Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №420/38532/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38532/25

Перша інстанція: суддя Кузьменко Н.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И Л А :

13 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни від 24.10.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог військова частина НОМЕР_2 зазначила, що на підставі виконавчого листа №420/13584/24, виданого 02 вересня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом, відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3.

В межах вказаного виконавчого провадження державний виконавець прийняв постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн, тобто у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати як за виконання рішення немайнового характеру.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки в межах виконавчого провадження військову частини НОМЕР_1 зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення, розмір якого складає 83 625,21 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка, в свою чергу, регламентує виконання рішень немайнового характеру.

Отже, виданий судом виконавчий лист №420/13584/24 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, підтверджує немайновий характер спірних правовідносин. За таких обставин відповідачем дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині визначення розміру виконавчого збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, апелянт наголошує, що виконавче провадження стосується рішення про майнові вимоги у конкретному розмірі, тому виконавчий збір має становити 10% від розміру грошового забезпечення, перерахованого ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №420/13584/24.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлений шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до п.1,3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі №420/13584/24, серед іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

ОСОБА_1 22.10.2025 року подала до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 24.10.2025 року головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар К.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.03.2018 року по 16.05.2020 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн, як за примусове виконання рішення немайнового характеру.

Головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Іксар К.О. 24.10.2025 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору з військової частини НОМЕР_1 у розмірі 32000,00 грн на підставі статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач, вважаючи протиправною постанову про стягнення виконавчого збору, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме судове рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не містило конкретних сум, які мали б стягуватись з боржника, тому таке судове рішення має усі ознаки рішення немайнового характеру.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 4, 8 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, по яким Законом встановлено певні особливості).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем у постанові від 24.10.2025 року невірно обрахована сума виконавчого збору - за ч.3 ст.27 Закону (щодо рішення немайнового характеру), в той час як виконавчий збір має бути розрахований у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню (ч.2 ст.27 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 27 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу вказаних норм Закону слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі № 420/13584/24 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.03.2018 року по 16.05.2020 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, ані мотивувальна частина, а ні резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі № 420/13584/24, не містять чітких сум грошового забезпечення, матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, які належать до виплати за спірний в цій справі період.

Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі № 420/13584/24 має усі ознаки рішення немайнового характеру.

Той факт, що під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі № 420/13584/24, військовою частиною була визначена сума боргу, не свідчить на користь висновків про те, що вказане рішення є рішенням майнового характеру. Більш того, на момент відкриття виконавчого провадження сума, що підлягала стягненню, не була визначена у виконавчому документі, що виключало для державного виконавця можливості прийняти постанову про визначення виконавчого збору у розмірі 10% суми стягнення.

Верховний Суд, у постанові від 28 квітня 2020 року в справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Суд також зауважив, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Таким чином, оскільки у виконавчому документі не була визначена сума перерахованого грошового забезпечення, а відповідно до імперативних приписів ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів погоджується з доводами суду, що рішення, яке підлягало виконанню, мало ознаки немайнового характеру.

Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №280/9443/21, колегія суддів вважає помилковим, оскільки воно було ухвалене за інших фактичних обставин. Зокрема у справі №280/9443/21 боржник був зобов`язаний нарахувати та виплатити на користь позивача вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 гривень. Тобто, у справі №280/9443/21, яку переглядав суд касаційної інстанції, чітко визначена сума коштів, яку боржник був зобов`язаний нарахувати та виплатити стягувачу, внаслідок чого таке рішення було віднесене судом касаційної інстанції до рішень майнового характеру.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова від 24.10.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн є правомірною та скасуванню не підлягає.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з приписами ч.4 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених, зокрема ст.287 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.287,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко