Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №591/12590/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 січня 2026 р.

Справа: №591/12590/25

Суддя: Косар А. І.

Справа № 591/12590/25

Провадження № 2/591/3273/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

секретар судового засідання Хроменко А. О.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

з повідомленням сторін

цивільну судову справу № 591/12590/25

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У листопаді 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» через представника подало до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №597601 від 05.02.2023 у розмірі 22 300.00 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422.40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000.00 грн. Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором №597601 від 05.02.2023 у розмірі 22 300.00 грн, укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Суд своєю ухвалою від 10 листопада 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , тому виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК).

10.11.2025 за клопотанням сторони позивача суд витребовує від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», інформацію що становить банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 .

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження» було надіслано позивачу в його електронний кабінет. В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу України /надалі – ЦПК/, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У порядку частини другої статті 191 ЦПК суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Інші процесуальні дії передбачені пунктом 3 частини третьої статті 265 ЦПК, судом не здійснювались.

23.12.2025 суд отримав лист-інформацію від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 05.02.2023 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір №597601 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».

Згідно умов договору сума кредиту складає 2 500.00 грн, строк кредиту 420 днів, періодичність сплати платежів - кожні 30 днів (пункти 1.2.-1.4 договору про надання споживчого кредиту №597601).

Умовами пункту 1.5.1 укладеного договору передбачена стандартна процента ставка 2.2 % в день, яка застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору.

Згідно підпунктів 1.7.1, 1.7.2 та 1.8.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541.10% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313.47%; за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 22 300.00 грн.

Згідно умов пункту 2.1 договору кошти кредиту передаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти НОМЕР_1 .

Дати надання кредиту 05.02.2023 (пункт 2.2 договору).

ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора А530.

Факт ідентифікації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Тобто сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Факт перерахування кредитних коштів, підтверджується повідомленням № 205251020-2057 від 20.10.2025 ТОВ «ПЕЙТЕК».

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань загальна сума заборгованості відповідача за договором №597601 від 05.02.2023 згідно розрахунків позивача становить 22 300.00 грн, яка складається з 2 500.00 грн – заборгованості по кредиту, 19 800.00 грн -заборгованості за відсотками.

01.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №01022024, відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором № 597601 від 05.02.2023, що зокрема підтверджується витягом з Реєстру боржників до відповідного договору факторингу, та платіжною інструкцією №74875 від 01.02.2024.

Таким чином до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 , які виникли з договору про надання споживчого кредиту №597601 від 05.02.2023.

Із витребуваної судом інформації від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про рух коштів по картці № НОМЕР_1 судом встановлено, що 05.02.2023 зараховано переказ на карту у розмірі 2 500.00 грн.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

З укладенням договору у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

При укладенні договору сторони керувалися частиною першою статті 634 ЦК, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не виконала, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є новим кредитором за кредитним договором №597601 від 05.02.2023 на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Договору факторингу №01022024 від 01.02.2024. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 22 300.00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 500.00 грн; заборгованість за процентами – 19 800 грн.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

За змістом стст.3,6,627 ЦК в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом стст. 626, 628 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з стст.526, 530 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з статтею 610 ЦК, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 79 ЦПК передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з чч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

03.11.2025 за вих. №23355480 позивачем на адресу відповідача скеровувалась досудова вимога, щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, станом на день розгляду справи, вказана вимога відповідачем була проігнорована, зобов`язання за кредитним договором належним чином ним не виконано.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором про споживчий кредит №597601 від 05.02.2023 у загальному розмірі 22 300.00 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У цій справі за подачу позову про стягнення заборгованості у загальному розмірі 22 300.00 грнпозивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 422.40 грн /3 028.00 грн * 0,8 /, що узгоджується з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 141 ЦПК встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422.40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000.00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до частини другої статті 137 ЦПК, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (стст.12,46,56 ЦПК). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М. І. та ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 01.07.2025 укладено договір про надання правової допомоги №0107.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання професійної правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, додано Акт №43 від 03.11.2025 до Договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, Детальний опис наданих послуг до Акту №43 від 05.09.2025 за Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 на суму 8 000.00 грн.

З урахуванням процесуальної позиції відповідача, який не заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонамиа також принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000.00 грн.

Керуючись стст. 7, 141, 191, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 597601 від 05.02.2023 у розмірі 22 300 (двадцять дві тисячі триста) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» (ЄДРПОУ 35234236) в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 2 422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу 8 000.00 грн, а усього 10 422(десять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження юридичної особи: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, Україна;

представник позивача адвокат Усенко Михайло ІгоровичРНОКПП НОМЕР_3 , адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79029, Україна;

відповідач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А. І. Косар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua