Вирок від 08 січня 2026 р. у справі №953/53/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/53/26

Провадження № 1-кп/953/543/26

В И Р О К

Іменем України

09 січня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120252261130000596 від 08.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Харків, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою з інвалідністю, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, із середньою освітою, не працевлаштований, раніше судимий:

20.04.1990 вироком Київського районного суду м. Харкова за ст. 94, ч. 1 ст. 140 КК України (редакція 1960 р.) з призначенням покарання у вигляді 12 років позбавлення волі;

01.06.2002 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 122 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

12.08.2005 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;

26.01.2009 вироком Апеляційного суду Харківської області за ч. 1 ст. 121, п. 13 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України з призначенням покарання позбавлення волі строком на 13 років 06 місяців. Звільнений 01.10.2020 із Катеринівської ВК № 46 Рівненської області по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2025 року, близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з співмешканкою ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин. В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_3 виник умисел з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин по відношенню до ОСОБА_4 , направлений на спричинення умисних тілесних ушкоджень останній з метою завдання фізичного болю.

ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, знаходячись у положенні стоячи обличчям до обличчя з потерпілою, на відстані витягнутої руки, кулаками обох рук, хаотично наніс п`ять ударів по обличчю останній, а саме в ділянку вилиці та підборіддя праворуч.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09-2030/20252023 від 11.12.2025, потерпілій ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця на тлі травматичної припухлості м`яких тканин в правій виличній ділянці, садно на тлі синця в ділянці підборіддя праворуч з розповсюдженням на слизову оболонку нижньої губи.

За ступенем тяжкості синець на тлі травматичної припухлості м`яких тканин в правій виличній ділянці, садно на тлі синця, як окремо так і в сукупності викликали незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утримані малолітніх осіб та осіб похилого віку немає.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, майновий стан обвинуваченого. Також суд враховує, що досягнення особою пенсійного віку виключає застосування покарання у виді громадських робіт (ч. 3 ст. 56 КК України) та виправних робіт (ч. 2 ст. 57 КК України).

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 досягне пенсійного віку менше ніж через чотири місяці, то суд вважає, що призначення покарання у виді громадських робіт може бути обтяжливим для виконання обвинуваченим у зв`язку із його віком, а тому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1