Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №529/1130/25 — Диканський районний суд Полтавської області

Суд: Диканський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 січня 2026 р.

Справа: №529/1130/25

Суддя: Чуб К. В.

Справа № 529/1130/25

Провадження № 2-а/529/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Чуб К.В.,

секретаря с/з – Єфременко В.І.,

представника позивача — адвоката Абрамович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Абрамович Л.В., звернувся з позовною заявою до суду про скасування постанови № 7005 від 27.11.2025 про притягнення його адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, відповідно до оскаржуваної постанови, підставою притягнення до адміністративної відповідальності є неявка позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.08.2025. Разом з тим, відповідно до наданих відповідачем доказів, повістку позивач не отримував, повістка була направлена на ім`я позивача з порушенням вимог законодавства, а саме на конверті не було зазначено, що це «Повістка ТЦК», а відтак працівниками пошти не було виконано вимогу сповіщення особи про надходження на його ім`я вказаної повістки, власне інформування адресата за номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Неявка позивача до ТЦК не мала зловмисного характеру чи умисного ухилення, а зумовлена об`єктивною відсутністю належного інформування. Крім того, при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач не врахував положення примітки до ст. 210 КУпАП. До того ж, всупереч вимог ст. 254 КУпАП працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не вручали ОСОБА_1 примірник протоколу, складеного відносно нього. Окрім цього, позивач з 24.11.2025-28.11.2025 перебував на лікарняному, з метою реалізувати своє право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення надсилав, зокрема, на офіційну електронну адресу відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, яке ІНФОРМАЦІЯ_3 було проігноровано. Відтак, позивач був позбавлений прав ознайомитись з матеріалами справи, надати пояснення, подати докази.

Ухвалою від 10.12.2025 у справі відкрито провадження за вказаним позовом з призначенням судового засідання з розгляду справи по суті на 23.12.2025, якою, зокрема, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 завірену належним чином копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яку необхідно було подати у строк до 20.12.2025.

Ухвала про відкриття провадження по справі доставлена до електронного кабінету відповідача через систему «Електронний суд» 10.12.2025.

23.12.2025 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повістка була направлена рекомендованим листом через поштового оператора «Укрпошта». Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язаний громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Також зазначає про те, що згідно зі ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП, та за наявності у останнього підтвердних документів про отримання особою виклику. Крім того вказує, що постанова № 7005 винесена у визначені законодавством строки та відповідно до вимог законодавства. До того ж, позивачем не надано доказів одержання відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, а медична довідка, яка міститься в матеріалах адміністративної справи за його позовом не відповідає вимогам чинного законодавства та не має необхідної інформації, що на ім`я позивача дійсно відкрито лікарняний лист.

Разом з тим, відповідач не надав суду витребувані ухвалою про відкриття провадження по справі докази, про причини їх неподання не повідомив.

За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 80 КАСУ.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та просила її задовольнити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 27.11.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова № 7005 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн (а.с. 24).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку була відправлена повістка № 4626024 від 18.08.2025, згідно якої йому потрібно було з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.08.2025 о 09-00 год. для уточнення даних. Повістка направлена за адресою, вказаною громадянином під час уточнення даних. ОСОБА_1 не з`явився без поважних причин у визначений термін та не повідомив причину не прибуття на виклик, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», абз. 1 ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, п. 21 та абз. 4 п. 34 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналогічний обов`язок визначений і у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30 грудня 2022р. № 1487, де визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і на час розгляду справи.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, саме на відповідача як на орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП, покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суб`єкт владних повноважень повинен надати докази, котрі свідчили б про правомірність його дій.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019.

Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок № 560) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно абз. 2 п.34 Порядку №560 у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Разом з цим відповідно до абзаців 2 та 4 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

В силу п. 6.12.3 Регламенту внутрішньої поштової кореспонденції, затвердженого Наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 № 6668 (у редакції наказу АТ «Укрпошта» (далі - Регламент № 6668) рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Згідно п. 6.12.4 Регламенту № 6668 у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК" ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК». В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.

Відповідно до пункту 6.16 Регламенту № 6668 інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.

В матеріалах справи наявна копія конверта поштового відправлення на ім`я позивача, разом з тим таке відправління (конверт) не містить позначки "Повістка ТЦК".

Отже, наявні у справі докази не містять відомостей, які б підтверджували факт вручення або невручення позивачу повістки № 4626024.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За відсутності в матеріалах справи належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивача належним чином повідомлено про виклик до відповідача, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Крім того, приміткою до ст.210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчасно оновив персональні дані, про що свідчать відомості військово-облікового документа у додатку «Резерв+» (а.с.31-32).

Разом з тим, у повістці № 4626024 зазначено, що підставою виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 є уточнення даних.

Водночас, ні в оспорюваній постанові, ні в повістці відповідачем не конкретизовано які саме персональні дані були відсутні у відповідача, у зв`язку з чим виникла необхідність виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 3 ст. 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

В той же час, відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статтею 14 Закону № 1951-VIII. Окрім того, відповідачем не надано до суду доказів неможливості отримання персональних даних позивача у вказаний спосіб.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови № 7005 від 27.11.2025, у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

Щодо твердження позивача щодо порушення його прав, зокрема у зв`язку з тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено 27.11.2025 незважаючи на його клопотання про відкладення такого, суд зазначає, що з наданого позивачем скріншоту (а.с. 30) вбачається, що клопотання про відкладення справи від 26.11.2025 позивач, зокрема, направив на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є офіційною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час, як розгляд справи проводився ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційна електронна адреса якого ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з недоведенням відповідачем правомірності свого рішення, не спростуванням належними доказами доводів позивача, викладених у позові, суд вважає недоведеною провину позивача в інкремінованому правопорушенні, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 159, 241-246, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову № 7005 від 27.11.2025, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: К.В. Чуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua