Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №509/7312/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7312/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року смт. Овідіополь

суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 761723 від 11.12.2025 року, вбачається, що 11.12.2025 року о 14:38 годині гр. ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 , вчинив сварку по відношенню до своєї мати ОСОБА_2 в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, ображав, штовхав її, чим своїми діями вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Дослідивши адміністративні матеріали суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

З метою недопущення повторного відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений Законом, з метою недопущення затягування чи зволікань слухання справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, серед яких є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, суд дійшов до висновку про необхідність розгляду справи у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, письмових заяв або клопотань про розгляд справи за його відсутності, чи про відкладення слухання справи - суду не надав.

Відтак, вбачається відсутність порушення прав ОСОБА_1 стосовно якого розглядається справа про адміністративне правопорушення, оскільки згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи - справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, розгляд справ в судах відбувається відкрито.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Вина ОСОБА_1 також доведена доказами, що містяться у матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №761723, заявою ОСОБА_2 терміновий заборонний припис, письмовими поясненнями копіями документів.

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілих, винуватість його доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, за відсутності обтяжуючих та пом`якшуючих вину обставин, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ст. 27 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 279, 280, 283, ст. 173-2 ч.1 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 - винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 - адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 - судовий збір у розмірі 665,60 гривень у прибуток держави.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 680,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя Гандзій Д.М.