Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 08 січня 2026 р.
Справа: №444/10/26
Суддя: Зеліско Р. Й.
Справа № 444/10/26
Провадження № 1-кп/444/179/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 січня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження № 12025141400000509 внесеного 23.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, розлучений , троє неповнолітніх дітей ,військовозобов"язаного, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 солдат, зареєстрований та проживаючий у АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого, адвокатом, нотаріусом чи депутатом не являється, паспорт НОМЕР_2 виданий Пустомитівським РС ГУДМС України у Львівській області ; РНККПО 3013910176
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/850/25 від 26.03.2025 про накладення на нього адміністративного, стягнення у вигляді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/2869/25 від 09.09.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, діючи умисно, всупереч вказаних постанов суду, які набрали законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, неодноразово продовжував після цього керувати транспортними засобами, порушуючи правила дорожнього руху України.
Так, ОСОБА_3 , будучи ознайомлений із постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/850/25 від 26.03.2025, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами 25 липня 2025 року близько 16 години 40 хвилин керував автомобілем марки «Вольксваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у м. Жовква по вул. Лесі Українки, 1, Львівського району Львівської області, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 за яке передбачена адміністративна відповідальність.
Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_3 , будучи ознайомлений із постановою Жовківського районного суду Львівської області №444/850/25 від 26.03.2025, будучи зобов`язаний та маючи можливість її виконати, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, 01 вересня 2025 року близько 23 години 30 хвилин, керував автомобілем марки «Вольксваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у селищі Куликів по вул. Шевченка, Львівського району Львівської області, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.З ст.130 КУпАП, про що працівниками поліції було складено відповідний протокол. Своїми умисними діями ОСОБА_3 не виконав постанови суду, яка набрала законної сили, що проявилось у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме штраф не сплатив та, будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, керував ним.
Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_3 , будучи ознайомлений із постановами Жовківського районного суду Львівської області №444/850/25 від 26.03.2025 та №444/2869/25 від 09.09.2025, будучи зобов`язаний та маючи можливості їх виконати, усвідомлюючи те, він позбавлений права керувати транспортними засобами, 23 листопада 2025 року близько 00 години 15 хвилин керував автомобілем марки «Вольксваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на автодорозі М-09 сполученням «Тернопіль-Львів-Рава-Руська» у межах селища Куликів, Львівського району Львівської області, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.З ст.130 КУпАП, про що працівниками поліції було складено відповідний адміністративний протокол. Своїми умисними діями ОСОБА_3 не виконав постанов суду, які набрали законної сили; -що проявилось у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме штраф не сплатив та, будучи позбавлений права керування транспортним засобом, керував ним.
Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується в умисному невиконанні постанов суду, що набрали .законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження.
Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи.
Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками.
Судом з”ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз”яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду пояснення, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У вчиненому розкаюється, просить суд суворо не карати.
Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого, є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємо суперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .
А тому, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 382 КК України кваліфіковані вірно.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він вчинив вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих вину обставин.
Оставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 ,суд враховує щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено та органом досудового розслідування не вмінено.
Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті, за якою він судиться.
Враховуючи тяжкість скоєного злочину обвинуваченим ОСОБА_3 та його особу, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, а тому суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання в межах санкції статті за якою він судиться, а саме у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання та реєстрації, в лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Арешти в даному кримінальному провадженні не накладалися.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двіста ) грн.
Речові докази, а саме:
-автомобіль марки «Vokswagen Golf 4», д.н.з НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_5 , жит. АДРЕСА_2 .
Копію вироку після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua