Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №495/1240/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

Справа № 495/1240/25

Номер провадження 2/495/338/2026

09 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі головуючої судді Топалової А.Л., із секретарем судового засідання Кісьовою А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Позивач ТзОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 22.06.2021 року № 75295216. Позов обґрунтовано тим, що 22.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75295216 на умовах повернення позики в кінці строку, за умовами якого позикодавець надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7700 грн. Строк позики складав 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Того ж дня, позикодавець на виконання п. 1 договору позики від 22.06.2021 року № 75295216 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7700 грн, шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за участі платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», що надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку із застосуванням платіжного інструменту для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №fc26dcbe-58f8-4863-877d-505bb42d9d1e від 22.06.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

19.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу від 19.11.2021 року № 1911, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором позики від 22.06.2021 року №75295216.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу від 03.04.2023 року № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики від 22.06.2021 року №75295216.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 03.04.2023 року до договору факторингу від 03.04.2023 року № 030423-ФК ТОВ «ФінпромМаркет» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 26087,60 грн, з яких: 7700 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18387 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого ним судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 3500 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу. Розгляд справи просив провести за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів щодо надання інформації, яка становить банківську таємницю.

У строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву сторона не скористалася, а, тому, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75295216 на умовах повернення позики в кінці строку, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7700 грн. Строк позики складав 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Того ж дня, позикодавець на виконання п. 1 договору позики від 22.06.2021 № 75295216 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 7700 грн., шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за участі платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», що надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку із застосуванням платіжного інструменту для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи.

Відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики ідентифікований первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позики позичальником відбувся у вигляді підписання договору позики аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора

Позикодавець на виконання п.1 Договору позики виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7700 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, за участі платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», яка надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку із застосуванням платіжного інструменту для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи.

Зазначені обставини підтверджуються електронною платіжною інструкцією №fc26dcbe-58f8-4863-877d-505bb42d9d1e від 22.06.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі ТОВ «ФК Фінекспрес» .

Згідно витребуваної судом інформації у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», 22.06.2021р. відбулося зарахування на картку, відкриту на ім`я відповідача ОСОБА_1 переказу в сумі 7700грн.

19.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу від 19.11.2021 року № 1911, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором позики від 22.06.2021 року №75295216.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу від 03.04.2023 року № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики від 22.06.2021 року №75295216.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 03.04.2023 року до договору факторингу від 03.04.2023 року № 030423-ФК ТОВ «ФінпромМаркет» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 26087,60 грн, з яких: 7700 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18387 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У разі порушення зобов`язання настають наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ст. 1049 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не дотримався своїх зобов`язань за договором від 22.06.2021 року № 75295216, тому суд дійшов висновку про стягнення з нього на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) сумі 7700 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 ч. 1ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку позики.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, строк позики за договором позики від 22.06.2021 року №75295216 - 30 днів. У разі неповернення, повернення не в повному розмірі, несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (її частину) товариство має право нарахувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. (п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику)

Доказів того, що первісний кредитор ініціював продовження строків договору позики та користування позикою матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору позики від 22.06.2021 року №75295216 становить 13790,70грн (7700/100х1,99х90).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток № 1 до договору), акту від 02.12.2024 року № 1-П приймання-передачі наданої правничої допомоги (додаток № 2 до договору).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ураховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, що не є значними, розгляд справи без участі сторін, розмір задоволених позовних вимог, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовну вимогу позивача про заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн, відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача, пропорційно до задоволених вимог, тобто в сумі 2870 (82%).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2422,40грн. Враховуючи часткове задоволення позову (на 82%), тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1986,36 (2422,4 /100х82),

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики від 22.06.2021 року № 75295216 в розмірі 21490,70 грн. (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто гривень 70 копійок), з яких 7700 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 13790 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 2870 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1986,36 грн. (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят шість гривень 36 копійок) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 09.01.2026

Суддя А.Л. Топалова