Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №127/34355/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/34355/25

Провадження № 33/801/45/2026

Категорія: 299

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Пунько Ірини Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

У постанові суду зазначено, що 27 жовтня 2025 року біля 07 год 40 хв по вул. С. Зулінського, 37-а в м. Вінниці ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов`язків (здійснення заходів оповіщення) не використовував технічні засоби, що мають функції фото- та відеофіксації.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП доведена належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, захисник ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

У апеляційній скарзі зазначено, що розгляд справи судом першої інстанції було проведено упереджено.

Так, як вбачається зі змісту складеного щодо ОСОБА_1 протоколу датою виявлення правопорушення є 27 жовтня 2025 року о 07 год 40 хв. Водночас сам протокол було складено 28 жовтня 2025 року, при цьому в протоколі не зазначено час його складення, що фактично позбавляє можливості перевірки дотримання посадовою особою, уповноваженою на складення протоколу вимог ст. 254 КУпАП, якою визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи. Складення протоколу після даного часу вказує на порушення ст. 254 КУпАП, наслідком чого є недійсність протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки не є службовою військовою особою у розумінні примітки до ст. 172-13 КУпАП.

У матеріалах справи відсутні докази видачі ОСОБА_1 27 жовтня 2025 року портативного відеореєстратора, що підтверджується копією Журналу видачі, повернення відеореєстратора ІНФОРМАЦІЯ_2 , що долучений стороною захисту до апеляційної скарги. Вказана обставина виключає вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Також у справі відсутній відеозапис на диску, який приєднано до протоколу як доказ вини ОСОБА_1 та на який є посилання у протоколі та у постанові суду, при тому що у судовому засіданні було встановлено відсутність будь-якого запису на диску.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до протоколу ОВД № 577 від 28 жовтня 2025 року про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 с. 172-15 КУпАП, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено перевірку щодо порушення військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) старшим солдатом ОСОБА_1 вимог невідкладного доручення Міністра оборони України від 29 серпня 2025 року № 4351/уд/5 (доручення на а. с. 9) та Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 532 (далі за текстом - Інструкція).

За результатами проведеної перевірки встановлено наступне.

Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) від 24 жовтня 2025 року № 952/1/1/12407 у період з 27 жовтня 2025 року по 02 листопада 2025 року для здійснення мобілізаційних заходів на території АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_9 направлено військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 (розпорядження на а. с. 12-13).

Згідно з абзацом 3 пункту 1.1. розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 жовтня 2025 року № 952/1/1/12407 визначено забезпечити наявність у відрядженого особового складу нагрудних відеореєстраторів та наголошено на необхідності забезпечення особового складу засобами аудіо-відеофіксації (бодікамери).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 жовтня 2025 року № 194-ОП «Про проведення оповіщення військовозобов`язаних на адміністративній території Вінницької області» (далі за текстом - наказ № 194-OП) 27 жовтня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено групу оповіщення у наступному складі: старшого солдата ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_1 , які 27 жовтня 2025 року здійснювали оповіщення в АДРЕСА_1 (витяг з наказу на а. с. 14).

Відповідно до журналу проведення інструктажу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_1 27 жовтня 2025 року пройшов інструктаж з порядку проведення оповіщення військовозобов`язаних (підтверджується наявністю особистого підпису старшого солдата ОСОБА_1 ) (копія журналу на а. с. 15) та відповідно до наявного запису в журналі видачі, повернення портативного відеореєстратора ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 жовтня 2025 року старший солдат ОСОБА_1 отримав портативний відеореєстратор.

Однак, всупереч вимогам Інструкції, п. п. 52, 53 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі за текстом - Порядок), невідкладного доручення Міністра оборони України від 29 серпня 2025 року № 4351/уд/5 та розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 жовтня 2025 року № 952/1/1/12407 старший солдат ОСОБА_1 , 27 жовтня 2025 року близько 07.40 в м. Вінниця по вул. Сергія Зулінського, 37А , під час виконання своїх службових обов`язків (здійснення заходів оповіщення) не використовував технічні засоби, що мають функції фото- та відеофіксації, тим самим не здійснював відеофіксацію на портативний відеореєстратор - нагрудну камеру (відеоматеріал, що підтверджує вказане додається).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції старший солдат ОСОБА_1 під час здійснення заходів оповіщення зобов`язаний:

закріпити портативний відеореєстратор на формений одяг (на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку);

включити портативний відеореєстратор з моменту початку виконання своїх службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення, перевірки його військово-облікових документів, в той момент відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у старшого солдата ОСОБА_1 особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів.

Відповідно до протоколу службової наради під головуванням Міністра оборони України від 13 серпня 2025 року № 4351/уд/2 щодо обговорення ефективності системи мобілізації, шляхів її удосконалення та визначення цільових орієнтирів на 2025 рік, Міністром оборони України визначено завдання щодо забезпечення у термін до 01 вересня 2025 року застосуванням встановленим порядком спеціально-технічних засобів (нагрудних камер) уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_10 під час здійснення заходів оповіщення військовозобов`язаних.

На виконання протоколу службової наради від 13 серпня 2025 року № 4351/уд/2 невідкладним дорученням Міністра оборони України від 29 серпня 2025 року № 4351/уд/5 визначено з 01 вересня 2025 року забезпечити здійснення оповіщення військовозобов`язаних представниками ТЦК та СП виключно з використанням засобів відеофіксації (нагрудних камер) та дотримання вимог законодавства щодо їх застосування.

Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11 липня 2025 року № 952/1/1/8123, підпорядкованим територіальним центрам комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_11 (зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_12 ) визначено забезпечити доведення Інструкції до відповідальних осіб та особового складу, перевірити наявність супутньої документації та бути готовим за вимогою надати до ознайомлення відеоматеріали фіксації процесу оповіщення (розпорядження на а. с.10).

Відповідно до вимог розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 15 жовтня 2024 року № 20573 та розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 03 червня 2025 року № 12686/дск органам управління Військової служби правопорядку доручено забезпечувати контроль за дотриманням посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки правопорядку за законністю дій під час проведення заходів оповіщення та призову військовозобов`язаних на військову службу.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відповідно до вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, або виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відтак, будучи військовослужбовцем, старший солдат ОСОБА_1 , згідно вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Згідно із ст. 49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Положеннями ст. ст. 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Поняття особливий період міститься в абзаці 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час воєнних дій. мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, після продовження воєнний стан діє і по теперішній час.

За викладених обставин, особливий період, як часовий проміжок, що охоплює у тому числі воєнний час, на даний час не завершився.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати накази командирів та покладені на нього службові обов`язки.

Згідно із ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до вимог ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військовою службовою особою до військової служби, віднесене до військових адміністративних правопорушень.

Приміткою ст. 172-15 КУпАП встановлено, що під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

На старшого солдата ОСОБА_1 , як на визначену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 жовтня 2025 року № 194-ОП особу, яка здійснювала оповіщення, покладались організаційно-розпорядчі адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 172-3 КУпАП він, на момент скоєння правопорушення, являвся військовою службовою особою - суб`єктом правопорушення передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_13 встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 всупереч наведеним вище статутним обов`язкам та інтересам служби, в порушення вимоги діючого законодавства вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Таким чином, за викладених вище обставин старший солдат ОСОБА_1 , 27 жовтня 2025 року будучи в групі оповіщення, визначеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 жовтня 2025 року № 194-ОП, знаходячись в м. Вінниця по вул. Сергія Зулінського, буд. 37А, всупереч вимогам Інструкції, невідкладного доручення Міністра оборони України від 29 серпня 2025 року № 4351/уд/5, розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 жовтня 2025 року № 952/1/1/12407, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині не використання під час здійснення заходів оповіщення нагрудної відеокамери, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_13 належного та об`єктивного контролю за виконанням уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 своїх посадових обов`язків під час оповіщення військовозобов`язаних та створенню передумов для приховування інформації, тим самим старший солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Між тим, як свідчать результати перевірки таке ігнорування вимог нормативно-правових актів та Статутів Збройних Сил України опосередковано призводить до формування відчуття безкарності та вседозволеності у правопорушників, є побічним потуранням для протиправних Порушень вищевказаної Інструкції та вимог Статутів Збройних Сил України та можуть суттєво порушити твердий статутний порядок, спонукати приховуванню інформації від підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зв`язку з чим підлягають невідкладному усуненню.

Вказане порушення має очевидний характер та негативно впливає на стан законності і правопорядку в Збройних Силах України. Таке ставлення до виконання законів України та інших нормативно-правових актів є неприпустимим, створює передумови до виникнення нових порушень, а тому потребує реагування.

Дата виявлення військового адміністративного правопорушення, вчиненого старшим солдатом ОСОБА_1 - 27 жовтня 2025 року, місцем вчинення є м. Вінниця.

У протоколі ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Керуючись ст. 63 КК України від пояснень відмовляюся» (а. с. 1-8).

Відповідно до рапорту начальника групи запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_8 від 27 жовтня 2025 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27 жовтня 2025 року близько 07 год 40 хв за адресою вул. Сергія Зулінського, 37А, м. Вінниця , під час слідування на службу, до нього під`їхав службовий транспортний засіб Національної поліції, з якого вийшла особа у військовій формі одягу. В подальшому, вказана особа підійшовши до ОСОБА_8. здійснювала заходи оповіщення (попросила пред`явити мої військово-облікові документи) в порушення вимог невідкладного, доручення Міністра оборони України від 29 серпня 2025 року № 4351/уд/5 та Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 532, без відповідного портативного відеореєстратора (не здійснювала відеофіксацію оповіщення). Під час перевірки приналежності даної особи до Збройних Сил України (перевірки його службового посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки) встановлено, що дана особа є ОСОБА_1 , який повідомив, що він з ІНФОРМАЦІЯ_14 , а саме конкретизуючи, що з ІНФОРМАЦІЯ_15 (а. с. 11).

Як видно із пояснень ОСОБА_1 , наданих начальнику відділення запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень - заступнику начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 підполковнику ОСОБА_9 28 жовтня 2025 року:

«По суті заданих мені питань можу пояснити наступне:

З 11 вересня 2025 року я проходжу службу в ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 жовтня 2025 року «Про проведення оповіщення військовозобов`язаних на адміністративній території Вінницької області» я та інші військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 відряджені до ІНФОРМАЦІЯ_17 для здійснення оповіщення.

Щоденно зі мною, перед убуттям на оповіщення, заступник начальника 2 відділу ІНФОРМАЦІЯ_19 лейтенант ОСОБА_7 проводить інструктаж із заходів оповіщення. Під час інструктажу до нас доводяться вимоги щодо обов`язкового застосування фото та відео фіксації, дотримання правил етичної поведінки, форми одягу тощо.

Про проведений інструктаж я та інші військовослужбовці здійснюють відповідні підписи в журналі інструктажу ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Так, 27 жовтня 2025 року, прибувши до АДРЕСА_1 , зі мною та іншими військовослужбовцями представником ІНФОРМАЦІЯ_9 проведений загальний інструктаж, доводиться хто працює на рухомому (мобільному) блок-пості, а хто залучений до патрулювання. Я в цей день був залучений до патрулювання у складі 3 осіб - 1 працівник поліції та старший солдат ОСОБА_3 .

Так, рухаючись по між домами по вул. Сергія Зулінського, 37А в м. Вінниці о 07.40 я побачив цивільну особу, яка виносила сміття. Зупинивши автомобіль, я вийшов з нього і підійшовши до невідомого мені чоловіка представився посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_9 . При цьому, при собі у мене бодікамери не було і відеофіксацію я не здійснював. Бодікамера була у колеги, який в цей час знаходився в автомобілі. Представившись, я запропонував невідомому пред`явити військово-облікові документи. Особа пред`явила посвідчення ВСП, після чого я, напарник та працівник поліції сіли до автомобіля та продовжили патрулювання.

Питання: Чому під час спілкування з невідомою особою, за адресою вул. Сергія Зулінського, 37А в м. Вінниці о 07.40 27 жовтня 2025 року Ви не застосували фото та відеофіксацію?

Відповідь: Бодікамера у нас одна і вона була у колеги. Тому поки він підійшов з бодікамерою, я вже спілкувався з невідомою особою.

Питання: Чому під час здійснення оповіщення за адресою вул. Сергія Зулінського, 37А в м. Вінниці о 07.40 27 жовтня 2025 року Ви представились посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_9 ?

Відповідь: Знервував, переплутав» (а. с. 17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 172-15 КУпАП диспозиція статті передбачає недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, а саме за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Відповідно до витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 11 вересня 2025 року № 254 старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 01 вересня 2025 року № 267, на посаду командиром Відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС - 100182А, шпк «молодший сержант», який прибув з військової частини НОМЕР_1 , з 11 вересня 2025 року зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_18 та на всі види забезпечення. Посаду прийняв з 11 вересня 2025 року, виконує обов`язки за посадою (а. с. 16).

Згідно зі службовим посвідченням ОСОБА_1 має право вручати повістки громадянам на території Вінницької області. Посвідчення дійсне до 31 грудня 2025 року (а. с. 22).

08 січня 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшов лист Вінницького міського суду Вінницької області із супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_13 та диском із відеозаписами подій, наданим на запит Вінницького міського суд Вінницької області від 27 листопада 2025 року.

На одному із відеозаписів зафіксовано події 27 жовтня 2025 року щодо здійснення заходів оповіщення ОСОБА_1 громадянина ОСОБА_8 ОСОБА_1 просить ОСОБА_8. пред`явити військово-облікові документи. При цьому ОСОБА_1 тримає камеру у руках. На запитання ОСОБА_8. чи має він право здійснювати оповіщення без проведення відеофіксації ОСОБА_1 чіткої відповіді не надає.

Як зазналося, п. п. 52, 53 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 передбачено, що під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. У разі коли під час перевірки військово-облікового документа встановлено, що особа перебуває на військовому обліку в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи розвідувальних органах, процес фото- і відеофіксації пред`явлення такими особами документів не здійснюється. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначається Міноборони, а органами та підрозділами поліції - МВС.

Відповідно до п. п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 532 Під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів.

Відповідно до журналу проведення інструктажу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_1 27 жовтня 2025 року пройшов інструктаж з порядку проведення оповіщення військовозобов`язаних (підтверджується наявністю особистого підпису старшого солдата ОСОБА_1 ) (копія журналу на а. с. 15).

Отже, незважаючи на свій обов`язок проведення відеофіксації при здійсненні заходів оповіщення та технічну можливість відеофіксації ОСОБА_1 такого обов`язку не виконав.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Наявні у матеріалах справи відеозаписи апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, на яких відображено події вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також складення щодо нього відповідних адміністративних матеріалів.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого йому правопорушення, оскільки відповідно до витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 11 вересня 2025 року № 254 ОСОБА_1 призначений посаду командиром Відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому є службовою посадовою особою.

Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про складення протоколу поза межами 24-годинного строку.

Так, адвокат зазначає, що адміністративне правопорушення було виявлено 27 жовтня 2025 року о 07 год 40 хв, а відповідно до відеозапису протокол складено 28 жовтня 2025 року о 12 год 50 хв.

Втім згідно із матеріалами справи о 07 год 40 хв адміністративне правопорушення було вчинено ОСОБА_1 , а момент доведення факту його вчинення до уповноважених на складення протоколу осіб у матеріалах справи не відображений.

При цьому апеляційний суд наголошує, що громадянин ОСОБА_8. на момент здійснення ОСОБА_1 заходів оповіщення щодо нього не був при виконанні службових обов`язків як службовець ІНФОРМАЦІЯ_13 , а тому вважати його уповноваженою на складення протоколу особою обґрунтованих підстав немає.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини під час судового розгляду справи, на переконання суду, є способом захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Апеляційний суд повністю погоджується із твердженнями, викладеними у протоколі про те, що ігнорування уповноваженими на здійснення заходів оповіщення осіб вимог нормативно-правових актів та Статутів Збройних Сил України призводить до формування відчуття безкарності та вседозволеності у правопорушників, негативно впливає на стан законності і правопорядку в Збройних Силах України.

Окрім того такі дії осіб, уповноважених на здійснення заходів оповіщення, підривають авторитет та довіру суспільства до Збройних Сил України, що є неприпустимим, тим більш в умовах воєнного стану у державі.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені.

Оскільки наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Пунько Ірини Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук