Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №944/5776/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/5776/25 Головуючий у 1 інстанції: Кондратьєва Н. А.

Провадження № 33/811/1897/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року,

встановив:

постановою Яворівського районного суду Львівської від 17 листопада 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 21 жовтня 2025 року о 10 годині 05 хв в м. Новояворівську на вул. Приозерна, 3 Яворівського району Львівської області, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, керував автомобілем марки «Ауді» н.з. НОМЕР_1 .

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської від 17 листопада 2025 року, звільнивши його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, вчинене у стані крайньої необхідності.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що вину повністю визнає. Не погоджується із накладенням грошового стягнення, оскільки виконати таке не може, а правом керування, якого його позбавили згідно оскаржуваної постанови – він не володіє взагалі.

Звертає увагу суду на те, що 21 жовтня 2025 року за проханням товариша, який перебував у хворобливому стані, ОСОБА_1 відвіз його до медичного закладу, по дорозі в який був зупинений працівниками поліції.

Заявляє про те, що пояснив поліцейському ситуацію, зазначивши, що поки що не має посвідчення водія, пред`явив наявні документи про поранення на фронті, хворобу та інвалідність, але такі пояснення залишились поза увагою.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , на підтримку доводів апеляційної скарги, свідка ОСОБА_2 , який апеляційному суду пояснив, що попросив свого товариша - ОСОБА_1 завезти його у лікарню, та вважав, що посвідчення водія свідка ОСОБА_2 , буде достатньо для них обох, у лікарню завіз, як вони повернулись – не пригадує, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489516 від 21.10.2025 року, постановою серії ЕНА №4714125 від 12.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, довідками начальника САП ВВГ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 22.10.2025 року, рапортом поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 21.10.2025 року, відеозаписами на CD-диску, на яких встановлено факт зупинення водія ОСОБА_1 21.10.2025 року за керуванням транспортного засобу.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 35 КУпАП, повторним визнається вчинене особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 притягався 12 травня 2025 року до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.2).

Щодо апеляційних тверджень ОСОБА_1 про те, що він не має посвідчення водія, то суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є особа, яка на момент керування транспортним засобом не мала такого права.

Відповідно до довідки за підписом начальника САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Ольги БРИНДАС від 22 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Відтак, ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не мав права керування транспортним засобом, а тому є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення.

Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Тобто позбавленням права керування транспортним засобом є обов`язковим додатковим адміністративним стягненням, передбаченим санкцією вказаної статті.

Статтею 30 КУпАП передбачений порядок накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Поряд з цим, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить жодних застережень чи умов застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Враховуючи зазначене, приходжу до переконання, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративне правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Покази свідка ОСОБА_2 апеляційним судом оцінюються критично, оскільки жодних інших доказів перебування ОСОБА_2 у медичному закладі 21 жовтня 2025 року апелянтом не надано, відтак стан крайньої необхідності не підтверджено.

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення за своєю суворістю відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, а тому є необхідним і достатнім для визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 17 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