Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №749/1868/25 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1868/25

Номер провадження 2-а/749/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року

Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Мирошниченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ адміністративну справу №749/1868/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати наступні постанови:

постанову серії ЕНА № 6334025 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 13 грудня 2025 року інспектором ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Юдиним А.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.;

постанову серії ЕНА № 6334077 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 13 грудня 2025 року інспектором ВП №2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Трутнем В.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позов мотивовано тим, що 13.12.2025 позивач був зупинений по вул. Партизанській в місті Сновськ екіпажем патрульної поліції ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області в складі інспекторів Трутня Владислава Вячеславовича та Юдіна Андрія Володимировича.

Інспектор Юдин А.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6334025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу 510,00 грн.

Інспектор Трутень В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6334077 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн.

Щодо притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме порушення п.9.2.б ПДР - позивач вказує, що сигнал світловим покажчиком подав вчасно, на що інспектор поліції повідомив, що то відблиски сонця, а не покажчик повороту. І виніс оскаржувану постанову.

Щодо притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме порушення п.31.3.а ПДР - зазначає, що поліцейський попросив його відкрити капот автомобіля, що він і зробив. Поліцейський побачив там редуктор і почав звинувачувати його в тому, що він експлуатує автомобіль на якому встановлено газобалонне обладнання без відповідного дозволу. Позивач пояснив поліцейському, що автомобіль не працює на газі, а працює лише на бензині, редуктор залишився від попереднього власника, але на його пояснення ніхто не зважив.

22 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та відкрито у справі спрощене позовне провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову та вказав, що ОСОБА_1 порушив зазначені в постановах вимоги ПДР, за що був притягнути до відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 121 КУпАП. Підтвердженням вчинення адміністративних проступків є відеофіксація з місця вчинення. При винесенні оскаржуваних постанов інспектори Юдин А.В. та Трутень В.В. вчинили всі необхідні дії, які передбачені нормами КУпАП та Закону України «Про національну поліцію», та як посадові особи наділені дискреційними повноваженнями, керуючись нормами КУпАП, дійшли до висновку про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Отже оскаржувані постанови є правомірними. До відзиву додано диск з відео фіксацією правопорушення.

Позивач у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у своєму відзиві просив справу розглянути без участі представника відповідача. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 13.12.2025 інспектором ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Юдиним А.В. винесено постанову серії ЕНА № 6334025, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР, згідно з яким водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом;

13.01.2025 інспектором ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Трутнем В.В. винесено постанову серії ЕНА № 6334077, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п. 31.3.а ПДР, відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6, 7, 8 Закону України «Про Національну поліції» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, під час виконання своїх завдань забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації та діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи (стаття 77 КАС України).

За положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.

До цих ознак належать: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Об`єкт адміністративного правопорушення - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення - це зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення - внутрішнє (психічне) ставлення суб`єкта правопорушення до скоєного діяння і його шкідливих наслідків.

У відповідності п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кінозйомки, відеозапису (ст. 31 Закону).

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015р. № 1395 визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

У відповідності до ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Ці ж положення закріплені і п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Пункт 9.2.б Правил дорожнього руху визначає, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

При цьому аналізуючи положення розділу 10 Правил дорожнього руху слід визначити наступні поняття: поворот - зміна напрямку руху у лівий чи правий бік; розворот - це зміна напрямку руху в протилежних бік; перестроювання - це зміна смуги руху без зміни його напрямку.

З відеозапису з місця події, наданого до відзиву представником відповідача, вбачається, що позивач дійсно подав сигнал світловим показчиком поворота завчасно, до початку маневру (поворота праворуч).

Таким чином відповідачем не спростовано версії позивача про те, що останній не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.

Відтак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач порушив саме п.9.2.б Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів

Пунктом 31.3.а Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «б» пункту 32.2 ПДР визначено, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів.

Положеннями статті 32 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам.

Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 (далі Порядок).

Так, переобладнанням транспортного засобу є зміна системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що переобладнання транспортного засобу проводиться суб`єктом господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, або власником такого засобу в індивідуальному порядку.

Згідно з п. 5 Порядку, для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу, в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання.

Пунктом 6 Порядку визначено, що спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 7 Порядку, за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

До спеціально уповноважених організацій належать державне підприємство «Державтотранс НДІ проект» та Головний сервісний центр МВС (п. 8 Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Так, ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (надалі ДСТУ 3649:2010) визначені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів (далі КТЗ).

Відповідно до п. 5.2 ДСТУ 3649:2010 не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

З оглянутих в судовому засіданні відеозапису фіксації місця події та світлини багажного відділення транспортного засобу вбачається, що позивач керував автомобілем, у якого були встановлені елементи газобалонного обладнання, за відсутності погодження зі спеціально уповноваженою організацією, зокрема Головним сервісним центром МВС.

Надаючи оцінку доказам, наданих сторонами, суд вважає доведеним, всупереч положенням п. 31.3 «а» ПДР, факт експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу у разі його переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

При цьому суд зауважує, що переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, також є установка спеціального обладнання, не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №2064942 від 03.05.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду за те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, його витрати зі сплати судового збору за подачу позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення, зафіксовані не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6334025 від 13.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 74) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Чигвінцев