Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №751/7741/25 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 751/7741/25

Номер провадження 2/749/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 січня 2026 року

Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

секретаря Мирошниченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №751/7741/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» суму заборгованості за договором кредитної лінії № 782982119 в розмірі 30240 грн. з яких: 6400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23840 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 782982119, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ«ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 27/0225-01, а 31.12.2020 додаткову угоду до договору, згідно з умовами яких ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 782982119 від 29.01.2024.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 27.02.2025 до договору факторингу №27/0225-01 ТОВ«ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30240,00 грн., з яких: 6400,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 23840,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.02.2025 позивачем не здійснювалося нарахування відсотків. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ«ФК «ЄАПБ» за договором кредитної лінії № 782982119 в розмірі 30240,00 грн.

Ухвалою судді 10.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить здійснювати розгляд справи за відсутністю представника позивача та у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 29.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 укладено договір № 782982119 про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з п. 2.1 Договору розмір кредитного ліміту складає 6 400 грн. Перший транш за договором в сумі 6 400 грн. згідно з п. 2.3 Договору надається 29 січня 2024 року. Згідно п. 2.5 Договору, загальна сума кредиту складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата погашення кредиту 28 лютого 2024 року. Сума кредиту має бути погашена не пізніше 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору; дострокового припинення дії договору.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день.

Згідно з положеннями п. 12.3 Договору за порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов`язань за даним договором не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником.

Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими кошатми за ставкою 912,50% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність, передбачена п.п. 12.3 та 12.4 цього договору застосовується з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством України.

Строк дії договору встановлений п. 11.1, яким передбачено, що договір діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного виконання. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Згідно з платіжними дорученням ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання за договором, здійснивши 29 січня 2024 року переказ грошових коштів у сумі 6 400 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕОШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОНПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та у подальшому укладалися додаткові угоди до нього, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 782982119 від 29 січня 2024 року. 31 грудня 2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, зазначених у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27 лютого 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 240 грн., з яких: 6 400 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 23 840 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Установлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

У ході розгляду даної справи судом встановлено, що договір кредитної лінії № 782982119 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений 29 січня 2024 року, при цьому договір факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на який посилається позивач, як на підставу переходу в подальшому до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , був укладений 28 листопада 2018 року, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Тобто, чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

На час укладення договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28 листопада 2018 року, боргові зобов`язання відповідача за кредитним договором № 782982119 від 29 січня 2024 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Крім того, на час укладення такого договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином, та в матеріалах справи відсутня копія Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та копія Реєстру прав вимог укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», у зв`язку з чим неможливо підтвердити перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» за Договором Кредитної лінії № 782982119 від 29.01.2024 року.

Оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу №27/0225-01 від 27 лютого 2025 року.

Майбутня вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді, як жодної визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було та сторони не могли передбачити, що 29 січня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» буде укладено договір кредитної лінії № 782982119 із відповідачем.

Отже, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надало доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 782982119, оскільки кредитний договір був укладений 29 січня 2024 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто по хронології задовго до укладення кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред`являти свої вимоги за договором кредитної лінії № 782982119 від 29 січня 2024 року, укладеним між «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, а тому у задоволенні позовних вимог слід.

З урахуванням викладеного позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України сплачених 3028 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С.Чигвінцев