Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №734/5141/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/4/26 Справа № 734/5141/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 січня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого судді Соловей В.В.,

секретар судових засідань Пахмутова О.Є.,

із участю представника позивача - адвоката Гребенюк В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у Козелецький районний суд Чернігівської області звернулася представник позивача - адвокат Гребенюк Вікторія Геннадіївна в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 листопада 2025 року поліцейським Відділу поліції № 2 м. Миронівка Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № НОМЕР_1, відповідно до якої до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, - за керування транспортним засобом з номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу. У змісті постанови поліцейський зазначив, що о 15:37 годині 21 листопада 2025 року у с. Зеленьки, вул. Центральна, б. 196 водій керував транспортним засобом з номерним знаком «VIVA», що не належить цьому автомобілю, чим порушив вимоги п. 2.9в Правил дорожнього руху України (керування транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому транспортному засобу). Транспортний засіб ОСОБА_1 обладнаний індивідуальним номерним знаком «VIVI», а не «VIVA», як зазначено в постанові серії НОМЕР_1 від 21 листопада 2025 року. Встановлений індивідуальний номерний знак «VIVI» на транспортному засобі є офіційно виготовленим та виданим територіальним сервісним центром МВС у порядку, визначеному Наказом МВС України № 174 від 11 березня 2016 року (у редакції наказу МВС № 1058 від 26 грудня 2019 року). Номерний знак «VIVI» виготовлено на індивідуальне замовлення позивача ОСОБА_1 , закріплено за відповідним транспортним засобом у встановленому законом порядку та офіційно внесений до графи «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Транспортний засіб, BMW 325, VIN НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 та офіційно зареєстрований із індивідуальним номерним знаком «VIVI». Позивачем ОСОБА_1 заявлені до Головного управління Національної поліції в Київській області позовні вимоги про: визнання протиправною та скасування постанови Серії ЕНА № НОМЕР_1 від 21 листопада 2025 року, винесену старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року відкрите провадженні в адміністративній справі та прийнята позовна заява до розгляду. 16 грудня 2025 року представником відповідача Чубинським В.С. поданий відзив на позовну заяву. 22 грудня 2025 року представником відповідача Гребенюк В.Г. подана відповідь на відзив.

Представник позивача Гребенюк В.Г. позовні вимоги підтримала. Представник відповідача Чубинський В.С., який належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕНА № НОМЕР_1, винесеної 21 листопада 2025 року Поліцейським ВП № 2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим С.С., виходить, що о 15.37 годині 21 листопада 2025 року в с. Зеленьки, вул. Центральна, б. 196 Обухівського району Київської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з номерним знаком «VIVA», що не належить даному автомобілю, чим порушив п. 2.9в ПДР, - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу. За цією постановою щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190.00 гривень.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 8045, транспортний засіб марки BMW 325, колір - сірий, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата першої реєстрації в Україні - 03 листопада 2021 року, дата реєстрації - 04 листопада 2021 року, особливі відмітки: загальний легковий купе ІНЗ: VIVI, на праві власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до Квитанції № Т6АТ-22В1-873Е-1 від 07 жовтня 2025 року Національного платіжного сервісу «ЮАПЕЙ», платником є ОСОБА_1 , яким сплачені грошові кошти в сумі 618.00 гривень на рахунок Головного сервісного центру МВС, із зазначенням призначення платіжної операції: ОСОБА_1 (VIVI).

Згідно з роздруківкою скріншотів із особистого кабінету водія у мобільному застосунку МВС транспортний засіб BMW 325, VIN-код: НОМЕР_2 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником є ОСОБА_1 , дата реєстрації - 04 листопада 2025 року, перереєстрація транспортного засобу при видачі індивідуального номерного знаку. Назва ІНЗ - VIVI. Номер заявки - 1353415.

Правовими нормами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджена належними доказами.

Правовими нормами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів із питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до п. 2.9в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Диспозицією ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака (санкція за таке адміністративне правопорушення - накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Вислухавши позицію представника позивача - адвоката Гребенюк В.Г., дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371) (далі Порядок № 1388), встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до п.п. 3 і 7 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників», затвердженого Наказом МВС від 11 березня 2016 року за № 174, власник транспортного засобу впродовж десяти діб після отримання індивідуальних номерних знаків повинен перереєструвати транспортний засіб у ТСЦ МВС, при цьому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підлягає заміні, а в графу «Особливі відмітки» нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вноситься інформація про індивідуальний номерний знак у такому форматі: напис індивідуального номерного знака зазначається великими літерами без пробілів; за наявності графічного елемента вноситься напис: «з графічним елементом».

Правовими нормами тягар доказування наявності факту порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху покладається на відповідача ГУНП в Київській області.

Відповідачем не надані належні і допустимі докази про те, що о 15.37 годині 21 листопада 2025 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом із номерним знаком VIVA. Із наданого позивачем ОСОБА_1 фотозображення видно, що на проїзній частині дороги знаходиться транспортний засіб із механічними пошкодженнями, на задній частині цього автомобіля міститься індивідуальний номерний знак VIVI. Наданий представником відповідача до відзиву на позов відеозапис, що міститься на оптичному диску DVD-R, не містить інформації про те, що 21 листопада 2025 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом із індивідуальним номерним знаком VIVA. Відповідачем не спростовані твердження позивача ОСОБА_1 про те, що індивідуальний номерний знак VIVI, встановлений на транспортному засобі BMW 325, VIN-код: НОМЕР_2 , є офіційно виготовленим та виданим ТСЦ МВС, а також про відсутність станом на 21 листопада 2025 року внесених відомостей про вказаний індивідуальний номерний знак до реєстраційного документу. Отже, відповідачем не надані докази про те, що водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.9в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів не надає суду підстав дійти висновку про правомірність винесеної поліцейським щодо водія ОСОБА_1 оскаржуваної постанови з дотриманням вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За викладених обставин постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕНА № НОМЕР_1, що винесена 21 листопада 2025 року Поліцейським ВП № 2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим С.С., за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1190.00 гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП необхідно закрити.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України). У зв`язку із чим, на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно стягнути грошові кошти в сумі 484.48 гривні судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 251, 252, 288, 289 і 293 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 6-13, 72, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295 і 297 КАС України, суд

у х в а л и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕНА № НОМЕР_1, винесену 21 листопада 2025 року Поліцейським ВП № 2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим С.С., за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 00 копійок, - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області грошові кошти в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів із дня проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя