Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №591/11931/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/11931/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Басова В. І.

Номер провадження 33/816/842/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Служенко О.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.12.2025, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП,

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Служенко О.В.,

установив:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.12.2025 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн.

Згідно з постановою, водій ОСОБА_1 14.10.2025 року о 21 год. 36 хв. у м.Сумах по вул. Коростильова, 1 керував транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто не мав права керування даним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Служенко О.В. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає про те, що у протоколі відсутні відомості на підтвердження повторності, до матеріалів справи не додано постанову посадової особи на підтвердження факту повторності. Також захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не є водієм в розумінні ПДР, оскільки відсутні докази отримання ним посвідчення водія, тому суддя не вправі був накладати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду.

Адвокат Служенко О.В. в судовому засідання вважала можливим розглянути справу у відсутності її довірителя.

З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність ОСОБА_1 , оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 126 КУпАП.

Адвокат Служенко О.В. в судовому засідання підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав, зазначених у ній, додатково зазначивши, що подання доказів на доведення винуватості особи покладається на орган державної влади.

Суддя суду апеляційної інстанції, доповівши матеріали справи, заслухавши захисника, яка апеляційну скаргу підтримала, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до таких висновків.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, вчинене повторно протягом року.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким, що вчинено ним повторно протягом року, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні: протоколом від 14.10.2025 року серії ЕПР 1 № 483493, довідкою старшого інспектора з ОД відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Западні О., відповідно до якої ОСОБА_1 02.07.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції», відповідно до яких, інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня .

Вказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, про те, що у протоколі відсутні відомості на підтвердження повторності, вважаю необґрунтованими. Протокол, складений відносно ОСОБА_1 , повністю розкриває усю суть адміністративного правопорушення, містить посилання на конкретний нормативно-правовий акт, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, якою не передбачено зазначення дати попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності та реквізитів відповідної постанови.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що до матеріалів справи не додано постанови посадової особи на підтвердження факту повторності, оскільки така постанова наявна в матеріалах справи на а.с. 5, в ній зазначено про притягнення ОСОБА_1 02.07.2025 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді 3400 грн штрафу.

Доводи апеляційної скарги про неможливість накладення стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на особу, яка не має такого права, не є обґрунтованими з огляду на таке.

Санкція ч.5 ст.126 КУпАП однозначно та без будь-яких сумнівів передбачає стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом особи, яка раніше була позбавлена права керування.

Чинне адміністративне законодавство розрізняє таких суб`єктів, як осіб, які здійснюють керування транспортним засобом та водія транспортного засобу. Відмінність вказаних суб`єктів полягає в тому, що водій транспортного засобу - це особа, яка здійснює керування таким транспортним засобом на законних підставах, оскільки набула у встановленому законом порядку право керування транспортним засобом. На відміну від водія, суб`єкт, передбачений ч.2 ст.126 КУпАП, - це особа, яка не має (не набувала) права керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. В даному випадку ч.2 ст.126 КУпАП є спеціальною нормою, яка врегульовує відповідальність особи, яка здійснює керування транспортним засобом, не отримавши на це відповідного права.

Частина 5 ст.126 КУпАП є спеціальною нормою, яка передбачає відповідальність особи, яка не має права керування транспортним засобом, однак, здійснює таке керування повторно, протягом року. При цьому санкція ч.5 ст.126 КУпАП встановлює обов`язкове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 5 до 7 років.

Зважаючи на вищевикладене, особа, яка не має права на керування транспортними засобами, однак повторно протягом року вчинила правопорушення у вигляді такого керування, є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і до такої особи в обов`язковому порядку застосовується накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

При цьому санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативними стосовно видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР; дискреційні повноваження суду згідно з цією нормою поширюються виключно на визначення строку позбавлення права керування та вилучення транспортного засобу.

За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи про неможливість накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування є непоґрунтованими.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.12.2025, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Служенко Ольги Вікторівни на цю постанову без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова