Рішення від 14 грудня 2025 р. у справі №504/1851/22 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1851/22

Провадження №2/504/384/25

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2025с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, в режимі відеоконференції, с-ще. Доброслав, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 проти ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 проти ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог первісного позову:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом проти ОСОБА_2 , вимоги якого зменшила у лютому 2023 року, і в остаточній редакції позову просила суд: визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на одну другу частину нерухомого майна - двокімнатну квартиру, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на одну другу частину нерухомого майна - двокімнатну квартиру, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на одну другу частину нерухомого майна- земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на одну другу частину нерухомого майна- земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право власності на автомобіль ВАЗ 217030, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право власності на духовку «Піраміда», поверхню «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийку VALETTIG, змішувач, дозатор, мікрохвильову піч, холодильник, пральну машину, м`які меблі, сушку для рушників, стіл та чотири стільця, тумбу з піналом, дзеркало «Олімпія», ЦіLLer Grand; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 13397,40 грн., витрати на проведення оцінки майна в сумі 3500,00 грн.

На обгрунтування свого позову заявниця вказує, що 09.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу народжена дитина – син ОСОБА_3 .

Заявниця стверджує, що за час зареєстрованого шлюбу подружжям набуто у власність наступне майно: двокімнатна квартира, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (дата набуття права 04.03.2021 року), земельна ділянка, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (дата набуття права 10.07.2018 року), автомобіль VW TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль ВАЗ 217030, 2007 р.в. (дата набуття права 17.01.2019 року), духовку «Піраміда», поверхню «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийку VALETTIG, змішувач, дозатор, мікрохвильову піч, холодильник, пральну машину (дата набуття права 26.05.2021 року), м`які меблі (дата набуття права 25.09.2021 року), сушку для рушників (дата набуття права 18.08.2021 року), стіл та чотири стільця, тумбу з пеналом (дата набуття права 03.08.2021 року), дзеркало «Олімпія» (дата набуття права 16.08.2021 року), ЦіLLer Grand (дата набуття права 22.05.2021 року).

Заявниця в остаточній редакції позову не ставить питання вирішення позовних вимог стосовно автомобіля VW TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , зменшивши позовні вимоги.

Заявниця вважає, що вказане майно є спільним сумісним майном подружжя, оскільки набуте за час зареєстрованого шлюбу.

Короткий зміст зустрічного позову:

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом проти ОСОБА_1 , яким просив суд визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на одну другу частину нерухомого майна - двокімнатну квартиру, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на одну другу частину нерухомого майна - двокімнатну квартиру, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право власності на автомобіль ВАЗ 217030, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право особистої власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, право власності на духовку «Піраміда», поверхню «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийку VALETTIG, змішувач, дозатор, мікрохвильову піч, холодильник, пральну машину, м`які меблі, сушку для рушників, стіл та чотири стільця, тумбу з піналом, дзеркало «Олімпія», ЦіLLer Grand; стягнути з депозитного рахунку суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за різницю вартості виділеного рухомого майна у сумі 1369,02 грн.; вирішити питання судового збору.

На обгрунтування зустрічних позовних вимог заявник вказує, що 09.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

Заявник стверджує, що за час зареєстрованого шлюбу подружжям набуто у власність наступне майно: двокімнатна квартира, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (дата набуття права 04.03.2021 року), земельна ділянка, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (дата набуття права 10.07.2018 року), автомобіль ВАЗ 217030, 2007 р.в. (дата набуття права 17.01.2019 року), духовку «Піраміда», поверхню «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийку VALETTIG, змішувач, дозатор, мікрохвильову піч, холодильник, пральну машину (дата набуття права 26.05.2021 року), м`які меблі (дата набуття права 25.09.2021 року), сушку для рушників (дата набуття права 18.08.2021 року), стіл та чотири стільця, тумбу з пеналом (дата набуття права 03.08.2021 року), дзеркало «Олімпія» (дата набуття права 16.08.2021 року), ЦіLLer Grand (дата набуття права 22.05.2021 року).

Водночас заявник стверджує, що земельна ділянка набута ним за особисті кошти, зокрема, він працював моряком з серпня 2017 року по грудень 2017 року, заробив 5778,43 доларів США, і через 30 днів після укладення шлюбу за ці самі кошти він придбав спірну земельну ділянку.

До укладення шлюбу він також працював у ПП «ОЛІМП ЮГ», де отримав дохід в сумі 11250,54 грн., а після укладення шлюбу він не працював і дохід не отримував.

Заявник вказує, що саме з власних заощаджень він придбав спірну земельну ділянку.

Поділ набутого майна подружжям вважав доцільним саме у запропонований ним спосіб.

В судовому засіданні представники сторін заперечували як проти первісного та і проти зустрічного позову відповідно, кожна зі сторін наполягала на задоволенні саме тих позовних вимог, які заявлені кожною з них.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного висновку:

Встановлені судом фактичні обставини:

Судом встановлено, що 09.06.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.08.2022 року у справі № 504/1302/22 вказаний шлюб розірваний.

26.12.2019 року від цього шлюбу народжена дитина – син ОСОБА_3 .

