобільний телефон «Apple Iphone 12» з чохлом, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП 2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області – повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_1