Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №140/2609/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/2609/25 пров. № А/857/41440/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, ухвалене суддею Шепелюком В.Л. у м. Луцьку у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 140/2609/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним і скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дій,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області, у якому просила визнати протиправним та скасування повідомлення №11.2-8.6/14501/2024 від 17.12.2024 про відмову в продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам; зобов`язати прийняти рішення про продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспортних даних народилася у с. Василівка Каховського району, Херсонської області (а.с.24).

Відповідно до довідки, виданою Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, від 15.08.2023 №764-5002908487 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 (а.с.22).

З матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 04.01.2019 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивачем також надано свідоцтво про народження спільної дитини серії НОМЕР_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22, зворот).

З довідки №764-5002908492 від 15.08.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_4 є ВПО та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

Повідомленням про відмову у призначенні/продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам від 28.03.2024 Департаментом відмовлено у наданні допомоги на проживання ВПО на заяву позивача від 05.03.2024 у зв`язку з порушенням п. 13, 13-1-13- 4 Порядку №332.

11.04.2024 позивач повторно звернулася із заявою до відповідача з аналогічними вимогами про продовження виплати допомоги ВПО, однак відповідач повідомленням від 18.04.2024 відмовив у наданні допомоги, оскільки позивачем порушено вимоги п.20-20-1 Порядку №332, а саме відсутня інформація про члена сім`ї - чоловіка, зазначеного у попередньому зверненні від 05.03.2024. Таким чином, у зв`язку з недолученням документів про непроживання члена сім`ї прийнято рішення про відмову у призначенні/продовженні виплати допомоги.

28.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування повідомлень Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 28.03.2024 №11.2-8.6/3390/2024 та від 18.04.2024 №11.2-8.6/4410/2024 про відмову в продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам та зобов`язати відповідача прийняти рішення про продовження позивачу виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №140/5705/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування повідомлень, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №140/5705/24 скасовано та прийнята нова постанова, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасоване повідомлення Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 28.03.2024 №11.2-8.6/3390/2024 про відмову в продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам; зобов`язано Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2024 №13241 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням висновків викладених судом апеляційної інстанції у цій постанові.

Відповідач на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024 повідомленням від 17.12.2024 №11.2-8.6/14501/2024 відмовив в продовженні виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з посиланням на п. 132 Порядку №332 вказавши, що позивач не працевлаштована, не перебуває на обліку в центрі зайнятості, дочка - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує дошкільний навчальний заклад, медичний висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу догляду за своєю дочкою відсутній (а.с. 24).

Позивач, вважаючи повідомлення відповідача від 17.12.2024 №11.2-8.6/14501/2024 про відмову в продовженні виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам протиправним, звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду справи, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII. Разом з тим, вказаним законом не врегульоване питання призначення/припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті першої Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).

Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Тобто, проаналізувавши вищенаведене, внутрішньо переміщені особи - це особи, які покинули своє місце проживання у результаті, зокрема, збройного конфлікту або тимчасової окупації, факт переміщення яких підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яку можливо отримати за подання відповідної заяви до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Постановою Кабінетом Міністрів України №332 від 20.03.2022 року затверджено новий Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332).

Відповідно до п.1 Порядку №332 Цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та, що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204.

Згідно з п.3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

Відповідно до п.13 Порядку №332 особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.

Згідно пункту 13-1 Порядку № 332 передбачено перелік умов за яких виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично. Цей перелік умов є вичерпним, зокрема: непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги; особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально; дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (піклувальникам).

У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.

Іншим членам сім`ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

Відповідно до пункту 13-2 Порядку №332, для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли:

1) у складі сім`ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім`ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім`ї і не виховуються в інтернатних закладах та: фактичним місцем проживання (перебування) такої сім`ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до переліку територій; або сім`я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, включеній до переліку територій, та території, що не включена до переліку територій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім`я, відсутні місця або навчання проводиться он-лайн, дистанційно (повністю або частково). Для такої сім`ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі он-лайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти.

У разі відсутності інформаційної взаємодії уповноважена особа, яка звернулася за призначенням допомоги на сім`ю, надає підтвердний документ щодо відсутності місця у закладі дошкільної освіти та/або закладі загальної середньої освіти для влаштування дитини або щодо проведення навчання в таких закладах в режимі он-лайн, дистанційно (повністю або частково).

До 1 вересня 2024 року допомога може бути продовжена незалежно від місцезнаходження закладу освіти, у якому навчання проводиться в режимі он-лайн, дистанційно (повністю або частково).

Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;

2) у складі сім`ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

3) у складі сім`ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім`ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально.

4) у складі сім`ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, у складі сім`ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;

5) у складі сім`ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;

6) особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання;

7) до складу сім`ї включені тільки непрацездатні особи. Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї.

Пунктом 13-3 порядку № 332 передбачено, що у разі коли внутрішньо переміщеним особам з числа членів сім`ї або отримувачам допомоги, зазначеним у пункті 13-2 цього Порядку, виплачувалася допомога і в такій сім`ї є кілька непрацюючих працездатних осіб, протягом двох місяців з дня призначення допомоги на наступний шестимісячний період інші непрацюючі працездатні особи із складу сім`ї (крім одного отримувача допомоги) зобов`язані зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або розпочати діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

У разі невиконання такої умови виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, які впливають на припинення права отримання допомоги.

В свою чергу, недотримання сукупності умов, визначених п.13-2 Порядку №332 виключає можливість призначення допомоги на проживання на другий шестимісячний період.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, оцінка наявності чи відсутності підстав для визнання протиправним і скасування повідомлення №11.2-8.6/14501/2024 від 17.12.2024 про відмову в продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам та підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження виплати позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1-3 ст.90 КАС України).

Відповідач вказує на те, що при відмові у призначенні допомоги він застосовував п.13-2 Порядку №332 з урахуванням абзаців 7,8 п.5-1 Порядку №332.

Як слідує з матеріалів справи, на заяву від 05.03.2024 відповідачем надано повідомлення про відмову в призначенні/продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам від 28.03.2024 №11.2-8.6/3390/2024, якою відмовлено у продовженні виплати допомоги ВПО у зв`язку з тим, що позивач не була працевлаштована, зокрема, заявниця у своїй заяві від 05.03.2024 №13241 підтверджує, що не працює, але водночас довідку про перебування на обліку як безробітної в центрі зайнятості до заяви про призначення допомоги нею не було надано. Крім того, зазначив, що дочка заявниці - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент звернення досягла 4-річного віку, вона не відвідує дошкільний навчальний заклад, по причині, як заявляє у своїй заяві заявниця, через хиткий психологічний стан дитини після військових дій, але медичний висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу догляду за своєю дочкою ОСОБА_1 до заяви не надано.

Позивачем було долучено довідку Луцької філії Волинського обласного центру зайнятості з якої слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна з 02.04.2024, тобто вказана довідка була видана позивачу уже після звернення до відповідача, тому на момент звернення на обліку як безробітної в центрі зайнятості не перебувала.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024 визнано протиправним та скасоване повідомлення Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 28.03.2024 №11.2-8.6/3390/2024 про відмову в продовженні виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам; зобов`язано Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2024 №13241 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням висновків викладених судом апеляційної інстанції у цій постанові.

Судом з`ясовано, що Департамент переглянув заяву позивача від 05.03.2024 згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024 та відмовив призначенні допомоги згідно рішення від 17.12.2024 №11.2-8.6/14501/2024.

Зазначена відмова сформована з посиланням на конкретний пункт 13-2 Порядку №332. Зокрема, відповідно до абзацу 1 підпункту 3 пункту 13-2 Порядку, відповідно до якого передбачено, що допомога ВПО призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї якщо у складі сім`ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, що підтверджується документально.

Згідно з абзацом 2 підпункту 1 пункту 13-2 Порядку допомога ВПО призначається, якщо у складі сім`ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти.

Враховуючи вищезазначене, позивачу повідомлено, що з долучених нею документів до заяви від 05.03.2024 №13241, встановлено, що вона не працевлаштована, про перебування на обліку як безробітної в центрі зайнятості не повідомила, а дочка позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент звернення досягла 4-річного віку не відвідувала дошкільний навчальний заклад, медичний висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу догляду за своєю дочкою відсутній.

Департамент, приймаючи відмову у призначенні допомоги від 17.12.2024 №11.2-8.6/14501/2024, керувався висновками та рекомендаціями апеляційного суду, а також з урахуванням абзаців 7, 8 п. 5-1 Порядку №332, та зробив посилання на конкретний пункт Порядку №332 (пункт 13-2). Слід також зазначити, що при прийнятті рішення розглядаються виключно ті документи, що були подані разом із заявою або до її подання, якщо інше не передбачено законом чи процедурою, адже саме вони формують підставу для розгляду.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції не вбачає у рішенні суб`єкта владних повноважень ознак невідповідності критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України та погоджується із висновками, що відповідач діяв у межах, наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №140/2609/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк