Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №582/1482/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 3/582/836/25

Справа № 582/1482/25

Недригайлівський районний суд Сумської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року

Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченко В. Д., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, -

установив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497459, 23.10.2025 о 08 год 00 хв. в с-щі Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи маневр розвороту не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив наїзд на узбіччя в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка знаходилась на узбіччі дороги, чим порушив п. 10.1 ПДР.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497475, 23.10.2025 о 08 год 01 хв. в с-щі Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши ДТП, а саме наїзд на пішохода ОСОБА_2 , залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10 а ПДР.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497491, 23.10.2025 о 14 год 00 хв. в с-щі Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , після скоєння ДТП з його участю вживав алкогольні напої (з його слів 200 грам горілки), до проходження медичного огляду, чим порушив п. 2.10 є ПДР.

Постановою суду від 24.12.2025 справи № 582/1482/25 провадження № 3/582/836/25, № 582/1481/25 провадження № 3/582/835/25, та № 582/1483/25 провадження № 3/582/837/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, обєднано в одне провадження, присвоєно справі єдиний номер № 582/1482/25 провадження № 3/582/836/25.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП не визнав та пояснив, що 23.10.2025 о 08 год 00 хв. в с-щі Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Незалежності, він дійсно керував автомобілем Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснював маневр розвороту, однак він вчасно зупинив автомобіль, а отже контакту з пішоходом не відбулося, і ніяких тілесних ушкоджень він пішоходу не спричинив. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Ганненко О. С. надав суду клопотання про закриття провадження у справі щодо свого підзахисного ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130, 122-4, 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Заперечував проти фактів, зазначених у протоколах, оскільки внаслідок ДТП відсутня майнова шкода, а також відсутні тілесні ушкодження у пішохода ОСОБА_2 , про що свідчить її письмова заява від 27.10.2025. Враховуючи вказане вище у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, які є похідними.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, але надала заяву у якій зазначила що контакту автомобіля з нею невідбулося, автомобіль різко загальмував близько від неї, тілесних ушкоджень вона не отримала, майно пошкоджено не було, жодних претензій до ОСОБА_1 за наслідками події 23.10.2025 о 08 год 00 хв. вона немає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заяву потерпілої ОСОБА_2 , оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

У відповідності до рішення від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Диспозицією статті 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 26 постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 ставиться за провину за ст. 124 КУпАП те, що він виконуючи маневр розвороту не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив наїзд на узбіччя в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка знаходилась на узбіччі дороги.

У матеріалах справи наявна заява потерпілої ОСОБА_2 , яка спростовує факт отримання тілесних ушкоджень.

Доказів на підтвердження пошкодження іншого майна з матеріальними збитками внаслідок події, що сталася 23.10.2025, матеріали справи не містять.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013., заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016).

Аналіз наданих доказів з урахуванням вимог статті 62 Конституції України вказує на те, що особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не надано переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також ОСОБА_1 ставиться за провину вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10.а ПДР передбачено, що в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Оскільки суд дійшов висновку про не доведення належними та допустимими доказами в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497491, ОСОБА_1 ставиться за провину порушення пункту 2.10.є ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Частина 4 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Факт вживання алкоголю вдома ОСОБА_1 не заперечував. Водночас, ключовим доказом для кваліфікації дій останнього за ч. 4 ст.130 КУпАП є доведення факту дорожньо-транспортної пригоди за його участю.

Оскільки суд установив, що особами, уповноваженими на складання протоколів в даній справі не зібрано доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, тому з урахуванням вимог ст. 62 Конституції України слід дійти висновку, що також не надано переконливих доказів на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в цій частині також підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що особи, які складали протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не надали належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, 122-4, 124, ч. 4 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. Д. Жмурченко