Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №500/5026/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/5026/24 пров. № А/857/29827/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Глушка І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року (суддя- Подлісна І.М., ухвалене в м. Тернопіль) у справі № 500/5026/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ПРАЙД" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ПРАЙД" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00075790408 від 07.06.2024.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДПС у Тернопільській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволені позові.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «ЛЕНД ПРАЙД» зареєстроване в ЄДРПОУ за номером 38043852, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (завірена копія якої додається). Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість 01.11.2013 року, ІПН 308438519176.

11.05.2024 ТОВ «ЛЕНД ПРАЙД» отримано примірник акта перевірки від 17.04.2024 р. 4499/19 00-04-08/38043852, складений Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових ТОВ «ЛЕНД ПРАЙД».

Акт перевірки містив висновки щодо порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), надалі - ПКУ, в частині порушення Товариством граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем подано податковому органу заперечення до даного акту.

Товариством отримано від Головного управлінням ДПС у Тернопільській області повідомлення про розгляд заперечення №9928/6/19-00-04-02-10 від 06.06.2024 року про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00075790408 від 07.06.2024 року, яким Товариству нараховано штраф в суму 15 086,72 грн. за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Позивач вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно абзацу 3 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

-отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної а/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 89. підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (який набув чинності з 08.02.2023 року):

Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (який набув чинності з 08.02.2023 року):

Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Податковим органом в оскаржуваному ППР застосовано штраф за порушення ТОВ ЛЕНД ПРАЙД граничних термінів реєстрації восьми розрахунків коригування до податкових накладних, отриманих Товариством. Дані розрахунки отримані ТОВ ЛЕНД ПРАЙД від постачальників, як отримувачем (покупцем) товарів/ послуг. Дані розрахунки коригування передбачали зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Тобто визначення граничних строків реєстрації ТОВ ЛЕНД ПРАЙД вказаних розрахунків коригування до податкових накладних податковий орган повинен був здійснювати із урахуванням строків реєстрації, передбачених у процитованому вище п. 201.10 ст. 210 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Тобто, початок перебігу 15-денного (18 денного) строку реєстрації ТОВ ЛЕНД ПРАЙД розрахунків коригування до ПН, повинен був визначатись з дня наступного за днем отримання Товариством даних розрахунків коригування від постачальників.

Правильний розрахунок штрафу за порушення ТОВ ЛЕНД ПРАЙД строків реєстрації восьми розрахунків коригування до ПН (вказаних в оскаржуваному ППР) з урахуванням дат отримання ТОВ ЛЕНД ПРАЙД (покупцем) вказаних розрахунків коригування, наведено в таблиці, що додається до позову.

Дані з сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомленням про результати обробки отриманих ТОВ ЛЕНД ПРАЙД розрахунків коригування від постачальників (протоколи руху документа) додані до позову. Дані протоколи підтверджують дати отримання позивачем розрахунків коригування до ПН від постачальників та дати реєстрації позивачем даних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час отримання та реєстрацію спірних розрахунків коригування до податкової накладної. Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

Згідно зазначеного акту камеральної перевірки, з повідомлення про результати розгляду заперечень та з розрахунку штрафних санкцій до ППР № 00075790408 від 07.06.2024 року, податковим органом всупереч вказаним вимогам ПК України здійснено обрахунок початку перебігу граничних строків реєстрації ТОВ ЛЕНД ПРАЙД розрахунків коригування не з дати отримання Товариством даних розрахунків, а з дати складення постачальниками даних розрахунків коригування. І відповідно кількість днів порушення Товариством граничних строків реєстрації розрахунків коригування до ПК визначено неправильно, що в свою чергу спричинило застосування штрафу в завищеному розмірі.

Отже, під час проведення вищевказаної податкової перевірки, розгляду заперечень та винесення ППР дата отримання ТОВ ЛЕНД ПРАЙД розрахунків коригування від постачальників податковим органом взагалі не з`ясовувалась, і відповідно до уваги не бралась.

Дійсно ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Оскільки Держава Україна на законодавчому рівні не впровадила процедуру фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то відповідач як орган державної влади не повинен мати можливість отримувати вигоду від даної ситуації та у ситуації правової невизначеності обирати варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків - застосовувати за аналогією абзаци 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПКУ.

ПК України та Порядком заповнення податкової накладної не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, але зазначене не може бути підставою для застосування податковим органом тих приписів закону які стосуються строків реєстрації податкових накладних.

Згідно вищенаведених приписів законодавства розрахунок корегування складається безпосередньо продавцем/постачальником після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець (у цій справі позивач), повністю залежний від дати складання РК продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації РК з дати його отримання від постачальника, оскільки Позивач (покупець) не має впливу на строки видання РК продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації РК виданого іншим суб`єктом є протиправним в силу відсутності його вини у несвоєчасному виданні РК.

Також судами неодноразово відхилялась позиція податкового органу щодо того, що оскільки ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то розрахунки кількості календарних днів порушення граничного терміну реєстрації РК необхідно здійснювати від дати складання ПН продавцем до дати реєстрації розрахунку коригування. Такі твердження не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та не відповідають принципу юридичної визначеності, який вимагає щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (див. рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).

Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН є протиправним.

Положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 зазначив, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків корегування в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року в справі № 822/1817/18.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позову.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 у справі № 500/5026/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді І. В. Глушко

О. І. Довга