Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №495/4258/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 січня 2026 р.

Справа: №495/4258/25

Суддя: Шевчук Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4258/25

Номер провадження 3/495/46/2026

07 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-2 ч. 1, ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

ВСТАНОВИЛА:

12.06.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2025 року о 13.01 год. по вул.Центральній, с.Вільне, Білгород-Дністровський район, Одеської області водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «Suzuki», який не зареєстрований в установленому законодавством порядку, без мотошолома та не зупинився на вимогу працівників Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за допомогою проблискових маячків синьо-червоного кольору та продовжував рух. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4, 8.9б ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.122-2 ч.1 КУпАП.

09.06.2025 року відносно ОСОБА_1 за ст.122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ЕПР1 №356412.

Згідно матеріалів справи (пояснень) ОСОБА_1 вину свою визнав.

09.06.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2025 року о 13.01 год. водій ОСОБА_1 по вул.Центральній, с.Вільне, Білгород-Дністровський район, Одеської області керував мопедом марки «Suzuki» з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з роту, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Alkotest Drager» або огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

09.06.2025 року відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ААД №580108.

Згідно матеріалів справи (пояснень) ОСОБА_1 вину свою визнав.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об`єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Згідно з практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі Надточій проти України». П. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Враховуючи наявність прогалин у праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, суд приходить до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.

Згідно ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

З огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох правопорушень, суд вважає необхідним об`єднати справи про адміністративні правопорушення відносно однієї і тієї ж особи, в одне провадження для спільного розгляду.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином був повідомлений, клопотань або заяв про відкладення слухання справи до суду не надійшло.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, суд розцінює причину неявки ОСОБА_1 як неповажну.

Суд виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та на підставі наявних у справі даних та доказів.

Вивчивши матеріали справи, докази, суд встановив.

Згідно положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст.53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 ч.1 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356412 від 09.06.2025, довідкою, відеозаписом.

За положеннями ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими , що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена та у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №580108 від 09.06.2025 року, складений уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, заяв, клопотань, скарг протокол не містить; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу «Alkotest Drager» або в медичному закладі, відповідно до визначеної законом процедури, відмовився; - рапортом; - довідкою; - відеофайлом.

Як зазначено у ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку, перевірені під час розгляду в суді, і в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 ч. 1, ст. 130 ч. 1 КУпАП та сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП України.

Таким чином, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП необхідно застосовувати у взаємозв`язку з іншими нормами. Зокрема, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП містить посилання саме на статтю 38 КУпАП, яка, з-поміж іншого, підлягає застосуванню лише у випадку, якщо наявна вина особи та існують підстави для накладення адміністративного стягнення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: - встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення; - сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 ч. 1, ст. 130 ч. 1 КУпАП доведено під час розгляду справи, однак на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строки притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП, передбачені статтею 38 КУпАП, сплинули, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи актуальність проблеми керування водіями транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння та збільшення за останній час кількості ДТП в Україні за участі таких водіїв, суд приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке відповідає карній та виховальній функціям адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн..

Керуючись ст. 25, 27, 36, 122-2 ч.1, 130 ч. 1, 221, 251, 252, 256, 266, 283-285, 307, 308, 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Об`єднати в одне провадження адміністративні справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: справу № 495/4258/25 (номер провадження 3/495/46/2026) та справу № 495/4259/25 (номер провадження 3/495/47/2026) та об`єднаному провадженню присвоїти номер справи № 495/4258/25 (номер провадження 3/495/46/2026).

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп..

Згідно з ст. 307 КУпАП – штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП – у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ШЕВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua