Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №127/34544/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/34544/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар – Євтушенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови №R135585 від 23.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн і закриття провадження у справі. Позов мотивовано тим, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався, відповідач відразу виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в порушення вимог чинного законодавства. Крім цього, в самій постанові не зазначено, на яку саме дату, час та місце він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідача відсутні будь-які докази того, що позивач отримав повістку від відповідача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на невизначену дату. Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем належним чином з`ясовувалася причина неявки відповідача за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 та, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, що є порушенням ст. 280 КУпАП.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною.

Позивач вважає постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №R135585 від 23.10.2025 необґрунтованою, протиправною, такою, що суперечить вимогам матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження у справі закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП. (а.с. 1-6)

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пономаренко Д.Ю. в судове засідання не з`явились, представник позивача надіслав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, просить при розгляді спору вважати, що позов визнаний відповідачем відповідно до ст. 159 ч. 4 КАС України, оскільки відзив на позов відповідачем не подано без поважних причин. (а.с. 47)

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про виконання ухвали суду про витребування письмових доказів, в якій просить розглядати справу у його відсутність, в задоволенні позову просить відмовити. (а.с. 34)

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що 23.10.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виніс постанову №R135585, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. В постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. (а.с. 38-39)

На а.с. 9 – роздруківка із мобільного застосунку Резерв+, де зазначено, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку з причини неприбуття за мобілізаційним розпорядженням, дата початку розшуку – 26.10.2025.

На а.с. 42 - копія повістки №1745268 від 07.01.2025 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 17.01.2025 о 14.00 год. для уточнення даних, яку було підписано кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 07.01.2025, яка містить другу частину - розписку про отримання повістки (бланк), що не заповнений.

На а.с. 43 - опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610220685597 на ім`я ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , найменування документу: повістка від 07.01.2025 №1745268, відправник - ОСОБА_2 .

Підтвердження вручення рекомендованого поштового відправлення №0610220685597 на ім`я ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

На а.с. 40 – облікова картка до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Спірні правовідносини виникли в зв`язку притягненням позивача відповідачем до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП внаслідок порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме через не прибуття за викликом до ТЦК та СП.

Відповідно до ст. 210-1 ч. 3 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 р. «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18.03.2014 наголосив Верховний Суд України у постанові від 30.05.2018 в справі №521/12726/16-ц.

Крім того, Указом Президента України№64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який до тепер.

Отже, з 18.03.2014 в Україні діє особливий період.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто, диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначає, що він не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а дізнався із застосунку Резерв+, в якому зазначено про його розшук ТЦК.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

В постанові, що оскаржується, не зазначено, у який спосіб здійснювалось оповіщення позивача (особисто чи поштовими засобами зв`язку). Крім того, не зазначено місце, день і час явки за викликом, мету виклику. Не зазначено номеру та дати повістки, яка була сформована та направлена співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 .

Якщо оповіщення здійснювалось поштовими засобами зв`язку, то постанова повинна містити дату та номера поштового відправлення АТ "Укрпошта", яким було відправлено повістку, адресу, на яку було направлено повістку, дату належного підтвердження оповіщення військовозобов`язаного, що є основним доказом для підтвердження вини ОСОБА_1 .

У разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.

Не конкретизовано і норму ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку відповідач ОСОБА_1 , на думку відповідача, не дотримався чи порушив.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, постанову №R135585 від 23.10.2025 потрібно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 210, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП,

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",

Законом України «Про оборону України»,

Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024,

ст. 2, 4, 9, 72, 73, 77-79, 90, 139, 159, 246, 255, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R135585 від 23.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, провадження у справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Згідно вимог ст. 246 ч. 5 п. 4 КАС України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Повне рішення виготовлено 09.01.2026.

Суддя О.О. Венгрин