За час зареєстрованого шлюбу подружжям набуто у власність наступне майно: двокімнатна квартира, загальною площею 55,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (дата набуття права 04.03.2021 року), земельна ділянка, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (дата набуття права 10.07.2018 року), автомобіль VW TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль ВАЗ 217030, 2007 р.в. (дата набуття права 17.01.2019 року), духовку «Піраміда», поверхню «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийку VALETTIG, змішувач, дозатор, мікрохвильову піч, холодильник, пральну машину (дата набуття права 26.05.2021 року), м`які меблі (дата набуття права 25.09.2021 року), сушку для рушників (дата набуття права 18.08.2021 року), стіл та чотири стільця, тумбу з пеналом (дата набуття права 03.08.2021 року), дзеркало «Олімпія» (дата набуття права 16.08.2021 року), ЦіLLer Grand (дата набуття права 22.05.2021 року).

Судом встановлено, що у справі наявний трудовий договір від 22.08.2007 року про працевлаштування моряка ОСОБА_4 , заробітна плата становила 1549 доларів США, а також платіжні документи про грошові перекази в іноземній валюті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 .

Окрім того у справі наявний документ про працевлаштування ОСОБА_2 у ПП «ОЛІМП ЮГ» де отримано дохід в сумі 11250,54 грн.

Релевантні джерела права та висновки суду першої інстанції:

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 57 СК України визначає перелік видів особистої приватної власності одного із подружжя та підстави її набуття.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Тобто, застосовуючи ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів норма ст. 60 СК України вважається правильно застосованою.

У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Не належить до спільної сумісної власності майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 6 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що при поділі майна враховують також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, як це визначено частиною четвертою статті 65 СК України.

Таким чином, при розподілі майна подружжя між подружжям буде поділено не тільки майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а і борги подружжя (кредити і т. д.) та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Суд вважає, що відсутність доходу у одного з подружжя, або його недостатність не можуть бути безумовною підставою для визнання майна особистою власністю.

Не належить до спільної сумісної власності майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Доводи ОСОБА_2 про те, що спірна земельна ділянка набута ним за власні кошти зароблені на посаді моряка за трудовим договором безпідставні, оскільки позивач не довів, що саме за ці самі кошти він придбав спірну земельну ділянку.

У справі відсутні докази використання ОСОБА_2 саме цих коштів для купівлі спірної земельної ділянки.

Відповідно до вимог статей 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а їх частки у спільному майні - рівними, незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку, якщо інше не визначено домовленістю між ними чи шлюбним договором.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України).

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

Згідно із частиною п`ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Така умова дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми для відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов`язань перед іншою.

Таким чином, вирішуючи питання про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, і, зокрема, відноситься до категорії неподільних речей, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Якщо жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Суд вважає доцільним визнати спірне нерухоме майно, спірний автомобіль спільною власністю подружжя, визначити ідеальні частки по одній другій без реального поділу, і залишити вказане майно у спільній частковій власності.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо реального розподілу іншого (побутового) майна набутого за час офіційного шлюбу, суд також вважає доцільним визнати це майно спільною сумісною власністю, та визначити ідеальні частки по одній другій без реального поділу, залишивши вказане майно у спільній частковій власності.

Отже як первісний так і зустрічний позов слід задовольнити частково, в решті вимог позовів слід відмовити.

Судові витрати:

В силу статті 140-141 ЦПК України

Суд вважає, що слід повернути з депозитного рахунку Доброславського районного суду Одеської області 1369,02 грн. внесених ОСОБА_2 як компенсацію в різниці вартості спірного майна.

В порядку розподілу судових витрат слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3500,00 грн. витрат на проведення оцінки майна; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 13397,40 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 4415,24 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 63, 76 СК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 207, 208, 258-260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Первісний позов (з урахуванням зменшення вимог позову) ОСОБА_1 проти ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 проти ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання майна особистою приватною власністю, - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю нерухоме майно колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді житлової квартири АДРЕСА_3 .

Визнати спільною сумісною власністю нерухоме майно колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати спільною сумісною власністю рухоме майно колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді:

Автомобіля ВАЗ 217030, державний реєстраційний знак НОМЕР_1

Духовку «Піраміда», поверхню «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийку VALETTIG, змішувач, дозатор, мікрохвильову піч, холодильник, пральну машину, м`які меблі, сушку для рушників, стіл та чотири стільця, тумбу з піналом, дзеркало «Олімпія», ОСОБА_7 .

Поділити спільне майно що є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом визнання за кожним з них права власності по одній другій у житловій квартирі АДРЕСА_3 , земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:1665, загальною площею 0,1га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіля ВАЗ 217030, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , Духовки «Піраміда», поверхні «Піраміда», «В» GRVNHELM, мийки VALETTIG, змішувача, дозатора, мікрохвильової пічі, холодильника, пральної машини, м`яких меблів, сушки для рушників, столу та чотирьох стільців, тумби з піналом, дзеркала «Олімпія»,

ОСОБА_8 задоволенні решти вимог як первісного так і зустрічного позову, - відмовити.

Повернути з депозитного рахунку Доброславського районного суду Одеської області 1369,02 грн. внесених ОСОБА_2 як компенсацію в різниці вартості спірного майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3500,00 грн. витрат на проведення оцінки майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 13397,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 4415,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко