Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №260/10657/23 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/10657/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, буд. 16, Мукачівський район, Закарпатська область, 89660, код ЄДРПОУ 04350263) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом Верхньокоропецької сільської ради (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Верхньокоропецької сільської ради щодо нерозгляду ОСОБА_1 . заяв від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року та не прийняття згідно наданих повноважень рішення, тобто акту індивідуальної дії, та зобов`язати Верхньокоропецьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті ОСОБА_1 , заяви (клопотання) від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року щодо погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) площею 0,2500 га за адресою АДРЕСА_2 , та за наслідком їх розгляду прийняти відповідне рішення про затвердження технічної документації або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні останньої.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 грудня 2021 року вона звернулась до відповідача з заявою від 08.12.2021 року щодо погодження меж земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будинку разом з технічною документацією від 02.12.2021 року, через те, що сусіди, які є суміжними землекористувачами та власниками, маючи кадастрові номери, де позначення меж від Б до В - ОСОБА_2 , кадастровий номер 2122783000:11:000:0003. АДРЕСА_3 ; позначення меж від Г до А - землі ОСОБА_3 , кадастровий номер 2122783002:00:000:0032, АДРЕСА_3 - відмовились погодити межі належної мені земельної ділянки, тобто проставити свої підписи в технічній документації із землеустрою без жодного пояснення, а тому вона звернулась до відповідача з цим питанням, тим паче, що технічну документацію має погодити і він, так як є суміжним землекористувачем згідно позначення меж від А до Б, землі загального користування вул. Духновича, с. Софія кадастровий номер не визначений, як орган, до компетенції якого належить його розгляд.

Оскільки відповідачем з 08.12.2021 року її питання згідно вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішено не було, то вона повторно звернулась 27 вересня 2023 року з заявою від 27.09.2023 року, яка також відповідачем до дійсного часу не розглянута, хоча з того часу скликалось не одне пленарне засідання та розглядалось не одне земельне питання інших громадян жителів громади та прийняте не одне рішення з таких питань за період з 2021 по 2023 роки, але з результатів поіменного голосування, її питання жодного разу навіть не виносилось на розгляд, тобто її заяви ні від 08.12.2021 року, ні від 27.09.2023 року всупереч усім нормам чинного законодавства до дійсного часу так і не розглянуті, більше того навіть не виносились на розгляд земельної комісії за вказаний період. На неодноразові запити щодо надання інформації чому до дійсного часу її заяви від 08.12.2021 року та від 27.09.2023 року так і не розглянуті, відповідач ніяким чином не реагує, так як її запити щодо надання інформації від 13.10.2023 року, від 25.10.2023 року, від 06.11.2023 року та від 10.11.2023 року досі залишені без відповідей, хоча надіслані нею на адресу відповідача, як засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення, так і засобами електронного зв`язку на електронну адресу відповідача e-mail: ver.koropets.s-rft/jmeta.ua., однак в супереч нормам чинного законодавства, станом на день звернення позивача до суду, рішення так і не прийнято, що й стало причиною звернення ОСОБА_4 до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду будо відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Вказану ухвалу доставлено відповідачу 11.12.2023 року до його електронного кабінету, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Станом на 09 січня 2026 року Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернулася до Верхньокоропецької сільської ради з заявою від 08.12.2021 року щодо погодження меж земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будинку разом з технічною документацією від 02.12.2021 року, через те, що сусіди, які є суміжними землекористувачами та власниками, маючи кадастрові номери, де позначення меж від Б до В - ОСОБА_2 , кадастровий номер 2122783000:11:000:0003. АДРЕСА_3 ; позначення меж від Г до А - землі ОСОБА_3 , кадастровий номер 2122783002:00:000:0032, АДРЕСА_3 - відмовились погодити межі земельної ділянки, тобто проставити свої підписи в технічній документації із землеустрою без жодного пояснення, а тому ОСОБА_1 звернулася до відповідача з цим питанням.

Відповідачем з 08.12.2021 року її питання згідно вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішено не було, то ОСОБА_1 повторно звернулась 27 вересня 2023 року з заявою від 27.09.2023 року, яка також відповідачем не розглянута. На неодноразові запити щодо надання інформації чому її заяви від 08.12.2021 року та від 27.09.2023 року не розглянуті, відповідач ніяким чином не реагує, так як її запити щодо надання інформації від 13.10.2023 року, від 25.10.2023 року, від 06.11.2023 року та від 10.11.2023 року досі залишені без відповідей, хоча надіслані нею на адресу відповідача, як засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення, так і засобами електронного зв`язку на електронну адресу відповідача e-mail: ver.koropets.s-rft/jmeta.ua., однак в супереч нормам чинного законодавства, станом на день звернення позивача до суду, рішення так і не прийнято.

24 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримала відповідь відповідача від 16.11.2023 року №02-07/816, в якій зазначено, що в порядок денний засідання вісімнадцятої сесії Верхньокоропецької сільської ради в переліку земельних питань не було винесено її питання, через те що вона не була присутня при виїзді постійної депутатської комісії з питань земельних відносин.

У разі відмови у підписанні технічної документації із землеустрою (чи відсутності) суміжного землевласника необхідно звернутись до земельної комісії при селищній раді з вирішенням цього питання. ОСОБА_1 неодноразово зверталась із заяви від 08.12.2021 року та від 27.09.2023 року, які прийняті відповідачем, доказом чого є вхідний номер, але відповідач їх не розглянув, тобто технічна документація до дійсного часу не погоджена ні сусідами, ні відповідачем, як органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями вирішувати такі питання.

Вважаючи дії відповідача з приводу даного питання протиправною позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ст. 198 Земельного кодексу України складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган місцевого самоврядування, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки.

Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, а в разі такої відмови останніх таке питання уповноважені вирішувати саме органи місцевого самоврядування.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених дам Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійсниться шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі, земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

У відповідності до приписів частини першої статті 118 Земельного кодексу України обумовлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення і відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Згідно вимог частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною п`ятою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламентовано, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць. Відтак, клопотання зацікавленої особи має бути розглянуто саме представницьким органом місцевого самоврядування на пленарному засіданні рада у відповідний строк, чого відповідачем в порушення вищезазначених норм станом на день звернення до суду не зроблено, а саме заява позивача від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року не розглянуті та рішення не прийнято.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що після прийняття заяв ОСОБА_1 від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року відбулося декілька пленарних засідань Верхньокоропецької сільської ради, а саме: 08.12.2022 року, 21.12.2022 року. 10.05.2023 року, 10.08.2023 року, 12.09.2023 року, 05.10.2023 року, 09.11.2023 року, однак заяву позивача в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не розглянуто.

Як вбачається з офіційного сайту Верхньокоропецької громади, а саме з результатів поіменного голосування пленарних засідань Верхньокоропецької сільської ради, які відбулися 08.12.2022 року, 21.12.2022 року. 10.05.2023 року, 10.08.2023 року, 12.09.2023 року, 05.10.2023 року, 09.11.2023 року останньою на пленарних засіданнях розглядалися земельні питання громадян щодо затвердження технічної документації та передачу у приватну власність земельних ділянок.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було розглянуто заяви позивача від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року.

У відповідності до вимог частини п`ятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно вимог частини другої статті 118 Земельного кодексу України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні відповідно до ст. 3 ЗКУ регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актам.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40 ЗКУ громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняггя спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частинами 1 і 2 статті 116 ЗКУ передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗКУ громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. У випадку, визначеному ч. 1 ст. 118 ЗКУ, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову, ч.2 ст. 118 ЗКУ.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, ч. 10 ст. 118 ЗКУ.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку, ч. 11 ст. 118 ЗКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗКУ у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, ч. 7 ст. 120 ЗКУ.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 186 ЗКУ технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Отже, заяви від 08.12.2021 року та від 27.09.2023 року щодо погодження меж земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва й обслуговування житлового будинку, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (спадкування за законом) було отримано відповідачем 08.12.2021 року та 27.09.2023 року, про що свідчать відповідні штампи на цих заявах, але всупереч приписам ЗКУ та ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у місячний строк ним не розглянуті, так як відповідач не прийняв жодного рішення з 08.12.2021 року по даний час, хоча це є його прямою компетенцією згідно норм чинного законодавства, як органу місцевої влади уповноваженого розглядати земельні спори.

З технічної документації ОСОБА_1 чітко видно, що відповідач теж в даному випадку є суміжним користувачем, позначення меж від А до Б, землі загального користування вул. Духновича кадастровий номер не визначений, таким чином останній порушив строки їх розгляду, так як навіть їх не розглянув, хоча згідно даних офіційного сайту відповідача https://vrk-gromada.gov.ua/ в рубриці «поіменне голосування» за посиланням https://vrk-gromada.gov.ua/news/1699620521/ міститься вся інформація з приводу Результатів поіменного голосування депутатів та голови Верхньокоропецької сільської ради відповідного пленарного засідання, в яких за період з 08.12.2021 року по даний час інформація щодо розгляду питання згідно поданих заяв від 08.12.2021 року та від 27.09.2023 року відсутня.

Згідно вимог статей 26 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення питань у сфері земельних правовідносин реалізується органом місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із відповідними заявами за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 ЗКУ органи, приймають у місячний строк одне з відповідних рішень.

При цьому, відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду постанова від 22.01.2020 року по справі №346/5791/16-а.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі №580/704/21 дійшов висновку про те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно розгляду заяви позивача. Як наслідок, слід зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд і будівель по АДРЕСА 1 та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.

Отже, ОСОБА_1 , яка заінтересована у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у її користуванні, так як на даній земельній ділянці розташований належний їй на праві приватної власності жилий будинок та господарські будівлі, споруди, подала заяву (клопотання) від 08.12.2021 року до відповідача, як органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, Разом з тим, до клопотання додала технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення, ч. 1 ст. 118 в редакції Закону № 3123-VI від 03.03.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом №5245-VI від 06.09.2012; в редакції Закону №1423-ІХ від 28.04.2021, тобто вимоги нормативних актів ОСОБА_1 виконані в повному обсязі, однак заяви від 08.12.2021 року та від 27.09.2023 року до даного часу відповідачем досі не розглянуті, що є порушенням зазначених норм матеріального права та є прямою протиправною бездіяльністю відповідача, так як відсутність належним чином оформленого рішення про погодження або про відмову у погодженні технічної документації після спливу встановленого законом місячного строку, незважаючи на неодноразові запити, які позивач надсилала на адресу відповідача, як засобами електронного так і поштового зв`язку, які досі останнім залишені без розгляду свідчать про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не прийняв жодного рішення, індивідуальний акт у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом, а тому у цьому випадку має місце протиправна бездіяльність останнього.

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, постанова від 25.06.2020 року у справі №818/1010/17.

В межах даної справи судом було встановлено протиправну бездіяльність відповідача та для належного і ефективного відновлення порушеного права останнього слід зобов`язати такого прийняти відповідне рішення щодо розгляду заяв від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., в порядку вимог статті 139 КАС України вищевказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, буд. 16, Мукачівський район, Закарпатська область, 89660, код ЄДРПОУ 04350263) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Верхньокоропецької сільської ради щодо нерозгляду ОСОБА_1 . заяв від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року та не прийняття згідно наданих повноважень рішення, тобто акту індивідуальної дії.

3. Зобов`язати Верхньокоропецьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті заяви (клопотання) ОСОБА_1 від 08 грудня 2021 року та від 27 вересня 2023 року щодо погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) площею 0,2500 га за адресою АДРЕСА_2 , та за наслідком їх розгляду прийняти відповідне рішення про затвердження технічної документації або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні останньої.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Верхньокоропецької сільської ради (вул. Шенборна, буд. 16, Мукачівський район, Закарпатська область, 89660, код ЄДРПОУ 04350263) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець