Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №152/214/21 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/214/21

2/152/2/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 грудня 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Корнійчук Д.А.,

відповідачка – ОСОБА_2 ,

представник відповідачки – адвокат Корнійчук С.А.,

після закінчення судового засідання, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.

1. Позивач 10 лютого 2021 року звернувся до суду з цим позовом та вказав, що перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 30 липня 1998 року по 10 січня 2018 року. Під час шлюбу сторони спільно проживали у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на підставі договору дарування було оформлене на відповідачку. Позивач стверджує, що протягом шлюбу за рахунок його особистих грошових коштів та безпосередньої участі у виконанні будівельних і ремонтних робіт було здійснено істотні поліпшення вказаного будинковолодіння, зокрема проведено капітальний ремонт, добудову та реконструкцію житлових і господарських приміщень, що призвело до значного збільшення вартості будинку. Кошти на проведення зазначених робіт позивач заробляв, у тому числі під час офіційної роботи за кордоном. Крім того, позивач зазначає, що іншого житла, придатного для проживання, він не має, тоді як відповідачка заперечує можливість добровільного врегулювання спору щодо поділу спірного майна. З огляду на викладене, позивач вважав, що будинковолодіння підлягає визнанню об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя, та просив виділити йому частку у спільній сумісній власності подружжя та збільшити його частку у праві спільної сумісної власності частини будинковолодіння за рахунок поліпшень власними коштами та визнати а ним право власності 2/3 частки спірного будинковолодіння (а.с.1-7, том 1).

2. На підтвердження позовних вимог позивач надав копію свого паспорта, копію заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області, копію договору дарування житлового будинку, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копію витягу з ЄРДР, копію письмових пояснень, копію своєї трудової книжки, копію трудового договору, інформацію про курс гривні щодо іноземних валют, копії квитанцій про переказ коштів, копії довідок про отриману заробітну плату, копію виписки по особовому рахунку, копії актів виконаних робіт, фотокопії житлового будинку, схематичне зображення будинковолодіння.

3. 14 квітня 2021 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідачка заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вона зазначила, що спірне будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є її особистою приватною власністю, оскільки було набуте нею на підставі договору дарування від 8 листопада 2007 року, укладеного під час перебування сторін у шлюбі. Вказаний договір дарування не оскаржувався та є чинним. Відповідачка посилається на положення статті 57 Сімейного кодексу України та зазначає, що майно, набуте одним із подружжя за договором дарування, є його особистою приватною власністю і не може вважатися об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також відповідачка заперечує твердження позивача щодо істотного збільшення вартості будинку за рахунок його трудових чи грошових затрат. На її думку, надані позивачем докази не підтверджують факту використання саме його особистих коштів на проведення ремонтних робіт, а також не доводять істотності таких поліпшень. Відповідачка зазначає, що частина коштів на ремонт будинку надавалась нею особисто або іншими особами, у тому числі шляхом позик. Крім того, відповідачка звертає увагу суду на те, що позивач дізнався про оформлення будинку на її ім`я у 2017 році, однак звернувся до суду з даним позовом лише у 2021 році, у зв`язку з чим, на її думку, позивачем пропущено строк позовної давності. У зв`язку з цим відповідачка заявила про застосування наслідків спливу строку позовної давності. З огляду на викладене, відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позову про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя (а.с.209-211, том 1).

4. На підтвердження своїх заперечень відповідачка надала суду копію свого паспорта, копію постанови Великої палати Верховного Суду.

5. 25 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про зміну предмета позову, в якій зазначено, що під час подання первісної позовної заяви позивачем було заявлено вимоги щодо визнання об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, позивач зазначив, що у первісній позовній заяві також було наведено перелік рухомого майна, набутого під час шлюбу, однак ухвалою суду було звернуто увагу на те, що зазначене рухоме майно не входить до предмета заявлених позовних вимог. У зв`язку з цим та з метою усунення вказаних недоліків, представник позивача подав заяву про зміну предмета позову. У поданій заяві представник позивача проси, крім вимог щодо будинковолодіння, включити до предмета позову вимоги про визначення та поділ рухомого майна подружжя, а саме окремих побутових речей та техніки, набутого під час шлюбу, із попереднім визначенням їх вартості, оскільки на момент подання заяви встановити точну вартість такого майна неможливо. Представник позивача також зазначив, що ним вживалися заходи для отримання доказів щодо наявності та вартості спірного рухомого майна, однак відповідачка не сприяла їх отриманню, у зв`язку з чим сторона позивача просить суд у подальшому визначити розмір судового збору відповідно до встановленої судом ціни позову. З огляду на викладене, позивач просив суд прийняти заяву про зміну предмета позову, розглянути справу з урахуванням уточнених позовних вимог та вирішити питання щодо поділу як нерухомого, так і рухомого майна подружжя (а.с.63-67, том 2).

6. На підтвердження своєї заяви про зміну предмета позову представник позивача надав суду копію листа-вимоги про надання документів для врегулювання питань щодо поділу спільного майна подружжя, копії трекінгів відстеження, копію ухвали Шаргородського районного суду, копію листа опису вкладення та копії платіжних накладних.

7. 12 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла позовна заява в новій редакції. Представник позивача зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 липня 1998 року. Під час шлюбу сторони спільно проживали у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 . За твердженням представника позивача, у період перебування сторін у шлюбі за рахунок грошових коштів та особистої трудової участі позивача, зокрема коштів, зароблених під час роботи за кордоном, у вказаному будинковолодінні було проведено капітальний ремонт, реконструкцію та добудову, що призвело до істотного збільшення вартості об`єкта нерухомого майна. Представник позивача вказав, що хоча спірне будинковолодіння було набуте відповідачкою на праві особистої приватної власності за договором дарування, внаслідок здійснених під час шлюбу поліпшень таке майно набуло ознак об`єкта права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, представник позивача зазначає, що за час шлюбу сторонами було набуто рухоме майно побутового та господарського призначення, яке є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між сторонами у рівних частках. У зв`язку з наведеним, представник позивача просив суд визнати вищевказане будинковолодіння об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідачки, виділити частку із майна, що є у спільній сумісній власності позивача та відповідачки у розмірі 1/2 за кожним із них, встановити вартість спільного рухомого майна та визнати за позивачем право власності на 1/2 частку такого майна, а також покласти судові витрати на відповідачку (а.с.179-190, том 3).

8. 8 квітня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшли заперечення щодо позовної заяви в новій редакції. Представник відповідачки заперечував проти прийняття та розгляду позовної заяви у новій редакції, вважаючи, що її подання не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства. На його думку, позивач фактично змінив не лише предмет, а й підстави позову, що є неприпустимим у межах одного провадження. Представник відповідачки зазначав, що ЦПК України передбачає право позивача до закінчення підготовчого провадження змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, а не шляхом подання позовної заяви у новій редакції. У зв`язку з цим він вважав, що нова редакція позову не може бути прийнята судом. Посилаючись на норми процесуального права та правові висновки Верховного Суду, представник відповідачки просив суд відмовити у прийнятті позовної заяви в новій редакції та повернути її позивачу (а.с.214-215, том 3).

9. 24 квітня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшов відзив на позовну заяву в новій редакції. Представник відповідачки у відзиві на позовну заяву в новій редакції заперечував проти її задоволення, вважаючи позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначав, що спірне домоволодіння є особистою приватною власністю відповідачки, а позивачем не доведено наявності істотного збільшення його вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат під час шлюбу. Також представник відповідачки посилався на сплив строку позовної давності, вказуючи, що позивач тривалий час не проживав у спірному житловому будинку, знав або повинен був знати про порушення свого права, однак звернувся до суду лише у 2021 році, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Крім того, у відзиві зазначається, що проведені ремонтні та будівельні роботи здійснювалися без належної проектної документації та дозвільних документів, а тому не можуть бути підставою для визнання спірного майна об`єктом права спільної сумісної власності чи його поділу. У зв`язку з наведеним представник відповідачки просив суд відмовити у задоволенні позову в новій редакції, застосувати наслідки спливу позовної давності та стягнути з позивача судові витрати (а.с.224-227, том 3).

10. 9 травня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача не погодився з доводами сторони відповідача та зазначив, що вони ґрунтуються на вибірковому, суб`єктивному тлумаченні норм цивільного законодавства і судової практики без урахування фактичних обставин справи. Представник позивача вказав, що спірне домоволодіння у період шлюбу зазнало істотних покращень у результаті проведення капітального ремонту та реконструкції, що суттєво збільшило його ринкову вартість, що підтверджується висновком судової будівельно-оціночної експертизи, письмовими доказами, а також показаннями свідків. Представник позивача наголосив, що позов подано в межах строку позовної давності, оскільки перебіг такого строку пов`язується з моментом, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права, а не з датою розірвання шлюбу. Посилання представника відповідачки на особистий характер спірного майна та самочинність будівництва позивач вважає необґрунтованими, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи. У зв`язку з викладеним, представник позивача просив суд долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, врахувати наведені доводи під час розгляду справи по суті та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.229-233, том 3).

11. 9 травня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідачки зазначив, що доводи представника позивача не спростовують позицію представника відповідачки та не підтверджені належними і допустимими доказами. На думку представника відповідачки позивач не довів наявність підстав для визнання спірного житлового будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя, зокрема не довів істотності збільшення його вартості саме внаслідок спільних трудових чи грошових витрат подружжя. Представник відповідачки наголосив, що проведені ремонтні роботи мали характер поточного або господарського ремонту, виконувалися без належної проектної та дозвільної документації, а висновок експерта не містить даних щодо вартості використаних будівельних матеріалів та фактичного обсягу виконаних робіт. Також зазначено, що сам по собі факт перебування сторін у шлюбі та зростання ринкової вартості майна не є підставою для визнання особистого майна одного з подружжя спільним. Посилаючись на положення статті 62 СК України та правові висновки Верховного Суду, представник відповідачки вказав, що тягар доказування обставин істотного збільшення вартості майна покладається на позивача, який таких доказів суду не надав. У зв`язку з цим представник відповідачки просив врахувати заперечення при ухваленні рішення та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.247-249, том 3).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

12. Разом з позовною заявою 10 лютого 2021 року позивач подав заяву про відстрочення сплати суми судового збору до ухвалення судового рішення у справі (а.с.8, том 1).

13. 22 лютого 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій він просив долучити до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору та відкрити провадження у справі (а.с.70-71, том 1).

14. 17 березня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.113-114, том 1).

15. 17 березня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати у КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» копію технічного паспорта спірного будинку, витребувати у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомості, що містять інформацію про зняття, пересилання, внесення коштів на особовий рахунок ОСОБА_1 , а також витребувати у АТ КБ «Приват Банк» відомості щодо отримання грошових коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_1 (а.с.132-134, том 1).

16. 18 березня 2021 року від відповідачки до суду надійшла заява про відвід судді Соколовської Т.О., у зв`язку із тим, що суддя Соколовська Т.О. як слідчий суддя здійснювала контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження № 1201702036000282 від 10 жовтня 2017 року сторонами якого є вона та позивач, їй відомі обставини конфлікту та кримінального правопорушення, що стало підставою для виникнення даного цивільно правового спору (а.с.160, том 1).

17. 26 березня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява, у якій він просив надсилати процесуальні документи в електронному вигляді на його електронну адресу (а.с.180, том 1).

18. 9 квітня 2021 року від представника відповідачки – адвоката Лиська В.П. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із погіршенням його стану здоров`я (а.с.190, том 1).

19. 12 квітня 2021 року від відповідачки надійшла заява про застосування строків позовної давності, у якій вона просила відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності звернення до суду (а.с.192-193, том 1).

20. 21 квітня 2021 року від відповідачки надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із її хворобою (а.с.219, том 1).

21. 28 травня 2021 року від позивача надійшла заява про роз`яснення ухвали суду, у якій він просив роз`яснити ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с.236-238, том 1).

22. 8 червня 2021 року від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій він просив судове засідання відкласти на іншу дату у зв`язку із зайнятістю його представника у розгляді іншої справи (а.с.21, том 2).

23. 8 червня 2021 року від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, у якій він просив надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи та зробити фотокопії (а.с.22, том 2).

24. 8 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій він просив розгляд справи відкласти у зв`язку із його зайнятістю у розгляді іншої справи (а.с.23, том 2).

25. 8 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про отримання копії ухвали, у якій він просив надіслати йому на електронну адресу копію ухвали Вінницького апеляційного суду (а.с.24, том 2).

26. 25 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про приєднання письмових доказів, у якому він просив долучити до матеріалів справи копію виписки з банківського рахунку позивача (а.с.36-37, том 2).

27. 29 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати у АТ «Укрпошта» інформацію про переказ відповідачці грошових коштів позивачем (а.с.79-81, том 2).

28. 29 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати з АТ КБ «Приват Банк» інформацію по особових рахунках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.87-88, том 2).

29. 29 червня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про приєднання доказів (а.с.92-93, том 2).

30. 28 липня 2021 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява, у якій він просив надати для ознайомлення та здійснення копій матеріали справи (а.с.138, том 2).

31. 20 вересня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с.181-182, том 2).

32. 20 вересня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшли зауваження до протоколу огляду будинковолодіння, у яких зазначено, що огляд майна проведено з порушенням вимог ухвали суду, а саме: за участю сторонньої особи, яка не є учасником справи, без участі представника органу поліції, за присутності адвоката без належних повноважень, а також із недотриманням встановленого судом порядку проведення огляду (а.с.186-187, том 2).

33. 28 вересня 2021 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати у Відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області всю наявну інформацію про транспортний засіб, а саме трактор «Джинма», який належав позивачеві на праві приватної власності (а.с.192-193, том 2).

34. 28 вересня 2021 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначене на 10-00 год 28 вересня 2021 року, в режимі відеоконференції (а.с.199-200, том 2).

35. 29 жовтня 2021 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшли заперечення на клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 18 жовтня 2021 року, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 18 жовтня 2021 року та застосувати заходи процесуального примусу до відповідачки за зловживання процесуальними правами (а.с.207-211, том 2).

36. 1 листопада 2021 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, у якій він просив долучити до матеріалів справи копію розписки про продаж корови, копію акту, копію довідки, копії листів та диск з проведеним описом майна (а.с.214-215, том 2).

37. 23 березня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів (а.с.234, том 2).

38. 28 березня 2022 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. до суду надійшло клопотання, в якому він просив клопотання судового експерта розглянути у їхню відсутність, та постановити ухвалу суду про продовження строків проведення експертизи (а.с.240, 241, том 2).

39. 30 березня 2022 року від представника позивача – адвоката Федоренко П.П. надійшла заява, у якій вона просила приєднати її електронну адресу до електронного суду по справі як представника позивача та долучити до матеріалів справи оригінал ордеру про надання правової допомоги (а.с.242, том 2).

40. 22 серпня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Олександра Кальніченка про надання додаткових матеріалів та погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів (а.с.1-2, том 3).

41. 6 вересня 2022 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. до суду надійшло клопотання, в якому він просить суд клопотання судового експерта розглянути у їхню відсутність, та постановити ухвалу суду про продовження строків проведення судової експертизи (а.с.14, том 3).

42. 6 вересня 2022 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшли письмові пояснення до клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, у яких він просив частково задовольнити клопотання експерта та забезпечити безперешкодний доступ експертам до об`єкта дослідження (а.с.15-17, том 3).

43. 4 листопада 2022 року на адресу суду від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання, в якому він просив судове засідання, призначене на 4 листопада 2022 року, відкласти на іншу дату у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні, яке призначене в Бершадському районному суді Вінницької області (а.с.39, том 3).

44. 4 листопада 2022 року від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.45, том 3).

45. 15 листопада 2022 року від відповідачки надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.51, том 3).

46. 20 січня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про погодження строку виконання та оплату експертизи (а.с.77, том 3).

47. 2 лютого 2023 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. до суду надійшла заява, в якій він вказує, що не заперечує з приводу продовження строків проведення судової експертизи та, в разі необхідності, витребування додаткових доказів. Просить клопотання судового експерта розглянути у його та відповідачки відсутність (а.с.86, том 3).

48. 21 лютого 2024 року на адресу суду надійшло клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про призначення обстеження об`єкта дослідження, необхідного для проведення експертизи (а.с.97-98, 102, том 3).

49. 5 березня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про призначення обстеження об`єкта дослідження, необхідного для проведення експертизи (а.с.105, том 3).

50. 20 березня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про надання додаткових матеріалів (а.с.109, том 3).

51. 9 грудня 2024 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про ознайомлення із висновком експерта в електронному вигляді (а.с.152, том 3).

52. 6 січня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про відкладення судового засідання (а.с.154, том 3).

53. 9 січня 2025 року від позивача надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи та виготовлення фотокопій (а.с.160, том).

54. 28 січня 2025 року від позивача до суду надійшла заява, в якій він просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із потребою укласти договір із адвокатом (а.с.161, том 3).

55. 4 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про вступ у справу в якості представника позивача та внесення даних до підсистеми «Електронний Суд» (а.с.164, том 3).

56. 4 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.167, том 3).

57. 12 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про зміну предмета позову, у якій він просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову та долучити до матеріалів справи позовну заяву у новій редакції (а.с.175-178, том 3).

