Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №140/10120/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10120/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.08.2025 №96729/01-16 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі – Закон №889-VІІІ);

зобов`язання здійснити з 14.08.2025 перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону №889-VІІІ в розмірі 60% заробітної плати державного службовця на підставі довідок, виданих Головним управлінням статистики у Волинській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером державної служби, оскільки в період з 28.08.1987 по 31.12.2009 працювала на різних посадах в Головному управлінні статистики у Волинській області. На момент досягнення пенсійного віку, на позивачку, як на працівника державної служби поширювалась дія Закону України «Про державну службу», позивачка має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців, а тому, на її думку, має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.

В серпні 2025 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії згідно ст.25 Закону України «Про державну службу». До заяви долучала дві довідки про заробітну плату для призначення пенсії з останнього місця роботи за аналогічною посадою, виданих Головним управління статистики у Волинській області.

14.08.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення, яким було відмовлено у задоволенні заяви про переведення на пенсію за віком та проведення перерахунку пенсії згідно ст.25 Закону України «Про державну службу» .

Вважає таке рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправним, оскільки їй безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20).

У відзиві на позов (а.с.23-26) представник відповідача позовних вимог ОСОБА_1 не визнав, вважає позов необґрунтованим і безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. Свої заперечення обґрунтовує тим, що оскільки ОСОБА_1 вже призначалась пенсія за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі – Закон №3723-ХІІ), тому 14.08.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №907540198440 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.01.2009 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримувала пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №3723-ХІІ (а.с.47), в подальшому позивачку переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

05.08.2025 позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на пенсію по Закону №889-VIII, до якої долучила довідки про складові заробітної плати, видані Головним управлінням статистики у Волинській області від 29.07.2025 №№09-38/Г-29/25/58-25, 09-38/Г-29-25/59-25 (а.с.16, 17).

14.08.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло рішення №907540198440 про відмову в перерахунку пенсії. У зазначеному рішенні відповідач вказав, що здійснити перерахунок пенсії відповідно до №889-VIII немає можливості, оскільки заявниці раніше призначалась пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яку вона одержувала по 30.09.2017 (а.с.11-12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-VIII.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ « Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19.

Як встановлено судом, рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 14.08.2025 №907540198440 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону №889-VIII, оскільки останній раніше призначалася та виплачувалася пенсія згідно із Законом №3723-ХІІ.

В даному контексті суд звертає увагу на наступне.

Дійсно, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-XII.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 в справі №80/3805/22.

Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 з 02.01.2009 було призначено пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (а.с.47).

Отже, позивачка реалізувала своє право на призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII в 2009 році.

Таким чином, первинно звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 використала право на призначення пенсії в солідарній системі за нормами статті 37 Закону №3723-XII.

Надалі, позивачку переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону №1058-IV.

При цьому 05.08.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком за Законом №889-VIII (а.с.38).

Як вже зазначалось вище, пункти 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII зберігають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Іншими словами, розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII не встановлює іншого виду пенсії, а зберігає механізм призначення пенсійної виплати за нормами Закону №3723-XII, який вже втратив чинність.

Тобто позивачка просить пенсійний орган повторно призначити їй пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, право на яку нею було реалізовано ще в 2009 році.

При цьому позивачка додала нові довідки про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, які видані Головним управлінням статистики у Волинській області від 29.07.2025 №№09-38/Г-29/25/58-25, 09-38/Г-29-25/59-25.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №300/936/23 викладено правовий висновок, згідно з яким ані Закон №889-VIII, ані Закон №1058-IV не містять положень, які б передбачали підстави або механізм для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною (збільшенням) розміру заробітної плати діючих службовців. Аналогічним чином, жодних підстав для такого перерахунку не передбачає і стаття 37 Закону №3723-ХІІ, яка регламентує порядок призначення пенсії за віком державним службовцям.

Верховний Суд у згаданій постанові також наголосив на принципі прямої дії закону в часі: до правовідносин щодо перерахунку пенсій підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент звернення за перерахунком або переведенням, а не те, що діяло на час первинного призначення пенсії. Отже, законодавство, чинне на момент звернення позивачки, не передбачало можливості проведення перерахунку пенсії державного службовця, зокрема на підставі поданих нею довідок про оновлені складові заробітної плати.

У контексті розгляду даної справи суд бере до уваги правову позицію, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 у справі №3-132/2018 (5462/17), ухваленому за конституційною скаргою щодо перевірки на відповідність Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII.

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України визнав вказане положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у частині, в якій воно унеможливлювало здійснення перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XІІ зі змінами. Водночас Суд наголосив на обов`язку Верховної Ради України внести відповідні законодавчі зміни з метою врегулювання порядку і механізму перерахунку пенсій, призначених за зазначеною нормою, з урахуванням приписів Конституції України, принципу правової визначеності та висновків цього Рішення.

Таким чином, Конституційний Суд України підтвердив необхідність законодавчого унормування механізму реалізації права на перерахунок пенсії державного службовця, однак до моменту такого врегулювання саме по собі визнання норми неконституційною не створює підстав для автоматичного перерахунку пенсії в судовому порядку без відповідного законодавчого механізму.

Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/6418/21.

Аналізуючи вищевикладене, з огляду на приписи статті 37 Закону №3723-ХІІ, положення розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, суд дійшов висновку, що чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця, яка вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв`язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону №889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.07.2025 у справі №140/5363/24.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачу було правомірно відмовлено переведенні на пенсію державного службовця із перерахунком пенсії на підставі довідок, виданих Головним управлінням статистики у Волинській області.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду правомірність прийнятого рішення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій