Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №732/1907/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Городнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №732/1907/25

Суддя: Бойко А. О.

Справа № 732/1907/25

Провадження № 2/732/100/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді – Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання – Дударенко Ю. П.,

розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» (адреса: вул. Оболонська Набережна, 7 корп. 2, офіс 9, м. Київ, 04219, код ЄДРПОУ 36183990) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» через свого керівника Світлану Кульоміну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №331182 від 14.12.2021 у розмірі 10090,00 грн, з яких: 6554,10 грн заборгованість з повернення суми кредиту та 3535,90 грн сума процентів за користування кредитом. Також ОСОБА_2 просила стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14 грудня 2021 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 на підставі заяви про видачу кредиту укладено кредитний договір №331182, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 7000,00 грн, а відповідачка прийняла на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі. Позивач зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, але відповідачка свої зобов`язання за договором не виконувала належним чином, у зв`язку із чим у останньої виникла заборгованість у розмірі 10090,00 грн, з яких: 6554,10 грн – заборгованість з повернення суми кредиту та 3535,90 грн – сума процентів за користування кредитом У зв`язку з невиконанням відповідачкою кредитних зобов`язань позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 20 листопада 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просила справу розглянути за відсутності представника позивача (а. с. 3).

Крім того, 07.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 21-22).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином за адресою місця її реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2025312 від 20.11.2025: АДРЕСА_2 (а. с. 15). Згідно із відмітками поштового відділення поштове відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання отримано адресатом (а. с. 20).

Від відповідачки відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, не подала заяви про розгляд справи за її відсутності, не подала відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Судом встановлено, що 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписала заяву на видачу кредиту № 442339, у якій пропонувала ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» видати їй кредит в розмірі 7000,00 грн. Заява містить анкетні дані відповідачки та її особистий підпис (а. с. 4).

14 грудня 2021 року на підставі заяви про видачу кредиту від 13.12.2021 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 331182, відповідно до п. 3 якого кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 7000,00 грн на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі. Вказаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 власноруч (а. с. 5-7).

Відповідно до п. 1 договору сторони підтверджують, що правовою основою для укладення цього договору є заява про видачу кредиту, підписана позичальником, що є додатком №1 та невід`ємною частиною договору.

Сума кредиту, яка визначена в договорі, надається позичальнику в готівковій формі в національній валюті України – гривні, не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього договору. Кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності (п.3.1, п. 3.2 договору).

Згідно із п. 5.1. договору перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 11 періодів (по два календарні тижні кожен).

Згідно із пунктом 5.2. кредитного договору реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1 811,62 %.

Сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 389,84% річних від суми кредиту з першого по шостий платіж та 2,06% річних за всіма наступними платежами до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку з потижневою сплатою – 14,99% з 1 по 6 платіж та 0,08% за всіма наступними платежами до останнього платежу, за період дії договору – 90,34% (п.5.4. договору).

Згідно додатку №2, який є невід`ємною частиною кредитного договору №331182 від 14.12.2021, ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» встановлено Графік платежів та визначено ануїтетний платіж у розмірі 1178,00 грн для сплати позичальником у кожному періоді. Графік платежів також підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 (а. с. 9).

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору.

З видаткового касового ордеру від 14 грудня 2021 року убачається, що ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» було видано ОСОБА_1 кошти сумі 7000,00 грн, підстава: видача коштів згідно кредитного договору №331182 від 14.12.2021 (а. с. 8).

Згідно деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №331182 станом на 10.11.2025 розмір заборгованості становить 10090,00 грн, з яких: 6554,10 грн – заборгованість з повернення суми кредиту та 3535,90 грн – сума процентів за користування кредитом. При цьому, відповідачкою 25.01.2022, 09.02.2022 та 23.02.2022 були сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 2868,00 грн, що також відображено у деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором № 331182 (а. с. 10).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на частини першу та другу статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Банк зобов`язаний ознайомити клієнта банку з текстом документа, перед його підписанням власноручним підписом. Власноручний підпис на примірнику анкети-приєднання, паспорті споживчого кредиту, який містить умови та правила отримання, користування кредитними коштами, порядком розрахунків та кредитних ставок, надання клієнтом персональних даних банку свідчить про те, що клієнт ознайомлений та приймає запропоновані умови.

Відповідно до по положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В матеріалах справи, наявний розширений розрахунок заборгованості відповідачки перед позивачем, а доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачкою не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц.

Суд також враховує, що матеріали справи містять докази здійснення відповідачкою часткового погашення суми заборгованості, що також підтверджує факт визнання нею наявних кредитних зобов`язань перед ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ».

Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а саме, кредитний договір, оформлений та підписаний його сторонами в установленому законом порядку, докази видачі відповідачці визначених договором коштів.

У свою чергу, відповідачкою будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що відповідачкою порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків оплати за кредитним договором №331182 від 14.12.2021, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.

Частиною 1 ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 549, 611, 625, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 2, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 331182 від 14.12.2021 у розмірі 10090,00 грн, з яких: 6554,10 грн – заборгованість з повернення суми кредиту та 3535,90 грн – сума процентів за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що вона має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складений і підписаний 08.01.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» (адреса: вул. Оболонська Набережна, 7 корп. 2, офіс 9, м. Київ, 04219, код ЄДРПОУ 36183990).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua