Вирок від 08 січня 2026 р. у справі №682/2543/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2543/25

Провадження № 1-кп/682/36/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута кримінальне провадження № 12025244000001714 від 16.09.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку на утриманні не має, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2024 року по справі № 688/5528/24, яка набрала законної сили 28.01.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Маючи реальну можливість виконувати постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2024 року в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, знаючи про вказане рішення суду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ОСОБА_4 не виконав постанову суду та 06.09.2025 о 16 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїжджав по автодорозі Н-25 поблизу с. Крупець, Шепетівського району, Хмельницької області.

Таким чином, своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та повідомив, що він був обізнаний про наявність постанови суду, яка набрала законної сили, та про призначене стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. 06.09.2025 він дійсно свідомо сів за кермо транспортного засобу «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 та проїжджаючи біля с. Крупець був зупинений працівниками поліції, які в ході перевірки його документів з"ясували, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Свою провину у вчиненому визнає. Також зазначив, що на даний час офіційно не працевлаштований, але має тимчасові заробітки в середньому його дохід в місяць складає 10000 грн.

Учасники судового провадження не оспорювали обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України, а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що у відповідності ч. 2 ст. 50 КК України, метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення.

При виборі обвинуваченому заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які, відповідно до положень КК України, в тому числі, ст.ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотив і спосіб, обстановку і стадії вчинення злочину, тяжкість та наслідки, що настали.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю, є раніше несудимим, його ставлення до вчиненого, а також думку прокурора, який просив суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.

В ході судового розгляду, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст.ст. 65, 66 КК України, не встановлено.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України у вигляді штрафу у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369 - 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Речовий доказ: оптичний DVD-R диск із вмістом відеозапису із грудного відеореєстратора ВнП № 1 Шепетівського РУП – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Хмельницького апеляційного суду, через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після судового засідання вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1