Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 08 січня 2026 р.
Справа: №380/25284/24
Суддя: Довга Ольга Іванівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/25284/24 пров. № А/857/29600/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 380/25284/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність (головуючий-суддя Грень Н.М., м.Львів, спрощене позовне провадження без повідомлення сторін),-
В С Т А Н О В И В:
18.12.2024 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та щодо не включення ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;
- зобов`язати Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій розглянути заяву ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та за результатами розгляду включити ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;
- зобов`язати Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій та Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради спільно підготувати проект рішення виконавчого комітету про надання ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.);
- зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.);
- зобов`язати Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виплатити ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу та є учасником бойових дій. У серпні 2019 року подав заяву про надання одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. У відповідь на заяву Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій повідомив, що Програма №4520 діяла до 2022 року та закінчилась 31.12.2022, коштів на її виконання у бюджеті Львівської міської територіальної громади не передбачено. Позивач вважав, що оскільки звернувся із заявою до закінчення дії програми, то вправі розраховувати на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 позов задоволено частково:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та щодо не включення ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
- зобов`язано Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та за результатами розгляду включити ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
- в решті вимог відмовлено.
За висновком суду першої інстанції Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, отримавши заяву позивача, не розглянув таку в порядку, встановленому Програмою № 4520, відтак з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважав за доцільне зобов`язати Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради розглянути заяву позивача від 09.08.2019 №1-4821 у порядку, встановленому Програмою № 4520. Водночас, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги, заявлені до Виконавчого комітету Львівської міської ради, задоволенню не підлягають у зв`язку з їх передчасністю, оскільки, як встановлено судом, прийняттю рішення виконавчим комітетом Львівської міської ради щодо надання чи відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передують етапи, які не були виконані Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Відтак, у спірній ситуації Виконавчий комітет Львівської міської ради жодних дій чи бездіяльності стосовно позивача не вчиняв та, відповідно, жодних прав позивача не порушив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати оскаржене рішення в частині задоволених вимог та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що станом на лютий 2022 року Комісія із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій встигла розглянути згідно з п. 3.5.4. Програми № 4520 заяви учасників бойових дій, у яких перша дата заїзду в райони проведення АТО/ООС зазначена не пізніше 31 жовтня 2018 року. З початку повномасштабної російської збройної агресії комісія призупинила свою роботу та відповідно нею розглянуто заяв і не було сформовано рекомендаційний списків. Відповідно до п.3.12 Програми № 4520 рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань приймається виконавчим комітетом Львівської міської ради на основі поданих Центром рекомендаційних списків комісії, які сформовані станом на день засідання комісії. Оскільки, комісією не було сформовано рекомендаційних списків щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, відповідно Центром УБД не було подано їх на розгляд і затвердження виконавчому комітету Львівської міської ради. А отже, виконавчим комітетом Львівської міської ради не було прийнято з 24.02.2022 щодо надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції/ООС. Також звертає увагу, що не було передбачено коштів на фінансування Програму №4520 починаючи з 24.02.2022 і до закінчення її дії, тобто до 31.12.2022.
Водночас, скаржник зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 380/25284/24 зобов`язано управління соціального захисту розглянути заяву ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та за результатами розгляду включити ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань. Вважає, що зазначений висновок суду першої інстанції зроблений з грубим порушенням норм матеріального права, оскільки Програмою № 4520 визначено орган, який наділений повноваженням щодо розгляду заяв та формування рекомендаційних списків, а саме: Громадська комісія із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій. Окрім того, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, те що відповідно до пункту 3.19 Програми після отримання рекомендаційних списків Комісії та підпису протоколу членами Комісії Центр спільно з управлінням соціального захисту готує проект рішення виконавчого комітету про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, отже, передбачено повноваження управління соціального захисту при розгляді питання призначення допомоги. Згідно з п. 3.20 Програми № 4520 рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань приймається виконавчим комітетом на основі поданих Центром рекомендаційних списків Комісії, які сформовані станом на день засідання Комісії. Пунктом 3.22 Програми визначено, що виплату одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань здійснює управління соціального захисту на підставі рішення виконавчого комітету про надання такої матеріальної допомоги. Отже, вважає, що до компетенції управління соціального захисту не належить розгляд заяви ОСОБА_1 та формування рекомендаційний списків щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, проте суд першої інстанції зробив хибний висновок, зобов`язавши відповідача (апелянта) вчинити дії, не передбачені жодним нормативним документом, що, в свою чергу, є порушенням статті 19 Конституції України, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись із доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Як з`ясовано судом позивач звернувся до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій із заявою від 09.08.2019 про надання одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Програми про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичний операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також членів сімей таких осіб, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4520.
Станом на 11.10.2024 позивач жодної відповіді не отримав, відтак представник позивача звернувся до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій із адвокатським запитом у якому просив повідомити про рішення.
Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій листом від 16.10.2024 №01-06/1400/24 повідомив позивача, що з моменту повномасштабної російської збройної агресії комісія призупинила свою роботу, частина членів комісії захищають України у складі ЗСУ. Таким чином, заява позивача про надання одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не була розглянута з огляду на вказані обставини. Оскільки згідно з п. 4.1 Програма діяла до 2022 року та закінчилась 31.12.2022, коштів на її виконання у бюджеті Львівської міської територіальної громади на 2024 рік не передбачено.
Вважаючи протиправною бездіяльність, яка полягає у ненаданні одноразової матеріальної грошової допомоги на вирішення соціальної-побутових питань в сумі 100000,00 грн згідно з поданою заявою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.
Змістом спірних правовідносин є невиплата позивачу одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100000 грн. 00 коп., затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року № 4520.
Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4520 затверджено Програму про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), а також членів сімей таких осіб (далі Програма № 4520).
Програма № 4520 розроблена для вирішення матеріально-побутових питань учасників антитерористичної операції/ООС та членів їх сімей, з урахуванням законодавчо закріплених прав громадян України. Джерелами фінансування Програми є кошти бюджету Львівської міської територіальної громади, а також кошти Державного бюджету України, які можуть бути залучені у встановленому законодавством України порядку.
Для цілей, визначених цією Програмою учасниками антитерористичної операції/ООС вважаються учасники бойових дій, яким надано такий статус відповідно до пунктів 19 і 21 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 1.2.1 Програми №4520).
Розділ 3 Програми № 4520 врегульовує порядок надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Згідно з п. 3.1 Програми № 4520 Розмір матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань складає 100 тис. грн. на одну особу, що має право на її отримання відповідно до цієї Програми.
Матеріальна допомога виплачується одноразово у повному обсязі (п. 3.1.1).
Пунктом 3.12 Програми № 4520 установлено, що особи, які належать до категорії осіб, вказаних у пункті 3.5 цієї Програми, які бажають отримати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань відповідно до цієї Програми, подають у Центр надання послуг учасникам бойових дій заяву встановленої форми за підписом заявника, до якої додаються такі документи:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій та у період з 22.05.2015 по 03.04.2016 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, а саме в м. Маріуполь Донецької області, що підтверджується довідкою від 15.04.2016 №517.
Позивач звернувся до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій із заявою про надання одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Програми про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичний операції, забезпеченні її проведення чи у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також членів сімей таких осіб, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4520.
Заяву та документи прийнято 09.08.2019 та зареєстровано від №1-4821, що підтверджується написом на копії заяви.
Пунктами 3.18-3.19 Програми № 4520 передбачено, що за результатами розгляду документів заявників Комісія із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій формує рекомендаційні списки щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням часу безпосередньої участі (дати заїзду) учасника антитерористичної операції/ООС в антитерористичній операції/ООС чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (надалі - рекомендаційні списки Комісії).
Після отримання рекомендаційних списків Комісії та підпису протоколу членами Комісії Центр спільно з управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики готує проект рішення виконавчого комітету про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до п.п. 3.20-3.21 Програми №4520 рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань приймається виконавчим комітетом на основі поданих Центром рекомендаційних списків Комісії, які сформовані станом на день засідання Комісії.
Про прийняте виконавчим комітетом рішення Центр повідомляє заявника у термін, визначений Законом України «Про звернення громадян».
З аналізу наведених норм випливає, що процедура розгляду поданої заяви про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань включає такі етапи:
- Комісія із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій формує рекомендаційні списки щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;
- Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій спільно з управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики готує проект рішення виконавчого комітету про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
- Виконавчий комітет Львівської міської ради приймає рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на основі поданих Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій рекомендаційних списків Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, які сформовані станом на день засідання Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС.
Разом з тим, як з`ясовано судом, та по суті не заперечується сторонами Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, отримавши заяву позивача, не розглянув таку в порядку, встановленому Програмою №4520. Комісія із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС не сформувала рекомендаційних списків, та, відповідно, Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій не підготовлено та не подано проекту рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, чим допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 09.08.2019 № 1-4821 у порядку, передбаченому Програмою №4520.
У листі від 16.10.2024 № 01-06/1400/2 Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій як на підставу не розгляду заяви покликався на те, що з моменту повномасштабної російської збройної агресії комісія призупинила свою роботу, частина членів комісії захищають України у складі ЗСУ, а також вказав, що оскільки згідно з п. 4.1 Програма діяла до 2022 року та закінчилась 31.12.2022, коштів на її виконання у бюджеті Львівської міської територіальної громади на 2024 рік не передбачено.
Таким чином, подана позивачем заява, прийнята 09.08.2019 та зареєстрована за №1-4821, розглянута не була та жодне рішення (у формі задоволення вимог чи у їх відмові) за результатом такого розгляду прийняте не було, що є порушенням законодавства у сфері звернення громадян до суб`єктів владних повноважень.
Отже, судом першої інстанції слушно зазначено, що позивач звернувся із заявою у серпні 2019, тобто в період дії Програми № 4520, то він мав право на розгляд його заяви у встановленому Програмою № 4520 порядку. Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, в свою чергу, мав відповідний обов`язок щодо забезпечення умов для розгляду такої заяви.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Разом з тим, як видно з резолютивної частини рішення суду першої інстанції, суд зобов`язав Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та за результатами розгляду включити ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
В цьому контексті апеляційний суд зазначає, що з урахуванням наведених вище рішень, за обставин визнання протиправною бездіяльність Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та щодо не включення ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, правильним є зобов`язання саме Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій розглянути згадану вище заяву ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в цій частині за вказаних мотивів.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України 1. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити частково, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 380/25284/24 – змінити.
Абзац третій рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 380/25284/24 викласти у редакції:
«зобов`язати Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій розглянути заяву ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) та за результатами розгляду включити ОСОБА_1 до рекомендаційних списків щодо надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua