Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №591/6380/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/6380/25

Провадження № 2/591/1334/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

секретар судового засідання Хроменко А. О.

розглянув у порядку загального позовного провадження

на стадіїї судового розгляду справу

за позовом ОСОБА_1

в особі представника адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни

до ОСОБА_2

про виділ в натурі частки житлового будинку як об`єкту права спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача Мазурової Катерини Дмитрівни подала до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку як об`єкту права спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна. Вимоги мотивовано тим, що Позивач є власником 59/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншим співвласником 41/100 житлового будинку є відповідач ОСОБА_2 .

З метою з`ясування питання щодо технічної можливості виділу частки житлового будинку Позивачем та іншим співвласником нею було проведено експертне дослідження.

Виходячи з нормативних вимог виділ частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що перебувають за адресою: АДРЕСА_1 в натурі по сформованому порядку користування, згідно проведеного нею експертного дослідження можливий.

Земельна ділянка загальною площею 0,0626 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910136300:02:010:0120, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить Позивачеві на праві приватної власності.

З моменту набуття Позивача та співвласників права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Відповідно ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину. Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Такі висновки Позивача ґрунтуються на положенні ст. 15-16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

З цих підстав, просить суд виділити в натурі ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі:

- приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «1-1» площею 14,3 кв. м., житлова кімната «1-2» площею 4,1 кв. м., коридор «1-4» площею 3,4 кв. м.;

- приміщення житлової прибудови літ. «А1-1»: житлова кімната «1-5» площею 10,9 кв. м., коридор «1-8» площею 2,0 кв. м.;

- приміщення житлової прибудови літ. «А3-1» житлова кімната «1-3» площею 10,5 кв. м.;

- приміщення прибудови літ. «а3»: кухня «1-6» площею 9,3 кв. м.;

- приміщення тамбуру літ. «а4»: коридор «III» площею 3,1 кв. м.; кладова «IV» площею 3,00 кв. м.;

- приміщення погребу «І» площею 4,0 кв. м.;

- господарські споруди: сарай літ. «В», сарай літ. «Г», убиральня літ. «Л», літній душ літ. «М», огорожа №1,2,3 (показано рожевим кольором додатку №1 висновку експерта №1894 від 29.05.2025) в окремий об`єкт нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 справу призначено судді Сидоренко А. П.

20 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

09 жовтня 2025 року ухвалою суду закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 грудня 2025 року.

Згідно розпорядження керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А. М. № 489 від 24.12.2025 у зв`язку з призначенням ОСОБА_3 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 передана для розгляду головуючому судді Косар А. І.

26 грудня 2025 року суддею Косар А. І. пприйнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку як об`єкту права спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна. Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті на 29.12.2025.

На судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином. Від представника позивача адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, вимоги, викладені в позові, підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач відзив не подав, обставин справи не спростував.

Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У порядку частини другої статті 191 ЦПК суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

29 грудня 2025 року суд ухвалив скорочене рішення.

08 січня 2026 року суд склав повне судове рішення.

Суд дослідив матеріали справи, зокрема, Свідоцтво про право на спадщину за заповітом №133 від 31.01.2014; витяг з державного реєстру речових прав (ДРРП) №17192293 від 31.01.2014; свідоцтво про право на спадщину за заповітом №137 від 31.01.2014; витяг з ДРРП №17193636 від 31.01.2014; інформаційну довідку з ДРРП №429656216 від 03.06.2025; висновок експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №1894 від 29.05.2025; звіт про оцінку житлового будинку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

ОСОБА_1 є власником 59/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншими співвласником 41/100 житлового будинку є ОСОБА_2

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0626 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер:5910136300:02:010:0120, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом чч. 1-2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до чч. 1, 4 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За змістом статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них управі власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до чч.1-3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У чч.1-3 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 336/1136/19.

Таким чином, для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість виділу частки з об`єкта нерухомого майна.

Визначення технічної можливості поділу, об`єднання об`єкта (об`єктів) нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна здійснюється відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023. № 488.

Так, згідно з пунктами 150, 160, 161 Порядку визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу щодо об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності, проводиться за згодою всіх співвласників. Визначення технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна здійснюється щодо об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності. Виділ частки з об`єкта нерухомого майна можливий лише за умови поділу об`єкта нерухомого майна на два або більше самостійних об`єкти нерухомого майна, які є відокремленими, мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або вулицю. Якщо об`єкт нерухомого майна є неподільним, виділ не проводиться. За результатами виконання робіт з визначення технічної можливості виділу об`єктів нерухомого майна складається висновок щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна згідно з додатком 6, в якому містяться такі відомості: назва об`єкта нерухомого майна; ідентифікатор об`єкта щодо кожного об`єкта нерухомого майна; адреса об`єкта нерухомого майна (місце розташування); інформація про замовника (замовників); інформація про виконавця; інформація про документи, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна; технічна характеристика об`єкта нерухомого майна; інформація про документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою; кількість новоутворених об`єктів нерухомого майна; склад кожного новоутвореного об`єкта нерухомого майна; варіант виділу частки з об`єкта нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Із змісту експертного висновку будівельно-технічного дослідження №1894 від 29.05.2025 слідує, що наявна повна технічна можливість окремого користування, володіння та розпорядження кожним співвласником виділеної йому частки в натурі з майна, що перебуває у спільній частковій власності. Позивачу може бути виділена частина будинку, що позначена рожевим кольором в додатку №1 експертному дослідженні, іншому співвласнику – синім кольором в додатку №1.

Таким чином, проведення поділу будинку та земельної ділянки (виділення часток у праві спільної власності на будинок та на земельну ділянку в натурі) між позивачем та відповідачем, є можливим.

Згідно висновку про вартість об`єкту оцінки, ринкова вартість житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями заг. пл. 110,5 кв. м. та земельна ділянка, кадастровий номер 5910136300:02:010:0120, загальною площею 0,0626 га за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням всіх соціально-економічних факторів на дату оцінки (без урахування ПДВ) склала: житловий будинок – 840 000.00 грн; земельна ділянка – 403 000.00 грн.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані із виділенням часток у праві спільної власності на житловий будинок в натурі.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Згідно зі статтею 12 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору положень частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідач відзив не подав. Обставин, викладених у позові, не спростував.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому позов є підставним до задоволення.

Керуючись стст. 141, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 :

- приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «1-1» площею 14,3 кв. м., житлова кімната «1-2» площею 4,1 кв. м., коридор «1-4» площею 3,4 кв. м.;

- приміщення житлової прибудови літ. «А1-1»: житлова кімната «1-5» площею 10,9 кв. м., коридор «1-8» площею 2,0 кв. м.;

- приміщення житлової прибудови літ. «А3-1» житлова кімната «1-3» площею 10,5 кв. м.;

- приміщення прибудови літ. «а3»: кухня «1-6» площею 9,3 кв. м.;

- приміщення тамбуру літ. «а4»: коридор «III» площею 3,1 кв. м.; кладова «IV» площею 3,00 кв. м.;

- приміщення погребу «І» площею 4,0 кв. м.;

- господарські споруди: сарай літ. «В», сарай літ. «Г», убиральня літ. «Л», літній душ літ. «М», огорожа №1,2,3 (показано рожевим кольором додатку №1 висновку експерта №1894 від 29.05.2025),

в самостійний (окремий) об`єкт, припинивши право спільної часткової власності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача Мазурова Катерина Дмитрівна, РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 , України; ОРДЕР СЕРІЯ АО №1178954 від 10.06.2025;

відповідач ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 08 січня 2026 року.

Суддя А. І. Косар