Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №420/37688/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37688/24

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

05 грудня 2024 року Головне управління Державної податкової служби в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 року народження, суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 80800 грн. 76 коп. на бюджетний рахунок №UА288999980314030617000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса/18010200.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу винесено податкову вимогу форми «Ф» №0040134-1305-1532 від 13.05.2024 року, яку направлено на податкову адресу відповідача. Станом на 18.10.2024 року відповідно до довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 80800,76 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт наголошує на відсутності узгодження податкового боргу, оскільки податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись на адресу за якою позивач не мешкає з 2005 року.

Головне управління Державної податкової служби в Одеській області своїм правом на подання відзиву не скористалось, про розгляд справи повідомлено шляхом направлення судової кореспонденції до особистого кабінету в системі «Електронний суд».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Колегія суддів матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_2 має податкову адресу: АДРЕСА_1 (з 12.12.1998 року по 14.05.2024 року); АДРЕСА_2 (з 15.05.2024 року).

Станом на 18.10.2024 року, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФОПП ОСОБА_1 складає 80 800,76 грн, а саме заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК - 18010200) у сумі 80 800,76 грн, що виникла на підставі нарахування:

податкового повідомлення-рішення №2991928-2407-1551-UА51100270000073549 від 22.12.2023 року на загальну суму 26 423,98 грн;

податкового повідомлення-рішення №2991925-2407-1551-UА51100270000073549 від 22.12.2023 року на загальну суму 26 959,75 грн;

податкового повідомлення-рішення №2991926-2407-1551-UА51100270000073549 від 22.12.2023 року на загальну суму 26 809,00 грн;

податкового повідомлення-рішення №0933878-2407-1553-UА51100270000073549 від 17.06.2024 року на загальну суму 608.03 грн.

У зв`язку з несплатою ОСОБА_1 заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» №0040134-1305-1532 від 13.05.2024 року, яку направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ФО-ПП ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_1 ). Вказана вимога повернута за зворотною адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою Ф.20 від 03.06.2023 року року за трек-номером 0600920813060.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду

На час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог у суду апеляційної інстанції, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги або погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями до суду не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем податкове повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись на податкову адресу відповідача, який у встановлені строки у добровільному порядку суми податкового боргу не сплатив та у судовому порядку не оскаржив, тому наявні підстави для їх стягнення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Зміст статей 54 та 56 ПК України свідчить, що узгодженою є сума грошового зобов`язання, яку:

- платник податків самостійно обчислив та задекларував у строки, встановлені цим Кодексом,

- контролюючий орган визначив самостійно шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури їх адміністративного чи судового оскарження.

Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов`язань.

Як передбачено п.59.1 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається платнику податку в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення - рішення.

В свою чергу, п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, податкова вимога вважається належним чином врученою, якщо вона надіслана у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно приписів п.42.3 ст.42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Пунктом 42.5 ст.42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова адреса відповідача з 12.12.1998 року до 14.05.2024 року була: АДРЕСА_1 (а.с.13).

На вказану адресу направлені податкові повідомлення-рішення №2991926-2407-1551-UА51100270000073549, №2991925-2407-1551-UА51100270000073549 та №2991928-2407-1551-UА51100270000073549 від 22.12.2023 року (а.с. 19, 20).

Також на вказану податкову адресу направлялась податкова вимога форми «Ф» №0040134-1305-1532 від 13.05.2024 року (а.с. 11, 12).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків податкова адреса ОСОБА_1 з 15.05.2024 року: АДРЕСА_2

На вказану адресу направлено податкове повідомлення-рішення №0933878-2407-1553-UА51100270000073549 від 17.06.2024 року на загальну суму 608.03 грн.

Заявлені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 стосовного того, що вона з 19.08.2005 року фактично не проживає за адресою АДРЕСА_3 , а її зареєстроване місце проживання є: АДРЕСА_4 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до п.70.7.ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, невиконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну ним місця проживання позбавляє його можливості посилатися у відповідному спорі на обставини невручення йому відповідних документів, якщо буде встановлено, що такі документи були направлені на визначену скаржником при взятті на облік адресу.

Вищенаведене свідчить, що факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Оскільки відповідачем не оскаржено податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, не сплачена сума узгодженого податкового боргу, а позивачем дотримано процедуру складення та направлення податкової вимоги та позовної заяви, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області та стягнення з ОСОБА_1 узгодженої заборгованості.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 12 грудня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко