Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №200/7598/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року Справа№200/7598/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за заявою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин);

- зобов`язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , знову розглянути заяву від 11.09.2025 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання (продовження) йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за абзацем 13 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, у зв`язку з інвалідністю 2 групи його матері - ОСОБА_2 . Заяву про надання (продовження) відстрочки від 11.09.2025 р. та додатки до неї, було надіслано ним на адрес електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 :

ІНФОРМАЦІЯ_6 при ІНФОРМАЦІЯ_1 № 09/8614 від 20.09.2025 про відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за його заявою від 11.09.2025 у зв`язку з поданням заяви та документів підтверджуючих право на відстрочку або копій таких документів засвідчених в установленому порядку, не особисто.

Також, на думку позивача, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до абзацу 11 пункту 60 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» за наявними в ІНФОРМАЦІЯ_1 документами, поданими ним раніше, повинні були продовжити йому строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації самостійно з 06.08.2025 р. до 05.11.2025, після Затвердження Указу Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не зробили цього.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

06 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 надано пояснення, відповідно до яких вважає, що дії комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в наданні відстрочки є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства. Згідно з абз. 1 п. 58 Порядку № 560 (в редакції від 04.10.2024 р.), військовозобов`язані (за винятком заброньованих та певних посадових осіб) подають заяву про відстрочку на ім`я голови комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, з доданими документами, що підтверджують право на відстрочку, або копіями таких документів, засвідченими в установленому порядку Подання заяви через електронну пошту не відповідає цій вимозі, оскільки не дозволяє комісії безпосередньо перевірити оригінали документів, їх автентичність та провести необхідну ідентифікацію заявника. Це є обов`язковим для запобігання зловживанням та забезпечення дотримання норм військового обліку (ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII).

Позивач стверджує, що відстрочка мала бути продовжена автоматично відповідно до абз. 11 п. 60 Порядку № 560 після Указу Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 р. про продовження воєнного стану. Однак, ця норма застосовується лише за наявності раніше поданих документів та відсутності змін у обставинах. У даному випадку попередня відстрочка закінчилася 06.08.2025 р., і нова заява від 11.09.2025 р. вимагає повторного розгляду, оскільки могли відбутися зміни (наприклад, у стані здоров`я матері чи наявності інших утримувачів). Крім того, автоматичне продовження не виключає необхідності особистого підтвердження для нових періодів мобілізації.

Позивач має право на відстрочку за абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, якщо підтверджено інвалідність матері та відсутність інших утримувачів. Однак, відмова базується не на відсутності підстав, а на процедурних порушеннях подання. Позивач може повторно подати заяву особисто, що не порушує його права, а забезпечує законність процесу. Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Дії комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 спрямовані на забезпечення національної безпеки та дотримання законодавства під час воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №863362 встановлено ОСОБА_2 ІІ групу інвалідності довічно.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07.10.1972 року уклали шлюб.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 підтверджено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 помер.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та зобов`язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за заявою від 10.04.2024.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_12 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_8 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_13 ) від 10.04.2024 та ухвалити рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII в редакції від 08.11.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_12 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_8 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_13 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Судове рішення набрало законної сили 06.05.2025.

Ухвалою суду від 09.09.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви про встановлення судового контролю на 15 вересня 2025 року о 08 год 20 хв. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду у строк до 12 вересня 2025 року докази виконання рішення суду, а саме витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тощо.

Згідно із витягу з протоколу №22від 31.07.2025 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період Комісія вирішила: під примусом рішення суду, надати військовозобов`язаному ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції від 08.11.2023), терміном до 06.08.2025 року та передати наявні документи до правоохоронних органів з метою надання правової оцінки дій та наданих документів, та, за необхідності, притягнення до відповідальності.

ОСОБА_1 звернувся до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання (продовження) йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з інвалідністю 2 групи його матері - ОСОБА_2 .

До заяви про надання відстрочки від мобілізації долучені наступні документи: копія довідки МСЕК щодо встановлення 2 групи інвалідності ОСОБА_2 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_5 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , військово-обліковий документ з додатку РЕЗЕРВ+, витяг з протоколу № 22 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 06.08.2025 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду

Заяву про надання (продовження) відстрочки від 11.09.2025 р. та додатки до неї, надіслано позивачем на адрес електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 :

ІНФОРМАЦІЯ_6 при ІНФОРМАЦІЯ_1 № 09/8614 від 20.09.2025 відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за його заявою від 11.09.2025 у зв`язку з поданням заяви та документів підтверджуючих право на відстрочку або копій таких документів засвідчених в установленому порядку, не особисто.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із згаданим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військову службу і військовий обов`язок" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024. Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абзацом першим частини першої указаної статті громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Отже, з 24.02.2022 під час проведення загальної мобілізації у громадян України виник обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

За пунктом 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Отже, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Позивач зазначає, що має право на відстрочку від мобілізації, оскільки має матір, яка є особою інвалідністю ІІ (другої) групи.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі- Порядок №560), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, заяву про надання (продовження) відстрочки від 11.09.2025 та додатки до неї, надіслано позивачем на адрес електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 : ІНФОРМАЦІЯ_6 11.09.2025 року

При цьому, правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг визначає Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.2 вказаного Закону, цей Закон визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Приписами п. 22 ст.1 згаданого Закону унормовано, що ідентифікація особи - процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних.

Відтак, із аналізу наведених вище правових норм слідує, що заява про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період засобами інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема, і засобами електронної пошти, має бути подана військовозобов`язаним до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому останній знаходиться на військовому обліку, та, з метою ідентифікації фізичної особи, така заява має бути підписана військовозобов`язаним особисто із використанням його електронного підпису.

Доказів підписання заяви про надання (продовження) відстрочки від 11.09.2025 особистим електронним підписом позивача у відповідності до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» позивачем не надано, а судом такі обставини не встановлено.

Щодо доводів позивача, що відстрочка мала бути продовжена автоматично згідно із абз. 11 п. 60 Порядку після Указу Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 р. про продовження воєнного стану, суд зазначає, що вказана норма застосовується лише за наявності раніше поданих документів та відсутності змін у обставинах. У розглядуваному випадку попередня відстрочка закінчилася 06.08.2025 р., а нова заява вимагає повторного розгляду, оскільки могли відбутися зміни (наприклад, у стані здоров`я матері чи наявності інших утримувачів). Крім того, автоматичне продовження не виключає необхідності особистого підтвердження для нових періодів мобілізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже в розглядуваному випадку позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана відмова відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 09 січня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко