Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №140/12769/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12769/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі – МОН України) про визнання протиправними дій, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), при якій стосовно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон №2145-VIII); зобов`язання організувати формування довідки про здобувача освіти в ЄДЕБО таким чином, щоб стосовно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формувався висновок про непорушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 05 вересня 2025 року №727460, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти у Шацькому лісовому фаховому коледжі імені В.В.Сулька порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, із чим позивач не погоджується.

Як стверджується у позовній заяві, у період з 01 вересня 2015 року по 25 червня 2018 року ОСОБА_1 навчався в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Луцьке вище професійне училище» та отримав диплом кваліфікованого робітника, а з 01 вересня 2018 року був зарахований студентом цього навчального закладу, звідки 05 лютого 2019 року був відрахований (повний курс навчання відповідно до робочих навчальних планів і програм не закінчив та відповідний документ про освіту не отримав); у 2025 році був зарахований до Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В.Сулька за освітнім ступенем фаховий молодший бакалавр, де зараз навчається.

Позивач вважає, що для встановлення послідовності здобуття освіти має враховуватися саме факт раніше завершеного ступеня освіти, що підтверджується документом державного зразка, а оскільки він був відрахований у 2019 році з навчального закладу, то це не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти.

На звернення позивача МОН України повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки. У той же час саме МОН України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО та з його ініціативи було розроблено й доопрацьовано програмне забезпечення функціонування ЄДЕБО, яким щодо осіб, котрих було відраховано з навчання та які повторно вступили на навчання без фактично здобутого ступеня освіти та відповідного документа про освіту, формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти. Наслідком застосування такого алгоритму є позбавлення його права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, через неправильне формування довідки.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.27-35). В обґрунтування цієї позиції вказав, що додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), визначено форму довідки, яка формується за даними ЄДЕБО та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти та формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII. За встановленим у системі алгоритмом повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. Тому у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.

Відповідач зазначив, що згідно з інформацією в ЄДЕБО ОСОБА_1 у 2018 році здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» (4 рівень Національної рамки кваліфікацій, далі – НРК); з 2018 по 2019 роки позивач навчався для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) та був відрахований з закладу освіти за академічну неуспішність; у серпні 2025 року був знову зарахований на навчання для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста згідно з положеннями розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» прирівнюється до вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним ступенем молодшого бакалавра. Тому позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, що відображено в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО, а для внесення змін до довідки підстави відсутні.

Також відповідач зауважив, що на МОН як на розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції ведення цієї електронної бази, натомість питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до історії навчання здобувача освіти (довідка МОН України від 03 листопада 2025 року №5/2673-25, а.с.20) ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2015 року по 25 червня 2018 року навчався в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Луцьке вище професійне училище» та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник», про що видано диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року (а.с.14); з 10 серпня 2018 року його зараховано на навчання у тому ж навчальному закладі для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (термін навчання з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2020 року) та 05 лютого 2019 року позивач був відрахований з училища без отримання документа про освіту встановленого зразка. Указане підтверджується довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» від 26 вересня 2025 року №597 (а.с.12).

15 серпня 2025 року ОСОБА_1 зарахований на денне навчання до Шацького лісового фахового коледжу імені В.В.Сулька для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр», де він продовжує навчатися.

На ім`я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 05 вересня 2025 року №727460; у рядку «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»», зазначено: «Ні, порушує» (а.с.11).

13 жовтня 2025 року позивач через свого представника звернулася до МОН України із заявою про внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону №2145-VIII, а саме у відповідному розділі вказати «Так, не порушує» (а.с.17-18).

Листом від 03 листопада 2025 року №5/2673-25 відповідач повідомив, що підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування довідки відсутні, оскільки у 2018-2019 роках ОСОБА_1 навчався за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (5.1 рівень НРК) та був відрахований з цього закладу освіти за академічну неуспішність; у серпні 2025 року знову зарахований на навчання (до Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В.Сулька) для здобуття освітнньо-кваліфікаційного рівня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Саме тому у довідці у відповідному полі вказано про порушення послідовності здобуття освіти (а.с.19).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон №2145-VIII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону №2145-VIII).

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій (пункт 23 частини першої статті 1).

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки у сформованій в ЄДЕБО довідці від 05 вересня 2025 року №727460 вказано, що поточне здобуття освіти порушує таку послідовність (а.с.11).

Приписами статті 15 Закону №2145-VIII визначено, що метою професійної (професійно-технічної) освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар`єрного зростання впродовж життя. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями без забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти. Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну (професійно-технічну) освіту.

Відповідно до статті 16 Закону №2145-VIII фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов`язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації. Фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. Особа, яка здобула ступінь фахової передвищої освіти, може продовжити навчання на рівнях вищої освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки.

Згідно зі статтею 17 Закону №2145-VIII метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII).

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частина третя статті 5 Закону №1556-VII).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Як передбачено підпунктом 16 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2145-VIII, освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за відповідною програмою з видачею диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримують диплом молодшого спеціаліста, який прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. Особи, які розпочнуть навчання за програмою підготовки фахового молодшого бакалавра, починаючи з 2020 року, у разі успішного завершення навчання отримають диплом фахового молодшого бакалавра, що засвідчуватиме здобуття кваліфікації фахової передвищої освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Тобто, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

За обставин цієї справи ОСОБА_1 має лише диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року та він не завершував навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем (ступенем) ні молодшого спеціаліста, ні фахового молодшого бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу (був відрахований з числа студентів Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище» 05 лютого 2019 року).

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти за освітнім ступенем молодшого бакалавра безпосередньо вказують відомості з ЄДЕБО, згідно із якими до цієї бази включено лише такий документ про освіту, як диплом кваліфікованого робітника.

Тож наявні у справі документи свідчать, що позивач не завершував навчання за освітнім рівнем молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплома встановленого зразка як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу.

Таким чином, вступ позивача на денне навчання до Шацького лісового фахового коледжу імені В.В.Сулька для здобуття навчання за програмою підготовки фахового молодшого бакалавра не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

Необхідно також зауважити, що пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Граматична конструкція цієї норми статті 23 Закону №3543-XII викладена як така, що вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти: відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий. Тобто, закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.

Ключовим є розуміння того, що термін «здобутий» означає «вже завершений» на противагу «здобував», що вказує на процес, який тривав. Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Законодавство України про освіту, зокрема Закон №2145-VIIІ та Закон №1556-VII, чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Тобто законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Відповідач же прирівнює відрахування до здобутого рівня освіти, що видно з листа МОН України від 03 червня 2024 року №1/9758-24 (а.с.43-46), яким викладено особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти.

Водночас правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Формування та видача позивачу довідки від 05 вересня 2025 року №727460, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, порушило право позивач як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.

Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база). Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року №620 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584, далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс»), що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО (підпункти 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV).

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

З наведеного суд робить висновок, що заповнення поля довідки про послідовність освіти відбувається в автоматичному порядку під час її формування закладом освіти; технічний адміністратор - ДП «Інфоресурс» забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - МОН України.

Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24.

Суд повторює, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону №2145-VIII, проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.

На думку суду, одностороння зміна підходу до тлумачення норм Закону МОН України є порушенням принципу правової визначеності, оскільки створює нестабільність і непередбачуваність правового регулювання. Будь-які зміни в процедурних питаннях, особливо в контексті мобілізаційних вимог, повинні базуватися на законодавчих актах, а не на адміністративних рішеннях, які можуть суперечити закону і призводити до негативних наслідків для студентів.

За обставин цієї справи суд дійшов висновку про те, що дії МОН України, за яких в ЄДЕБО відображений висновок про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, є протиправними.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зміст та обсяг правовідносин між сторонами, їх правове регулювання, з огляду на визначені частиною другою статті 245 КАС України повноваження суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача, внаслідок яких в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 05 вересня 2025 року №727460 стосовно ОСОБА_1 сформовано висновок про порушення поточним здобуттям освіти послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, та зобов`язання МОН України вжити заходів для відображення в ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

Частиною першою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 08 жовтня 2025 року №1.345564173.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.7, 23).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, внаслідок яких в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 05 вересня 2025 року №727460 стосовно ОСОБА_1 сформовано висновок про порушення поточним здобуттям освіти послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів для відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк