Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №560/5220/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5220/25

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

09 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" звернулось до суду з позовами до Хмельницької митниці, у яких просить визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000047/2 від 27.02.2025, №UA400000/2025/000050/2 від 28.02.2025, №UA400000/2025/000091/2 від 11.04.2025, №UA400000/2025/000115/2 від 22.05.2025.

Справи №560/5220/25, №560/5999/25, №560/8644/25, №560/9484/25 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень об`єднані у одне провадження для їх спільного розгляду, об`єднаній справі присвоєний №560/5220/25.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" та фірмою "H2 INTERNATIONAL Sp. z o.o" був укладений контракт №2/2024, відповідно до якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність транспортні засоби згідно з рахунком, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього продавцю визначену цим контрактом грошову суму (ціну), зазначену у рахунку-фактурі. Відповідно до контракту умовами поставки товару є DAP-Хмельницький (Інкотермс-2010). Відправка товару здійснюється до міста Хмельницького згідно з рахунком - фактурою, інвойсом, тощо. Оплата за товар повинна проводитися на рахунок Продавця в Євро протягом не більше 6 місяців з дня оформлення рахунку. Оплата може проводитись як банківським переказом, так і внесенням готівкової валюти на зазначений у цьому Контракті розрахунковий рахунок Продавця. Допускається оплата Товару частинами або оплата поставки одночасно.

27.02.2025 до митного оформлення позивачем було подано електронну митну декларацію №25UA400040004270U2 (далі також МД 1 ) на товар: моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 2461 см3, потужність 100 кВт; загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами 20, призначений для перевезення пасажирів, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, виробник VOLKSWAGEN (DE), торговельна марка VOLKSWAGEN, вага нетто /брутто 2000 кг, код товару згідно з УКТЗЕД 8702109900. Продавець/Відправник - «H2 INTERNATIONAL Sp. z o.o.» ul. CHODAKOWSKA, nr 53/57, lok. 22A. PL Польща. Покупець/Одержувач - ТОВ "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" Україна, 31150, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Старокостянтинівська територіальна громада, автодорога Житомир-Чернівці, 143 км + 558м.

У декларації митну вартість транспортного засобу було визначено за першим (основним) методом у розмірі 5000 EUR, що відповідало фактурній вартості товару.

До митної декларації були надані такі товаросупровідні документи ( графа 44 МД 1):

- (0380) рахунок ( інвойс) №000078 від 20.02.2025;

- (2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 1452199 від 20.02.2025;

- (4100) контракт №2/2024 від 24.10.2024.

27.02.2025 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000047/2.

У Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 16000 Євро.

У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною Відповідачем, склала 153560,71 грн, яку Позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією №25UA400040004312U0 від 27.02.2025.

Також судом встановлено, що 30.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" та фірмою "BRUMM Autohandel" був укладений контракт №ВА-004, відповідно до якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність транспортні засоби згідно з рахунком, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього продавцю визначену контрактом грошову суму (ціну), зазначену у рахунку-фактурі. Відповідно до контракту умовами поставки є DAP-Хмельницький (Інкотермс -2010). Відправка товару здійснюється до міста Хмельницького згідно з рахунком фактурою, інвойсом, тощо. Оплата за товар повинна проводитись на рахунок продавця в євро протягом не більше 6 місяців з дня оформлення рахунку.

28.02.2025 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №25UA400040004334U8 (далі також МД 2 ) на товар: моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316 CDI, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 2143 см3., потужність 120 кВт; загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами 20, призначений для перевезення пасажирів, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, виробник: MERCEDES-BENZ (DE), торговельна марка MERСEDES-BENZ. Відправник - BRUMM Autohandel, Berggasse la, 97084 Wurzburg Німеччина. Одержувач - TOB "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" Україна, 31150, Хмельницька обл., Хмельницький р-н. Старокостянтинівська територіальна громада, автодорога Житомир-Чернівці, 143км + 558м.

У цій декларації митну вартість транспортного засобу було визначено за першим (основним) методом у розмірі 1600 EUR, що відповідало фактурній вартості товару.

До митної декларації були надані такі товаросупровідні документи:

- (0380) інвойс №010.25/RE-DATUM: 30.01.2025 на суму 1600 євро;

- (2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 42500149-14208766 від 30.01.2025;

- (4100) контракт №ВА-004 від 30.01.2025;

- (9703) сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.020.002985-25 від 24.02.2025.

- (3001) платіжна інструкція в іноземній валюті №17 від 31.01.2025 на суму 1600 євро.

28.02.2025 митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000050/2.

У Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 19000 Євро.

У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною Відповідачем, склала 242175,71 грн, яку Позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією №25UA400040004375U5 від 28.02.2025

13.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" та фірмою "Autohandel Eirich" був укладений контракт №66, відповідно до якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність транспортні засоби згідно з рахунком, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього продавцю визначену контрактом грошову суму (ціну), зазначену у рахунку-фактурі. Відповідно до умов контракту умовами поставки є DAP-Хмельницький (Інкотермс-2010). Відправка товару здійснюється до міста Хмельницького згідно з рахунком фактурою, інвойсом, тощо. Продавець/Відправник - «AUTOHANDEL EIRICH» D-04420 Markranstadt, Heidestr. 1b Німеччина. Покупець/Одержувач - ТОВ "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" Україна, 31150, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Старокостянтинівська територіальна громада, автодорога Житомир-Чернівці, 143 км + 558м. Оплата за товар повинна проводитись на рахунок продавця в євро протягом не більше 6 місяців з дня оформлення рахунку. Оплата може проводитись як банківським переказом, так і внесенням готівки на зазначений у контракті розрахунковий рахунок продавця.

11.04.2025 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №25UA400040008596U2 (далі також МД 3) на товар: моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_3 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 1968 см3., потужність 120 кВт; загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами 23, призначений для перевезення пасажирів, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2014, виробник: VOLKSWAGEN (DE), торговельна марка VOLKSWAGEN.

У цій декларації митну вартість транспортного засобу було визначено за першим (основним) методом у розмірі 6400 EUR, що відповідало фактурній вартості товару.

До митної декларації були надані такі товаросупровідні документи:

(0380) рахунок № 3866 від 13.03.2025;

(2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 25.03.2025;

(3001) платіжна інструкція №39 від 17.03.2025;

(4100) контракт № 66 від 13.03.2025.

11.04.2025 митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000091/2.

У Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 21300 євро.

У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною Відповідачем, склала 218572,28 грн, яку Позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією №25UA400040008667U5 від 11.04.2025.

Судом встановлено, що 06.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" та фірмою "Autohandel Zur Halbinsel" був укладений контракт №152, відповідно до якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність транспортні засоби згідно з рахунком, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього продавцю визначену контрактом грошову суму (ціну), зазначену у рахунку-фактурі. Відповідно до контракту умовами поставки є DAP-Хмельницький (Інкотермс-2010). Відправка товару здійснюється до міста Хмельницького згідно з рахунком фактурою, інвойсом, тощо. Продавець/Відправник - «Autohandel Zur Halbinsel» Zur Halbinsel 5a, 45356 Essen, Germany (Німеччина) Покупець/Одержувач - ТОВ "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" Україна, 31150, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Старокостянтинівська територіальна громада, автодорога Житомир-Чернівці, 143 км + 558м. Оплата за товар повинна проводитись на рахунок продавця в євро протягом не більше 6 місяців з дня оформлення рахунку. Оплата може проводитись як банківським переказом, так і внесенням готівкової валюти на зазначений у контракті розрахунковий рахунок продавця.

21.05.2025 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №25UA4000400012121U6 (далі також МД 4 ) на товар: моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER. Ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_5 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 2143см3., потужність 120 кВт; загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами 23, призначений для перевезення пасажирів, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, виробник: MERCEDES-BENZ (DE), торговельна марка MERCEDES-BENZ.

У цій декларації митну вартість транспортного засобу було визначено за першим (основним) методом визначення митної вартості у розмірі 3000 EUR, що відповідало фактурній вартості товару.

До митної декларації були надані такі товаросупровідні документи:

(0380) рахунок №152-2025 від 06.05.2025;

(2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 12.05.2025;

(3001) платіжна інструкція №70 від 08.05.2025;

(4100) контракт №152 від 06.05.2025.

22.05.2025 митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000115/2.

У Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 16500 Євро.

У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною Відповідачем, склала 202667,61 грн, яку Позивач і сплатив, що підтверджується митною декларацією №25UA400040012138U4 від 22.05.2025.

Підсумовуючи причини/підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд встановив, що такими в усіх чотирьох випадках є те, що митним органом було виявлено, що надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості задекларованих транспортних засобів, а також не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, зокрема:

- ознаки відсутності/ не включення окремих складових митної вартості товарів; незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення, оскільки транспортні засоби переміщуються на митну територію України безпосередньо імпортером, всупереч заявленим умовам поставки DAP; подані до митного оформлення документи не містять усіх числових значень складових митної вартості, які визначені ч.10 статті 58 МКУ, у тому числі витрат на транспортування оцінюваних товарів, витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, витрат на страхування товару, комісійної та брокерської винагороди;

- продавець товару не відповідає його власнику, який зазначений у свідоцтві про реєстрацію, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення вартості посередницьких послуг з продажу товару, у тому числі комісійної та брокерської винагороди;

- наявні розбіжності в частині країни відправлення та місця реєстрації автомобіля;

- у окремих документах не вказані обов`язкові реквізити.

- заявлена митна вартість товарів не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення ідентичних та/або подібних товарів на інших митницях Держмитслужби.

Позивач не погодився з рішеннями Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В силу ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.3 ст.53 МК України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Ч.1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

У митній декларації Позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з цим, у графі 33 Рішень митного органу було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме:

- заявлена митна вартість не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення ідентичних та подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;

- існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо імпортером, при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP, згідно з якими витрати на доставку товару має здійснюватись продавцем;

- продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди;

- подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Згідно з ст. 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (частина 1 статті 64 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. (*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. (*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: i) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв`язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; ii) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов`язаних із цим витрат у країні імпорту; iіі) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; iv) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення аналогічних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих Позивачем ТЗ за резервним методом, мав зазначити, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012).

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 по справі № 825/648/17 та у постанові від 09.09.2020 по справі № 400/3133/18.

В свою чергу, митним органом наведено підстави неможливості застосування другорядних методів та вказано про застосування резервного методу. Джерелом числового значення митної вартості товару Відповідач вказував митні декларації, згідно яких здійснювалися митні оформлення подібних товарів в максимально наближений час.

Разом з цим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного Відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Тобто, Відповідач фактично не досліджував ціну за аналогічний товар (хоча такий товар наявний по базі Відповідача, оскільки надано відповідні докази Позивачем), втім послався на схожий товар, де вартість визначалась за інший транспортний засіб, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення.

Позивачем було надано Відповідачу пакети документів, серед яких були: рахунки фактури (iнвойси) (Commercial invoice), декларацiї про походження товару (Declaration of origin), свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, банківські платіжні документи, що стосуються товару, зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу товарів (крім позначених кодом 4104), подання яких для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ними посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу.

Згідно з п. 4 усіх контрактів умовами поставки товару згідно з цими контрактами є DAP - Хмельницький.

Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку Позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до Позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

Використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, Відповідач не мав підстав покладати на Позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах цих правовідносин).

В свою чергу, декларування товару саме Позивачем жодним чином не спростовує факт поставки товару на умовах DAP Інкотермс - Хмельницький.

Що стосується такої позиції відповідача, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в техпаспорті, колегія суддів зазначає, що позивач вступав у правовідносини лише з продавцями, інформація щодо правовідносин між продавцем та іншими особами Позивачу невідома.

Крім того, ця обставина не може слугувати беззаперечним доказом щодо визначення невірної ціни товару.

Окрім цього, Позивач з третіми особами в договірні відносини (в межах вказаних контрактів) не вступав, а тому відсутні підстави для комісійних та брокерських платежів.

Поряд з цим, наявність у свідоцтвах про реєстрацію ТЗ іншого власника свідчить про те, що відповідні фірми придбали ТЗ у попереднього власника, однак не ставили на облік на себе, а згодом продали ці ТЗ Позивачеві, що не суперечить вимогам законодавства. Крім того, ця обставина не може слугувати беззаперечним доводом щодо визначення невірної ціни товару.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта знайшли своє підтвердження і рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

При цьому, згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову ТОВ "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" сплачено судовий збір в сумі 12979,22 грн., та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в сумі 19468,83 грн.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та прийняття нового судового рішення про задоволення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України на користь ТОВ "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" підлягає судовий збір в загальній сумі 32448,05 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000047/2 від 27.02.2025, №UA400000/2025/000050/2 від 28.02.2025, №UA400000/2025/000091/2 від 11.04.2025, №UA400000/2025/000115/2 від 22.05.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ - 43997560) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (ЄДРПОУ - 45438639) судовий збір у сумі 32448,05 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сорок вісім гривень 05 коп).

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.