Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №638/106/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/106/26

Провадження № 3/638/32/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов від Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лісові Сорочинці Прилуцького району Чернігівської області, заміжньої, з середньою освітою, яка працює касиром в супермаркеті «Рост», не є особою з інвалідністю, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 31.12.2025 серії ВБА №201776, 31.12.2025, близько 00-50 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурно, ображала, принижувала ОСОБА_2 . Своїми діями вчинила домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру, чим було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої, скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила викладені обставини, зазначила, що сталося непорозуміння з дочкою, через що виникла сварка на побутовому грунті.

Заслухавши пояснення, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал та надані докази, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Насильство у родині будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім`ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.

Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім`ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з`ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.

Звернення до різних органів державної влади, зокрема правоохоронних, свідчить про наявність конфлікту між сторонами, і самі по собі не підтверджують факту вчинення домашнього насильства. Тобто, факт вчинення конфлікту, навіть між особами, визначеними Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Як вбачається з матеріалів справи, долученого відеозапису з бодікамери поліцейського, пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, ОСОБА_1 не мала умислу на вчинення домашнього насильства відносно своєї дочки ОСОБА_2 , між ними стався сімейний конфлікт, який не спричинив жодної шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно потерпілої та завдання шкоди її психічному здоров`ю, окрім складеного протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень ОСОБА_2 , що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Окрім протоколу та письмової заяви з поясненнями потерпілої, суду надані рапорти поліцейських, копія паспорта ОСОБА_1 , форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 31.12.2025, відеозапис з бодікамери поліцейського, які не доводять факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , а тому не можуть бути достатніми доказами для доведення її вини.

Під час судового розгляду справи обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження, протокол складено лише на підставі заяви потерпілої, без належної перевірки.

Суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення умисних дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю особи, що свідчить про відсутність однієї зі складових об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність вини та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173-2, 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є.В. Невеніцин