Вирок від 08 січня 2026 р. у справі №733/1671/25 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/26/26

Єдиний унікальний №733/1671/25

Вирок

Іменем України

09 січня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження за № 12025275550000047 від 09 травня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта повна вища, інваліда ІІІ групи, не працюючого, розлученого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

в здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , в період часу з 22.04.2025 року по 07.05.2025 року, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, систематично, не маючи підґрунтя, вчиняв відносно свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою похилого віку, психологічне та фізичне насильство, що призвело до психологічних та фізичних страждань ОСОБА_5 , розладу здоров`я та погіршення якості його життя за наступних обставин.

22 квітня 2025 року близько 12 години 05 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство відносно свого батька ОСОБА_5 , в ході сварки висловлювався нецензурною лайкою на його адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю останнього, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому 22 квітня 2025 року о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_3 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , порушив терміновий заборонний припис серії АА № 498071 від 22.04.2025 року, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

24 квітня 2025 року о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_3 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , повторно порушив терміновий заборонний припис серії АА № 498071 від 22.04.2025 року, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

28 квітня 2025 року о 22 годині 46 хвилин ОСОБА_3 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 повторно порушив терміновий заборонний припис серії АА № 498071 від 22.04.2025 року, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, 07 травня 2025 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 вчинив насильство психологічного та фізичного характеру стосовно свого батька ОСОБА_5 , висловлювався на адресу останнього нецензурною лайкою, намагався вчинити з ним бійку та погрожував викруткою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_5 , чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За вищевказані адміністративні правопорушення ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19.05.2025 року за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, 07 травня 2025 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою похилого віку – в ході продовжуваної сварки, з мотивів особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_5 не менше шести ударів предметом з колючими властивостями, зовні схожим на викрутку, який в ході досудового розслідування не встановлено, в передню та задню область грудної клітини, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих колотих ран передньої поверхні грудної клітини та садно задньої поверхні грудної клітини.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 102 від 09.05.2025 року, тілесні ушкодження у вигляді садна задньої поверхні грудної клітини відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я. Тілесні ушкодження, а саме, не проникаючі колоті рани передньої частини грудної клітини відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Такими діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 шкоди фізичному здоров`ю.

Загалом ОСОБА_3 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до свого батька ОСОБА_5 дії, виражені в словесних образах, погрозах, висловлюваннях в його адресу словами нецензурної лайки, приниженні, залякуванні, нанесеннях тілесних ушкоджень, тим самим викликав у нього побоювання за свою безпеку та життя, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдавши шкоду психічному та фізичному здоров`ю, що виразилося у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, а також призвело до фізичних страждань, розладу здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, що він разом зі своїм батьком ОСОБА_5 проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Між ним та його батьком ОСОБА_5 регулярно відбуваються сварки, під час яких він ображає його нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою та вчиняє дії фізичного характеру, які мали місце 22 квітня 2025 року та 07 травня 2025 року. Також він 22 квітня 2025 року, 24 квітня 2025 року, 28 квітня 2025 року порушував терміновий заборонний припис серії АА № 498071 від 22.04.2025 року.

07 травня 2025 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , він вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно свого батька ОСОБА_5 , та в ході сварки, умисно наніс ОСОБА_5 не менше шести ударів предметом з колючими властивостями, зовні схожим на викрутку, в передню та задню область грудної клітини, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Висловив щире каяття у скоєному, готовність нести покарання, та не допущення подібної поведінки в майбутньому.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений належним чином.

Згідно ст. 349 ч. 3 КПК України суд вважає визнати недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового процесу. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст даних обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Відповідно до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (СЕTS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3, «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Таким чином суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши показання обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, розладу здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

Норми ч. 1 ст. 368 КПК України вказують, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Прилуцьким РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства – дуже високий.

Переходячи до вибрання міри покарання, суд враховує суспільну небезпеку здійсненого кримінального правопорушення, його характер та ступінь та особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

До пом`якшуючих вину обставин обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

До обтяжуючих вину обставин обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Згідно ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд, вибираючи міру покарання, бере до уваги те, що обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся в здійсненому кримінальному правопорушенні, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої обставин, суд вважає вибрати ОСОБА_3 міру покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1,2,3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, так як суд вважає, що саме така міра покарання відповідатиме особі обвинуваченого та буде необхідною та достатньою для попередження вчинення нових правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 367 – 371, 373-374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ст. 126-1 КК України і призначити йому міру покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1,2,3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 – не обирати.

Речові докази:

- DVD-R диск із відеозаписом події за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , що сталася 07.05.2025 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 12025275550000047 від 09 травня 2025 року.

Вирок може бути оскаржений в Чернігівський апеляційний суд через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання такої апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку, а учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1