Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №128/1853/24 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1853/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09.01.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої – судді Саєнко О.Б., при секретарі – Савченко Я.С.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про визнання права в порядку спадкування за законом та в порядку поділу спадкового майна", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Галіцина В.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, який обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з: права на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0493395 від 02.12.1997 року, зареєстрований 04 грудня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 574, виданий на ім`я ОСОБА_3 , однак оригінал самого сертифікату відсутній.

Вказує, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, був їх батько, чоловік померлої - ОСОБА_4 , при цьому іншими спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , були діти померлої - син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , однак спадщину після смерті матері вони не прийняли.

Зазначає, що саме ОСОБА_4 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 березня 2006 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-285, саме на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0493395 від 02.12.1997, зареєстрований 04 грудня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 574. Відповідні зміни були також внесені і у сертифікат в зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) за № 574, зі змінами, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 23 березня 2006 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_5 , державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі за№ 1-285 від 01.03.2006.

Вказує, що батько ОСОБА_4 розпочав переоформляти право власності на земельну ділянку за життя, але не встиг отримати правовстановлюючі документи на неї, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з: права на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало раніше ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0493395 від 02.12.1997, зареєстрований 04 грудня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 574, і яке ОСОБА_4 успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_5 , державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі- за № 1-285 від 01.03.2006.

Також вказує, що за життя батько ОСОБА_4 розпочав переоформляти свої права на право на земельну частку пай для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку, фактично земельній ділянці вже навіть був присвоєний кадастровий номер 0520682600:01:008:0073, однак правовстановлюючі документи на земельну ділянку на ОСОБА_4 виготовлені та зареєстровані не були, а оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0493395 від 02.12.1997 року - був втрачений, тому позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , а іншою спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька є його рідна сестра, - ОСОБА_2 , які спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 прийняли, так як подали у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини нотаріусу.

Окрім цього представник вказує, що позивач з сестрою ОСОБА_2 (відповідачем у справі) 13 березня 2024 року уклали договір про поділ спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , посвідчений Рибаченко Г.Д., приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 336. Згідно даного договору вони з сестрою домовилися про поділ спадщини після смерті батька та після укладення цього договору у спадщину відповідача ОСОБА_2 переходить: житловий будинок АДРЕСА_1 , у спадщину позивача ОСОБА_1 переходить: права на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , на право на вищевказану земельну частку пай у землі, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) позивач не має можливості, про що свідчить постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом та просить суд визнати за ОСОБА_1 , право в порядку спадкування за законом та в порядку поділу спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на: право на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого на ім`я ОСОБА_3 , серії ВН № 0493395 від 02.12.1997 року, зареєстрований 04 грудня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 574, зі змінами, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ільяшишеною Ю.В., державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі за № 1-285 від 01.03.2006 в зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_4 .

09.01.2026 у судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Галіцина В.В. не з`явилися; попередньо через канцелярію суду представник подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, попередньо через канцелярію суду подала заяву, у якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Представник третьої особи Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, у підготовче засідання також не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, заяв про відкладення до суду не надходило.

Суд, з урахування вищевказаного та наявністю зазначених заяв, вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з`явившихся осіб .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 206 ЦПК України, судом установлено, що по справі відсутні підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, визнання відповідачем позову не суперечить закону та надані учасниками справи докази свідчать про те, що визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Тому, суд з урахуванням поданої відповідачем заяви, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 62 роки померла ОСОБА_3 (мати сторін у справі), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.05.2003 виконавчим комітетом Лаврівської сільської ради Вінницького району, актовий запис №10 (а.с.8), після смерті якої відкрилася спадщина на відповідне спадкове майно, в тому числі право на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Той факт, що ОСОБА_3 за життя мала право на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), підтверджується:

- копією сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого на ім`я ОСОБА_3 , серії ВН № 0493395 від 02.12.1997 року, зареєстрований 04 грудня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 574 зі змінами, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ільяшишеною Ю.В., державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі за № 1-285 від 01.03.2006 в зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_4 (батьку сторін у справі) (а.с.15);

- листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відділ від 10.04.2024 за № 471/14-24, згідно якого відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Вінницької районною державною адміністрацією Вінницької області по Лаврівській сільській раді Вінницького району Вінницької області, виявлено запис №574 від 04.12.1997 щодо реєстрації сертифіката на земельну частку (пай) серії ВН №0493395, виданого гр. ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 1,76 ум. кад. га на підставі розпорядження Вінницької РДА від 26.11.1997 №493. Зазначений сертифікат було виготовлено в 1 екземплярі та видано громадянці на руки, про що свідчить особистий підпис власника сертифікату в книзі реєстрації (а.с.18);

- копією списку громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) на території Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області після оформлення спадщини спадкоємцями, який є додатком №2 до розпорядження голови райдержадміністрації від 21.08.2007 №1435 (а.с.21-22);

- копією списку власників земельних сертифікатів, які під час розподілу земельних часток (паїв) земель спільної часткової власності колишнього ДКГП «Дружба» були померлі на території Лаврівської сільської ради (а.с.23).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 (матері сторін) прийняв її чоловік ОСОБА_4 (батько сторін), так як звернувся до Вінницької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с.175); при цьому діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до Вінницької районної державної нотаріальної контори спільну заяву, в якій зазначили, що вони після смерті матері в установлені строки спадщину не прийняли та на неї не претендують, в суд за продовженням строків прийняття спадщини звертатися не будуть (а.с.176).

01.03.2006 ОСОБА_4 (батько сторін) отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , зокрема на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності ДКГП «Дружба», що знаходиться в с. Лаврівка, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, належної спадкодавцеві на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0493395, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 02.12.1997, на підставі рішення від 26.11.1997 №493, зареєстрованого 04.12.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №574 (а.с.182).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 81 рік помер ОСОБА_4 (батько сторін), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 10.04.2023 виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис №61 (а.с.9), після смерті якого відкрилася спадщина на відповідне спадкове майно, в тому числі на земельну частку пай у землі, яка перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку він успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 , але за життя розпочав, проте не встиг повністю оформити правовстановлюючі документи на вказану земельну частку (пай).

18.01.2023 ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті склав заповіт, яким належну йому земельну ділянку площею 1,1055 га за кадастровим номером 0520682600:01:008:0074 (цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка розташована на території Лаврівськоі сільської ради Вінницького району Вінницької області, заповів своєму онуку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (сину відповідача). Вказаний заповіт посвідчений 18.01.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Парфьоновим І.В. та зареєстровано в реєстрі за №35, що підтверджується копією вказаного заповіту (зворотній бік а.с.82-83).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2024 витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д., належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , для долучення до матеріалів справи (а.с.56).

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, 28.10.2024 від приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №23/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , з якої судом встановлено що із заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом до приватного нотаріуса дійсно звернувся син померлого- позивач ОСОБА_1 (а.с.70) та донька померлого – відповідач ОСОБА_2 (зворотній бік а.с.69).

Окрім цього, із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , також звернувся його онук – ОСОБА_6 (син відповідача) (а.с.64) та отримав 13.11.2023 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що складається із земельної ділянки кадастровий номер 0520682600:01:008:0074, площею 1,1055 га, що розташована на території Лаврівської сільської ради Вінницького району, Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належна померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №399972, виданого управлінням земельних ресурсів у Вінницькому районі Вінницької області «08» січня 2008 року, на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від «21» серпня 2007 року за №1435 (а.с.105).

Також, діти померлого: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір про поділ спадщини від 13.03.2024, відповідно до умов якого, у спадщину ОСОБА_2 переходить: житловий будинок під номером АДРЕСА_1 у спадщину ОСОБА_1 переходить: земельна частка (пай) у землі, яка перебуває в колективній: власності ДКГП «Дружба», що знаходиться в селі Лаврівка Вінницького району, Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вказаний договір посвідчений 13.03.2024 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д. та зареєстровано в реєстрі за №336, що підтверджується копією вказаного договору (а.с.17).

Проте, постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває в колективній власності ДКГП «Дружба», що знаходиться в селі Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), оскільки у спадкоємця відсутній оригінал Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0493395, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області «02» грудня 1997 року, на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області «26» листопада 1997 року №493, зареєстрованого «04» грудня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №574, зі змінами, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області «23» березня 2006 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ільяшишеною Ю.В., державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі за №1-285, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №34/02-31 від 13.03.2024 (а.с.26).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х “Перехідні положення” ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі – КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК України, вбачається, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення та належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , однак за життя не оформив своїх спадкових прав на спірну земельну частку (пай), є його діти сторони у справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті батька, так як у встановлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а також уклали договір про поділ спадщини, відповідно до якого у спадщину позивача ОСОБА_1 переходить земельна частка (пай) у землі, яка перебуває в колективній: власності ДКГП «Дружба», що знаходиться в селі Лаврівка Вінницького району, Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

Як роз`яснено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки дослідженими в судовому засіданні вище приведеними належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами доведено, що ОСОБА_3 (мати сторін) за життя мала право на земельну частку (пай) розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_4 (батько сторін), який при оформлені спадщини втратив оригінал Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0493395, а позивач по справі прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , проте позасудового шляху вирішити даний спір у позивача немає, оскільки він не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті батька, так як в нього відсутній документ, який посвідчує право спадкодавця ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку (пай), що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №34/02-31 від 13.03.2024 (а.с.26).

Отже проаналізувавши та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки її задоволення не суперечить законним інтересам сторін; відповідає чинному законодавству України та не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Суд не вирішував питання щодо стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача, оскільки представник позивача у позовній заяві зазначила, що понесені судові витрати позивач залишає за собою.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання відповідачем ОСОБА_2 позову.

Позовну заяву ОСОБА_1 , – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_4 на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка, Вінницького району, Вінницької області, розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого на ім`я ОСОБА_3 , серії ВН № 0493395 від 02.12.1997, зареєстрований 04 грудня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 574, зі змінами, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ільяшишеною Ю.В., державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі за № 1-285 від 01.03.2006 в зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена САЄНКО