58. 12 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про виклик свідків, у якій він просив викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.191-193, том 3).

59. 12 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про надання роз`яснення та виправлення описки у висновку експерта від 28 листопада 2024 року, у якому він просив зобов`язати експерта надати роз`яснення та в разі потреби виправити описку у висновку експерта (а.с.194-196, том 3).

60. 12 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про допит експерта, у якому він просив викликати для дачі пояснень експерта Вінницького відділення Київського Національного дослідного інституту судових експертиз Олександра Кальніченка (а.с.197-198, том 3).

61. 12 березня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 13-00 год 18 березня 2025 року, в режимі відеоконференції (а.с.199-200, том 3).

62. 13 березня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 10-30 год 18 березня 2025 року, в режимі відеоконференції (а.с.204, том 3).

63. 24 квітня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.221, том 3).

64. 9 травня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про врегулювання спору за участі судді (а.с.236-238, том 3).

65. 9 травня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява, у якій він зазначив, що відповідачка не виявила бажання провести врегулювання спору за участі судді (а.с.241, том 3).

66. 9 травня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшли письмові пояснення, у яких він зазначив, що представник відповідачки має намір продовжити спір, однак, на його думку, суд має вислухати думку відповідачки стосовно заяви про врегулювання спору за участі судді (а.с.246, том 3).

67. 13 травня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.1, том 4).

68. 1 липня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його зайнятістю у розгляді іншої справи (а.жс.18, том 4).

69. 2 липня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про застосування заходів процесуального примусу та проведення судового засідання без участі представника відповідача, у якому він просив клопотання представника відповідача залишити без розгляду, визнати причини неявки неповажними та постановити ухвалу про застосування процесуального примусу (а.с.22-23, том 4).

70. 17 липня 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, у якому він просив визнати причини неявки відповідачки та її представника неповажними та провести судове засідання без їх участі (а.с.41, том 4).

71. 18 липня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 10-00 год 23 липня 2025 року, в режимі відеоконференції (а.с.46, том 4).

72. 27 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександра Кальніченка, в якому він просив провести судове засідання за його участі у судовому засіданні 22 вересня 2025 року в режимі відеоконференції з Вінницьким районним судом Вінницької області (а.с.66, том 4).

73. 24 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександра Кальніченка, в якому він просив провести судове засідання за його участі у судовому засіданні 15 жовтня 2025 року в режимі відеоконференції з Вінницьким районним судом Вінницької області (а.с.76, том 4).

74. 28 жовтня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. до суду надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із його зайнятістю у проведенні слідчих дій (а.с.83, том 4).

75. 19 листопада 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. до суду надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із його зайнятістю у розгляді справи в Господарському суді Одеської області (а.с.85, том 4).

76. 27 листопада 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на обставинах, встановлених та досліджених у судовому засіданні. Представник позивача вказав, що спірне будинковолодіння за час перебування сторін у шлюбі зазнало істотних поліпшень унаслідок значних трудових та фінансових вкладень позивача, що підтверджується письмовими доказами та висновком експерта. Посилаючись на положення статті 62 Сімейного кодексу України, практику Верховного Суду та ЄСПЛ, представник позивача просив визнати спірне майно об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснити його поділ у рівних частках, а також покласти судові витрати на відповідачку (а.с.87-89, том 4).

77. 27 листопада 2025 року від представника позивача – адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про стягнення судових витрат (а.с.94-99, том 4).

78. 8 грудня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. до суду надійшло клопотання, в якому він просив відмовити позивачу у стягненні судових витрат з відповідачки на його користь (а.с.150-151, том 4).

79. 22 грудня 2025 року від представника відповідачки – адвоката Корнійчука С.А. до суду надійшла заява, у якій він повідомив, що докази понесення судових витрат у справі будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі (а.с.156, том 4).

ІІІ. Пояснення учасників справи.

80. Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

81. Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову повністю.

ІV. Інші процесуальні дії у справі.

82. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовської Т.О. від 16 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати суми судового збору відмовлено та постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя залишити без руху (а.с.63-66, том 1).

83. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовської Т.О. від 24 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано відповідачці в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам, встановленим статтею 178 ЦПК України, а позивачу в п`ятиденний строк з дня вручення йому відзиву на позов подати до суду відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам, встановленим статтею 179 ЦПК України. В свою чергу, запропоновано відповідачу у п`ятиденний строк з дня вручення йому відповіді на відзив на позов подати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам, встановленим статтею 180 ЦПК України (а.с.76-77, том 1).

84. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовської Т.О. від 3 березня 2021 року заяву позивача про забезпеченню позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя задоволено частково та накладено арешт на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку загальною площею 63, м.кв., в тому числі житловою площею 46,47 кв.м. право приватної власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 8 листопада 2007 року, посвідченого Шаргородською державною нотаріальною конторою за реєстром № 5047 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20153706) (а.с.106-108, том 1).

85. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовської Т.О. від 19 березня 2021 року заяву про відвід головуючого судді Соколовської Т.О. у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя задоволено та постановлено відвести суддю Соколовську Т.О. від участі в розгляді даної цивільної справи (а.с.162-163, том 1).

86. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Мельник А.Г. від 25 березня 2021 року провадження у справі відкрито та постановлено призначити підготовче судове засідання з викликом сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк до 12 квітня 2021 року для надання відзиву на позов (а.с.174, том 1).

87. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2021 року у задоволенні заяви представника позивача адвоката Корнійчука Д.А. про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя відмовлено повністю (а.с.224-225, том 1).

88. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2021 року клопотання представника позивача адвоката Корнійчука Д.А. про витребування доказів у справі задоволено частково та постановлено витребувати в Комунального підприємства «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» в строк до 28 травня 2021 року інформацію, зокрема копію технічного паспорту будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та інші наявні відомості про зміни в технічній документації цього будинку в період з 2008 року і по 10 лютого 2021 року (а.с.226-227, том 1).

89. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 31 травня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 14 травня 2021 року відмовлено та постановлено підготовче судове засідання по справі відкласти (а.с.241, том 1).

90. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року клопотання представника позивача адвоката Корнійчука Д.А. про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя задоволено та зобов`язано АТ «Укрпошта» та АТ КБ «Приват Банк» в строк до 20 вересня 2021 року надати суду витребувану інформацію (а.с.126-127, том 2).

91. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року заяву представника позивача адвоката Корнійчука Д.А. про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя задоволено частково та постановлено призначити огляд будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с.129-130, том 2).

92. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 1 листопада 2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів від 28 вересня 2021 року та про приєднання доказів від 1 листопада 2021 року відмовлено, в свою чергу, в задоволенні клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у виді штрафу також відмовлено (а.с.224-225, том 2).

93. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 1 листопада 2021 року клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с.226-227, том 2).

94. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 березня 2022 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання (а.с.236, том 2).

95. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 5 квітня 2022 року клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів задоволено та погоджено термін проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі, у строк, що перевищує 90 календарних днів, при цьому у межах розумного строку (а.с.245, том 2).

96. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2022 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання (а.с.4, том 3).

97. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 6 вересня 2022 року клопотання позивача задоволено, зобов`язано відповідачку забезпечити безперешкодний доступ для представників БТІ протягом 30 днів до будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 для виготовлення технічного паспорту з актуальними даними будинковолодіння. Окрім цього, постановлено повідомити сторони про необхідність бути присутніми під час проведення обстеження об`єкта дослідження представниками БТІ за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28, том 3).

98. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 4 листопада 2022 року підготовче судове засідання по справі відкладено на іншу дату (а.с.42, том 3).

99. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2022 року клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів задоволено та погоджено термін проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі, у строк, що перевищує 90 календарних днів, при цьому у межах розумного строку. Разом з тим, клопотання експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Олександра Кальніченка про надання додаткових матеріалів у цивільній справі задоволено частково та надано експертній установі для проведення експертизи необхідні матеріали (а.с.49-50, том 3).

100. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання (а.с.60, том 3).

101. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2022 року клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с.66-67, том 3).

102. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Роздорожної А.Г. від 23 січня 2023 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання (а.с.81, том 3).

113. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 лютого 2023 року клопотання в.о. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Анни Лозінської про погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів задоволено та погоджено термін проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі, у строк, що перевищує 90 календарних днів, при цьому у межах розумного строку (а.с.87, том 3).

104. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2024 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання (а.с.149, том 3).

105. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 6 січня 2025 року підготовче судове засідання по справі відкладено на іншу дату (а.с.158, том 3).

106. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 31 січня 2025 року підготовче судове засідання по справі відкладено на іншу дату (а.с.169, том 3).

107. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 березня 2025 року допущено участь представника відповідачки в судовому засіданні, призначеному на 18 березня 2025 року о 13-00 год, в режимі відеоконференції з власних технічних засобі (а.с.208, том 3).

108. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Корнійчука Д.А. про надання роз`яснення та виправлення описки у висновку експерта у цивільній справі відмовлено повністю (а.с.212, том 3).

109. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 травня 2025 року підготовче провадження по справі закрито та постановлено справу призначити до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Окрім цього, постановлено у судове засідання здійснити виклик свідків (а.с.6-7, том 4).

110. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 липня 2025 року допущено участь представника відповідачки в судовому засіданні, призначеному на 23 липня 2025 року о 10-00 год, в режимі відеоконференції з власних технічних засобі (а.с.49, том 4).

111. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 серпня 2025 року постановлено судове засідання, призначене на 22 вересня 2025 року о 13-30 год провести в режимі відеоконференції між Шаргородським районним судом Вінницької області та Вінницьким районним судом Вінницької області за участі експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кальніченка Олександра Борисовича (а.с.67, том 4).

112. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2025 року постановлено судове засідання, призначене на 15 жовтня 2025 року о 11-00 год провести в режимі відеоконференції між Шаргородським районним судом Вінницької області та Вінницьким районним судом Вінницької області за участі експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кальніченка Олександра Борисовича (а.с.77, том 4).

113. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2025 року судове засідання по справі відкладено на іншу дату (а.с.84, том 4).

114. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області Роздорожної А.Г. від 21 листопада 2025 року судове засідання по справі відкладено на іншу дату (а.с.86, том 4).

V. Фактичні обставини, встановлені Судом.

115. Відповідно до копії паспорта позивача, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Юхимівка Шаргородського району Вінницької області (а.с.9, том 1).

116. Згідно з копією заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року по справі №152/1651/17, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 30 липня 1998 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, актовий запис №12, було розірвано (а.с.10, том 1).

117. Відповідно до копії договору дарування житлового будинку від 8 листопада 2007 року, ОСОБА_7 передала безоплатно у власність (подарувала), а ОСОБА_2 прийняла подарунок - житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.11, том 1, а.с.56, том 3).

118. Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17550138 від 30 січня 2008 року, ОСОБА_2 на підставі договору дарування на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.12, том 1, а.с.57, том 3).

119. Відповідно до витягу з ЄРДР кримінального провадження №12017020360000282, 10 жовтня 2017 року надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 2 жовтня 2017 року за місцем його проживання йому нанесли тілесні ушкодження його дружина ОСОБА_2 , її брат ОСОБА_11 та їх мати ОСОБА_7 (а.с.13, том 1).

120. Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_10 від 19 грудня 2019 року, востаннє допит свідка проводили 10 жовтня 2017 року, однак його пояснення не відповідають дійсності, оскільки підписав їх не прочитавши. Свідок чітко пам`ятає, що ОСОБА_1 дійсно був із тілесними ушкодження, а саме забитий ніс, кров, синці. ОСОБА_10 зазначає, що був свідком побиття ОСОБА_1 та закінчення бійки на його подвір`ї, бачив як дружина та теща били його по голові. У 2018 року ОСОБА_11 погрожував свідкові фізичною розправою, якщо останній буде свідчити проти нього (а.с.14, том 1).

121. Відповідно до копії трудової книжки позивача, з 1 вересня 1990 року ОСОБА_1 навчався у Шаргородському професійно-технічному училищі, 30 червня 1992 році був прийнятий на роботу в будівельну бригаду, з 15 листопада 1993 року проходив службу в армії. 2 січня 1996 року позивач був прийнятий на роботу плотніком на КСП «Юхимівське», однак 5 січня 2000 році був звільнений. В подальшому 3 червня 2006 року був прийнятий на роботу на насіннєвий завод в ПП «Золотий колос» та 27 лютого 2007 року був звільнений за власним бажанням. У період з 9 серпня 2008 року по 16 травня 2012 року позивач працював у Відкритому акціонерному товаристві Артіль Старателів «Амур» за строковим трудовим договором (а.с.15-18, 120, 121, том 1).

122. Згідно з копією строкового трудового договору від 19 листопада 2014 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Артіль старателів «Амур» та ОСОБА_1 , останній був прийнятий на роботу на посаду водія автомобіля для виконання сезонних робіт у районах Крайньої Півночі. Договір набрав чинності з 21 листопада 2014 року, укладений у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений печаткою роботодавця (а.с.19, 117-119, том 1).

123. З довідок Національного банку України вбачається, що офіційний курс гривні станом на 1 грудня 2008 року становив: до долара США — 687,77 грн за 100 доларів США, до російського рубля — 2,4914 грн за 10 рублів; станом на 1 грудня 2009 року — відповідно 798,78 грн та 2,7479 грн; станом на 1 грудня 2010 року — 793,80 грн та 2,5334 грн; станом на 1 грудня 2011 року — 798,97 грн та 2,5445 грн; станом на 1 грудня 2012 року — 799,30 грн та 2,5737 грн; станом на 1 грудня 2013 року — 799,30 грн та 2,4124 грн відповідно (а.с.20-22, том 1).

124. До матеріалів справи долучено копію документа з банківськими реквізитами, що містить відомості про рахунки та кореспондентські рахунки банківських установ, зокрема ОАО «ВТБ Банк» (Російська Федерація) та ПАТ «ВТБ Банк» (Україна), із зазначенням банківських ідентифікаційних кодів, номерів рахунків та SWIFT-кодів, а також дані про ОСОБА_2 , яка є одержувачем коштів (а.с.23, том 1).

125. Відповідно до копій банківських документів ПАТ «ВТБ Банк», зокрема заяв на видачу готівки, квитанцій та документів щодо здійснення валютно-обмінних операцій, видно, що грошові кошти отримувала відповідачка ОСОБА_2 . Зазначені документи містять відомості про суми коштів у російських рублях, їх гривневий еквівалент, дати проведення операцій, реквізити рахунків, а також підписи відповідальних осіб і відбитки печаток банківської установи (а.с.24-25, том 1).

126. Згідно з копією довідки №56, виданої відкритим акціонерним товариством Артіль старателів «Амур» від 6 червня 2013 року, заробіток ОСОБА_1 , який враховується при призначенні пенсії, за 2008–2010 роки становить 769 051,12 рубля (а.с.26, 122-123, том 1).

127. Відповідно до копії довідки №56, виданої відкритим акціонерним товариством «Артіль старателів «Амур» 6 червня 2013 року, заробіток ОСОБА_1 , який враховується при призначенні пенсії, за 2011–2013 роки становить 958878,18 рубля (а.с.27, 124-125, том 1).

128. Згідно з копією виписки по особовому рахунку позивача з 1 жовтня 2010 року по 23 червня 2014 року, ОСОБА_1 регулярно через банк ПАТ «ВТБ Банк» отримував заробітну плату в рублях (а.с.28-44, том 1).

129. Відповідно до копії рукописних актів виконаних робіт, особами у період з 2011 року по 2014 рік було виконано визначений перелік робіт, які детально викладені у тексті акта, документи містить підпис виконавця ремонтних робіт (а.с.45-48, том 1). На підтвердження виконаних робіт, зазначених у акті, позивач надав фотокопії будинку (а.с.49-52, том 1), а також схематичне зображення будинковолодіння (а.с.53, том 1).

130. Згідно з копією інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №2429752277 від 3 лютого 2021 року, відповідачка ОСОБА_2 є власницею житлового будинку та земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 1,5896, що знаходиться на території Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а також домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.73,74, 127 на звороті-129, том 1).

131. Відповідно копії інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №243453581 від 8 лютого 2021 року, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,3948 га на території Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а також земельних ділянок площею 0,0199 га та 0,25 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 (а.с.125 на звороті-127, том 1).

132. Відповідно до копії відповіді Національного банку України №1 від 4 лютого 2021 року, середній за рік офіційний курс гривні до іноземних валют становив: у 2008 році — до російського рубля 2,11 грн за 10 рублів, до долара США 526,72 грн за 100 доларів США; у 2009 році — відповідно 2,47 грн та 779,12 грн; у 2010 році — відповідно 2,61 грн та 793,56 грн; у 2011 році — відповідно 2,72 грн та 796,76 грн; у 2012 році — відповідно 2,57 грн та 799,10 грн; у 2013 році — відповідно 2,51 грн та 799,30 грн (а.с.131, том 1).

133. Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 9 березня 2021 року сері ВП №64750763, виконавче провадження з примусового виконання ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 березня 2021 року по справі №152/214/21 про накладення арешту на домоволодіння закінчено (а.с.169-170, том 1).

134. Згідно з копєю паспорта відповідачки, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області (а.с.212-213, том 1).

135. Відповідно до копії виписки по особовому рахунку позивача в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2017 року, позивач у рублях через банк ПАТ «ВТБ Банк» отримував надходження (а.с.39-60, том 2).

136. Згідно з протоколом огляду будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 від 4 серпня 2021 року, на підставі ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 липня 2021 року, огляд проведено з метою встановлення фактичного стану домоволодіння та наявності у ньому рухомого майна. Під час огляду житлового будинку та господарських приміщень встановлено їх фактичний стан, а також перевірено наявність майна, яке може мати значення для розгляду справи. За результатами огляду зафіксовано перелік наявного майна, при цьому іншого цінного або придатного для використання майна не виявлено, що відображено у протоколі огляду. Відомості, викладені у протоколі, свідчать про відсутність у зазначеному домоволодінні іншого майна, окрім зазначеного у протоколі, та підтверджують фактичний стан домоволодіння на момент проведення огляду. Даний огляд було зафіксовано на технічні засоби позивача та відповідачки. Після завершення огляду із протоколом були ознайомленні позивач та його представник, відповідачка та її представник, представник Мурафської сільської ради (а.с.142-144, том 2).

137. Відповідно до повідомлення АТ “Укрпошта” №14-03-799 від 4 серпня 2021 року, згідно порядку встановлено термін зберігання бланків виплачених поштових переказів строком 12 місяців, а тому запитувані документи (відомості про отримання поштових переказів) за період часу з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2017 року щодо пересилання відправником - ОСОБА_1 переказів на ім`я отримувача - ОСОБА_2 термін зберігання є закінченим, а тому Дирекція не вбачає за можливе надати запитувані документи (а.с.175, том 2).

138. Згідно копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2017 року, відповідачка отримувала заробітну плату в Михайлівській сільській раді в середньому на загальну суму близько 1500 грн щомісячно (а.с.153-176, том 2).

139. Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду видно, що у вересні 2007 року було здійснено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Нам той час загальна площа будинку складала 79,15 кв.м по внутрішніх обмірах, в тому числі житлова — 46,47 кв.м (а.с.52-55, том 3).

140. Відповідно до висновку експерта від 28 листопада 2024 року №8185/8186/8187/22-21 за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, виконані на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 будівельні, ремонтно-будівельні роботи відносяться: частково до поліпшення умов проживання, частково до поліпшення домоволодіння, частково до поточного ремонту, частково до капітального ремонту, частково до реконструкції. Дійсна, ринкова вартість будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 станом на момент укладання договору дарування від 8 листопада 2007 року у стані, який існував до проведення реконструкцій, капітального ремонту, перебудови та добудови до вказаного будинку, могла складати: 32 972 грн. Дійсна, ринкова вартість будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 станом на час проведення експертизи у стані після проведення реконструкцій, капітального ремонту, перебудови та добудови до вказаного будинковолодіння (зокрема, після обладнання будинку системою опалення, з встановленням котла, заміни всіх вікон, заміни та утеплення даху, обладнання системи водопостачання та каналізації, добудови кухні, добудови гаражу, заміни електропроводки, перебудови перестінків, встановлення чотирьох входів у будинку, будівництва нового паркану та укладання двору асфальтом, складає: 560414 грн. Вартість проведення робіт реконструкції, капітального ремонту, перебудови та добудови за адресою АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи, може складати: 542116 грн. Відповідно до вимог п. 5.18 та п. 5.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» розподіл в натурі житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , які б відповідали розмірам: 2/3 частин житлового будинку та господарських споруд – позивачу, а 1/3 частини житлового будинку та господарських споруд — відповідачу, не вбачається можливим. Відповідно до вимог п. 5.18 та п. 5.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» визначити можливі варіанти розподілу житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , які б орієнтовано відповідали розмірам часток співвласників? Розглянути експерту варіанти розподілу житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 у наступних розмірах (часток): за позивачем — ОСОБА_1 у розмірі – 2/3 частки, за відповідачем — ОСОБА_2 у розмірі – 1/3 частки, не вбачається можливим (а.с.113-145, том 3).

141. Відповідно до показань свідка ОСОБА_8 , позивач проживає та зареєстрований по АДРЕСА_3 . Свідок зазначає, що позивач регулярно виїжджав за кордон на заробітки, у тому числі і здійснював поїздки до Російської Федерації. В той час проживав із своєю родиною в с. Михайлівка Жмеринського району Вінницької області, однак свідок особисто у вказаному житловому будинку ніколи не була.

142. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_3 , він знайомий із позивачем з 2012 року та знає, що останній перебував у шлюбі із відповідачкою та проживали разом в с. Михайлівка Жмеринського району Вінницької області. Свідок зазначив, що він здійснював ремонтні роботи в позивача орієнтовно з 2012 року, у той час позивач знаходився на заробітках на півночі та розраховувався за ремонтні роботи особистими коштами. Свідок працював у сторін разом із своїм сином та тестем, після нього інші люди ще працювали. Точних сум розрахунків свідок не пам`ятає.

143. Відповідно до показань свідка ОСОБА_6 , останній є рідним братом позивача. Свідок підтвердив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. В цей час позивач переважно працював за договором в російській федерації та заробляв гроші. Відповідачка була вдома в с. Михайлівка. В будинку робились ремонтні роботи за кошти, які надсилав позивач. Точні види робіт, а також суми витрачених позивачем на це особистих коштів свідку нічого не відомо.

144. Відповідно до пояснень експерта ОСОБА_12 , при складанні висновку експертизи ним було допущено технічну описку щодо зазначення адреси об`єкта дослідження. Так, у тексті висновку помилково вказано адресу: АДРЕСА_4 , замість правильної адреси об`єкта — АДРЕСА_1 . Експерт пояснив, що вказана неточність носить виключно технічний характер, виникла під час оформлення висновку та не стосується предмета, обсягу чи методики проведеного дослідження. Фактичне обстеження здійснювалося саме за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи. Експерт повністю підтримав складений ним висновок.

VІ. Оцінка Суду.

145. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

146. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

147. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

148. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

149. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).

150. Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права.

151. При цьому згідно з частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

152. Також частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

153. У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

154. У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

155. Відповідно до частин першої, сьомої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

156. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

157. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

158. При цьому належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна за час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

159. Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

160. Стаття 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

161. Частиною другою статті 71 СК України визначено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

162. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

163. Судом встановлено, що спірне домоволодіння було набуте відповідачкою на підставі договору дарування та відповідно до статті 57 СК України є її особистою приватною власністю. Разом з тим, у ході розгляду справи судом досліджено та оцінено докази, які свідчать про те, що під час перебування сторін у шлюбі за рахунок грошових коштів позивача та його безпосередньої трудової участі у спірному домоволодінні було проведено капітальний ремонт, реконструкцію та добудову, внаслідок чого відбулося істотне збільшення його ринкової вартості. Згідно з висновком судової будівельно-технічної та оціночної експертизи, ринкова вартість будинковолодіння до проведення зазначених робіт становила 32 972 грн, тоді як після їх виконання — 560 414 грн, що свідчить про кратне зростання вартості об`єкта нерухомого майна. Вартість виконаних будівельних та ремонтних робіт значно перевищує первісну вартість будинку, що підтверджує їх істотний характер. Надані позивачем докази щодо джерел отримання доходів, зокрема заробітку під час роботи за кордоном, банківських операцій, а також показання свідків у своїй сукупності підтверджують факт вкладення саме коштів позивача у поліпшення спірного домоволодіння. Доводи сторони відповідачки про відсутність істотного збільшення вартості будинку або здійснення ремонтних робіт за рахунок інших осіб є недоведеними та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до статті 62 СК України, якщо майно одного з подружжя за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат подружжя, таке майно може бути визнане об`єктом права спільної сумісної власності. З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що спірне домоволодіння внаслідок істотних поліпшень, здійснених за кошти та за участю позивача під час шлюбу, набуло правового режиму спільної сумісної власності подружжя.

164. Разом з тим, суд зазначає, що заявляючи вимогу про виділення частки у спірному будинковолодінні, позивач просив визначити розмір часток сторін. Відповідно до положень статей 5, 13, 263 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог, однак не є пов`язаним способом їх правового формулювання та зобов`язаний застосувати такий спосіб захисту, який є ефективним та відповідає встановленим обставинам справи. У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia». Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З урахуванням положень статей 60, 62, 70 СК України, у разі визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не доведено або не встановлено домовленістю між ними. Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про підстави для відступу від принципу рівності часток подружжя, а також беручи до уваги висновок судової експертизи щодо неможливості виділу часток у натурі, суд дійшов висновку про необхідність визначення за кожною зі сторін права власності на 1/2 частку спірного будинковолодіння. Таким чином, хоча друга позовна вимога підлягає задоволенню по суті, суд вважає за необхідне застосувати спосіб захисту у вигляді визнання за кожною зі сторін права власності на 1/2 частку спірного будинковолодіння, як такий, що найбільш повно відповідає вимогам закону та забезпечує ефективний захист прав сторін. Вказане повністю відповідає усталеній судовій практиці, викладеній, зокрема, в постанові Верховного суду у справі №755/4429/22 від 6 червня 2024 року.

165. Що стосується вимоги про встановлення вартості частини спільного сумісного майна подружжя та визнання за позивачем права власності на 1/2 частку рухомого майна, суд зазначає таке. Позивачем заявлено вимогу про поділ рухомого майна побутового та господарського призначення із попереднім визначенням його вартості. Разом з тим, відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону. Під час розгляду справи судом дійсно було здійснено огляд домоволодіння, у ході якого встановлено наявність окремих предметів побутової техніки та меблів. Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували час, джерело набуття зазначеного рухомого майна, його вартість, а також те, що воно було придбане саме за спільні кошти подружжя у період шлюбу. Документи, що підтверджують факт придбання такого майна, його оплату, належність сторонам на праві спільної сумісної власності, а також докази, які б дозволяли суду визначити його ринкову або іншу об`єктивну вартість, до матеріалів справи не подані. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості встановити вартість спірного рухомого майна та здійснити його поділ. З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість третьої позовної вимоги, у зв`язку з чим вона задоволенню не підлягає.

166. В решті що стосується застосування строку позовної давності, то суд звертає увагу на те, що шлюб між сторонами було розірвано заочним рішенням суду від 10 січня 2018 року, а цей позов подано позивачем в лютому 2021 року. Однак, в період про який йде мова, зокрема, майже весь 2020 та 2021 в Україні діяли карантинні обмеження пов`язані із захворюванням на коронавірусну хворобу. У пункті 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. З огляду на це, суд не вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності.

167. Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про часткове задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З цих підстав, Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 141, 142, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя – задовольнити частково.

2. Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння по АДРЕСА_1 та здійснити його поділ.

2.1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

2.2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

3. В решті позовних вимог – відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат на 5 січня 2026 року на 15-00 год.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 9 січня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Корнійчук Дмитро Анатолійович, що знаходиться по вул. Мишуги Олександра, 10 в м. Київ, 02141, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1514 від 5 липня 2018 року, що видане Радою адвокатів Закарпатської області на підставі рішення №675 від 29 червня 2018 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1027006 від 3 березня 2025 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 , ід.№ НОМЕР_4 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Корнійчук Сергій Анатолійович, який знаходиться по вул. Соборна, 8, а/с 258, м. Вінниця, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000224 від 24 січня 2018 року, що видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №1 від 24 січня 2018 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1016356 від 28 липня 2021 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА