Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №140/4092/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/4092/24 пров. № А/857/15688/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Холл» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Холл» про стягнення податкового боргу,

суддя у І інстанції Дмитрук В.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 20 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2024 року Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Холл» (далі – ТОВ «Крафт Холл») податковий борг у розмірі 918 494,50 грн за рахунок коштів, що знаходяться на банківських рахунках платника.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №140/4092/24 позов ГУ ДПС було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в сумі 918 494,50 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням (далі – ППР) №0166720702 від 05.12.2023, який у добровільному порядку не погашено.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржило ТОВ «Крафт Холл», яке просило таке скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ГУ ДПС відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив обставин надсилання відповідачу податкової вимоги від 07.02.2024 №0000718-1304-0320, із моментом вручення або повернення якої та непогашення податкового боргу у вказаний у ній строк Податковий кодекс України (далі – ПК) пов`язує право податкового органу звернутися із позовом до суду про стягнення податкового боргу.

Оскільки позивач не надав інформації про дату повернення податкової вимоги до податкового органу, то суд першої інстанції не встановив моменту, з якого у ГУ ДПС виникало право на звернення до суду із відповідним позовом про стягнення податкового боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ГУ ДПС підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Додатково звертає увагу апеляційного суду на те, що на виконання вимог податкового законодавства на адресу ТОВ «Крафт Холл» було надіслано рекомендованими листами з повідомлення про вручення податкову вимогу від № 0000718-1304-0320 від 07.02.2024 (штриховий ідентифікатор 0600086523229), яка була проігноровано платником податків та повернута Укрпоштою про причині повернення "за закінченням терміну зберігання». Будь-яких відомостей про зміну місцезнаходження відповідачем до контролюючого органу не надавалось, а отже позивачем було дотримано вимог чинного податкового законодавства щодо надіслання платнику податкової вимоги і така вважається врученою належним чином.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Крафт Холл» перебуває на обліку, як платник податків, у ГУ ДПС і за товариством обліковується податковий борг з ПДВ в сумі 918 494,50 грн згідно з ППР №0166720702 від 05.12.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №140/7063/24 позов ТОВ «Крафт Холл» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано ППР ГУ ДПС від 05.12.2023 №0166720702 форми «Р» та №0166730702 форми «В4».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 було задоволено апеляційну скаргу ГУ ДПС, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 140/7063/24 скасовано та у задоволенні позову ТОВ «Крафт Холл» відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2025 касаційну скаргу ТОВ «Крафт Холл» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 140/7063/24 повернуто скаржнику.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки наявності у відповідача податкового боргу, що не погашений у добровільному порядку, що викликало необхідність звернення контролюючого органу із позовом, що розглядається.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Як передбачено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За правилами пункту 15.2 статті 15 ПК кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 35.1 статті 35 ПК сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК).

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 ПК виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Приписами пункту 36.5 статті 36 ПК передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як зазначено у пункті 54.1 статті 54 ПК, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.4 статті 59 ПК податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як передбачено пунктом 95.1 статті 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до 95.3 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у справах про стягнення податкового боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Факт наявності у ТОВ «Крафт Холл» податкового боргу з ПДВ в сумі 918 494,50 грн згідно з ППР №0166720702 від 05.12.2023 не заперечується відповідачем та встановлений у судовому порядку.

Щодо доводів апелянта про недослідження судом першої інстанції факту отримання ТОВ «Крафт Холл» від контролюючого органу податкової вимоги/повернення такої адресату апеляційний суд зазначає таке.

Апелянт не заперечує того, що податкова вимога № 0000718-1304-0320 від 07.02.2024 (штриховий ідентифікатор 0600086523229) надсилалася на податкову адресу ТОВ «Крафт Холл» рекомендованим листом з повідомлення про вручення та повернулася Укрпоштою за закінченням терміну зберігання.

За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі №140/30/20, жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимого, чи то для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

Відтак, на переконання апеляційного суду, контролюючий орган у повній мірі виконав покладені на нього податковим законодавством зобов`язання щодо надіслання на адресу платника податків податкової вимоги про сплату податкового боргу.

Позов про стягнення податкового боргу, що розглядається, було подано контролюючим органом у квітні 2024 року.

Відтак, на переконання апеляційного суду, доводи, на які посилається скаржник, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог діючого законодавства.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Холл» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі № 140/4092/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар