Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №569/26068/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/26068/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції Департамент формування політичних фінансів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП _________________, місце роботи: начальник Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за ч. 1 ст. 188-46 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 50-33/1277 від 25.11.2025, Національне агентство здійснило перевірку Звіту політичної партії «Українська республіканська партія» про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за II квартал 2025 року (далі - Звіт), та здійснює перевірку Звіту політичної партії «Народно-демократична партія (НДІІ)» (ідентифікаційний код 00013267) про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за І квартал 2025 року, поданих до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Під час зіставлення та звірки відомостей, зазначених у ОСОБА_2 , з доданими документами, відомостями з інформаційних баз даних державних органів та інших відомостей, які мають відображатися у Звітах, виявлено обставини, що підлягали з`ясуванню.

У пункті 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень, зокрема, має право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб?єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об?єднань інформацію, у т.ч. (але не виключно) з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

У зв?язку з цим, Національне агентство, реалізуючи свої повноваження, визначені пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», надіслало Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 35007146, далі - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному) запити від 10.09.2025 № 50-23/75594-25 та від 08.10.2025 № 50-19/82520-25, якими просило надати інформацію (назв, номерів і дат видачі виконавчих документів, найменування органу, який їх видав; суми стягнення за виконавчими документами; залишку нестягнутої суми за виконавчими провадженнями), а не копії документів (копії листів Національного агентства додаються).

Начальник Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному ОСОБА_1 у відповідь на зазначені запити надіслала до Національного агентства листи від 22.09.2025 № 236502 (вх. № 134493/0/06-25 від 07.10.2025) та від 22.10.2025 № 261431 (вх. № 142499/0/06-25 від 30.10.2025), якими запитувану інформацію не надала. Водночас повідомила, що статтею 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень судів та рішень інших органів» передбачено, що державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність. До професійної таємниці належить інформація, що стала відома державному виконавцю, приватному виконавцю, помічнику приватного виконавця у зв?язку зі здійсненням професійної діяльності. Державний виконавець, приватний виконавець можуть надавати іншим особам інформацію, що містить професійну таємницю, виключно у випадках і порядку, передбачених законом (копії листів Відділу ДВС додаються).

Розголошення такої інформації дозволяється лише у випадках, прямо визначених законом, зокрема, на запити органів, які за законом мають право отримувати таку інформацію. Враховуючи те, що абзацом 4 частини 1 статті 13 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що уповноважені особи Національного агентства мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у т.ч. (але не виключно) З обмеженим доступом, у зв?язку з реалізацією своїх повноважень, а відповідні запити Національного агентства від 10.09.2025 № 50-23/75594-25 та від 08.10.2025 № 50-19/82520-25 були направлені до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному в рамках реалізації Національним агентством своїх повноважень щодо здійснення державного контролю, зокрема, за своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру, повнотою таких звітів, достовірністю включених до них відомостей (п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону), зазначена в листах Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному від 22.09.2025 № 236502 (вх. № 134493/0/06-25 від 07.10.2025) та від 22.10.2025 № 261431 (вх. № 142499/0/06-25 від 30.10.2025) інформація не спростовує факту наявності складу адміністративного правопорушення.

Ненадання запитуваної інформації ускладнює здійснення об?єктивної та всебічної перевірки Звітів зазначених вище політичних партій та перешкоджає належному виконанню покладених на Національне агентство повноважень. ОСОБА_1 усвідомлювала протиправний характер своїх дій, а тому повинна була передбачити шкідливі наслідки та свідомо допускала їх настання, що свідчить про умисне вчинення правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила встановлений законом обов?язок щодо надання запитуваної Національним агентством інформації та документів, що є порушенням частини 8 статті 12 Закону, за що передбачено адміністративну відповідальність, визначену частиною 1 статті 188-46 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, вказала, що Уповноваженою особою Національного агентства не доведено склад адміністративного правопорушення, оскільки вона діяла не протиправно, а в межах повноважень, визначених законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним законом і регулює її безпосередню діяльність на займаній посаді та є рівнозначним за юридичною силою Закону України «Про запобігання корупції», чим спростовується наявність вини, а також така дія ніяк не посягала на встановлений порядок управління, оскільки не позбавляла Національне агентство отримати інформацію у спосіб, визначений КПК України.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Лук`янова М.Л. в судовому засіданні підтримала позицію своєї довірительки та просила суд закрити провадження, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з підстав викладених у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати такі обставини, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-46 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

З об`єктивної сторони склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46 КУпАП, полягає у: - бездіяльності, тобто ненаданні інформації на запит НАЗК; - у наданні інформації на запит НАЗК, однак із порушенням строків її надання; - у наданні недостовірної інформації або не у повному обсязі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 50-33/1277 від 25.11.2025 ОСОБА_1 як посадова особа (начальнику Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному) порушила встановлений законом обов?язок щодо надання запитуваної Національним агентством інформації та документів, чим порушила частину 8 статті 12 Закону, за що частиною 1 статті 188-46 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Однак, оформлений у даній справі протокол в частині формулювання суті адміністративного правопорушення не відповідає наведеним вимогам закону, з огляду на таке.

Згідно із ч. 11 ст. 12 Закону України "Про запобігання корупції" (надалі Закону) Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право, зокрема одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

У зв?язку з цим, Національне агентство, реалізуючи свої повноваження, визначені пунктом 81 частини 1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», надіслало Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України запити від 10.09.2025 № 50-23/75594-25 та від 08.10.2025 № 50-19/82520-25, якими просило надати інформацію (назв, номерів і дат видачі виконавчих документів, найменування органу, який їх видав; суми стягнення за виконавчими документами; залишку нестягнутої суми за виконавчими провадженнями.

Листами від 22.09.2025 № 236502 та від 22.10.2025 № 261431 Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) було надано інформацію на запити Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.09.2025 № 50-23/75594-25 та від 08.10.2025 № 50-19-82520-25, якими надано інформацію, що може бути розголошена, а також роз`яснено причину ненадання іншої запитуваної інформації з детальним обґрунтуванням цих причин відповідними правовими нормами.

Тобто, з листів Відділу від 22.09.2025 №236502 (вх. № 134493/0/06-25 від 07.10.2025) та від 22.10.2025 № 261431 (вх. № 142499/0/06-25 від 30.10.2025) вбачається часткове надання інформації за запитами Національного агентства в межах компетенції, а саме надано інформацію про наявність виконавчого провадження, найменування органу, який видав виконавчий документ, а також повідомлено про те, що кошти не стягувались, а також було роз`яснено причини ненадання іншої інформації з детальним обґрунтуванням цих причин правовими нормами.

Натомість, зі змісту наведеної фабули протоколу встановлено, що у провину ОСОБА_1 поставлено ненадання інформації на запит НАЗК.

Оскільки диспозиція інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбачає декілька способів вчинення такого проступку, одним з яких є надання інформації не у повному обсязі, що в даному випадку відповідало б складу правопорушення, яке вчинила на думку агентства ОСОБА_1 , у зв`язку з чим слід вважати, що фабула даної справи викладена не належним чином.

Таким чином, така кваліфікація дій особи обумовлює відсутність підстав для констатації наявності складу адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 .

Складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу приписів ст. ст. 251, 252 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП). Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Заперечуючи свою вину у вчиненні вказаного правопорушення, ОСОБА_1 покликається на те, що листами від 22.09.2025 № 236502 та від 22.10.2025 № 261431 нею було надано інформацію за запитами Національного агентства в межах компетенції, визначеної Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон), а також було роз`яснено причини ненадання іншої інформації з детальним обґрунтуванням цих причин правовими нормами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон) правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Частиною другою статті 4 Закону визначено, що державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону визначено, що до професійної таємниці належить інформація, що стала відома державному виконавцю, приватному виконавцю, помічнику приватного виконавця у зв`язку із здійсненням професійної діяльності.

Обов`язок зберігати професійну таємницю поширюється на особу і після її звільнення з посади державного виконавця чи припинення діяльності приватного виконавця, помічника приватного виконавця.

Державний виконавець, приватний виконавець можуть надавати іншим особам інформацію, що містить професійну таємницю, виключно у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів виконавчого провадження, крім випадків, передбачених законом.

У надісланих на запити агентства листах від 22.09.2025 № 236502 (вх. № 134493/0/06-25 від 07.10.2025) та від 22.10.2025 № 261431 (вх. № 142499/0/06-25 від 30.10.2025) ОСОБА_1 було роз`яснено вказані положення Закону та повідомлено, що запитувана інформація стала відома у зв`язку із здійсненням професійної діяльності та відповідає критеріям професійної таємниці, визначеної законом.

Таким чином, Відділом повністю обґрунтовано відсутність правових підстав для надання іншої інформації, про яку йшлось в запитах від 10.09.2025 № 50-23/75594-25 та від 08.10.2025 № 50-19/82520-25 про надання інформації.

Доводи, що викладені в протоколі стосовно того, що Агентство не витребовувало документів, а просило надати інформацію жодним чином не спростовують положення частини четвертої статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та не доводять протиправний характер дій ОСОБА_1 , оскільки така інформація стала відома з документів виконавчого провадження.

Номер виконавчого документа якраз відображений на самому документі, є інформацією, що міститься в документі виконавчого провадження і в контексті вимог статті 5 Закону він не може бути розголошений ні повністю, ні частково. Це ж стосується назви, дати видачі виконавчих документів та сум, які підлягали стягненню.

З інших джерел, крім як з документів виконавчого провадження, виконавець інформацію не отримує.

Водночас, обставиною яка підлягає дослідженню є те, що в пункті 11 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Відповідно до частини восьмої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту, а в разі направлення запиту для забезпечення проведення спеціальної перевірки - протягом трьох днів.

Уповноважена особа Національного агентства на відповіді ОСОБА_1 на зазначені вище запити посилається на те, що: «Розголошення такої інформації дозволяється лише у випадках, прямо визначених законом, зокрема, на запити органів, які за законом мають право отримувати таку інформацію. Враховуючи те, що абзацом 4 частини 1 статті 13 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що уповноважені особи Національного агентства мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у т.ч. (але не виключно) з обмеженим доступом, у зв`язку з реалізацією своїх повноважень».

Так як інформація виконавчого провадження є професійною таємницею і розголошувати її заборонено, то в контексті вимог Закону України «Про запобігання корупції» вона не підпадає під види інформації та інформації з обмеженим доступом, що може бути надана на запит Національного агентства.

Суд звертає увагу на те, що норми Закону України «Про запобігання корупції» не мають переваги над положеннями Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», тобто ці закони мають однакову юридичну силу, а їх застосування здійснюється з урахуванням предмета правового регулювання та принципу спеціальності.

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є спеціальним законом, який визначає правовий статус, порядок діяльності, права, обов`язки та обмеження, пов`язані зі здійсненням професійної діяльності ОСОБА_1 .

При цьому, Закон України «Про запобігання корупції» не містить прямих норм, які б установлювали перевагу його положень над нормами зазначеного спеціального закону у сфері примусового виконання рішень або прямо забороняли відповідні дії за обставин, встановлених судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на запит Національного агентства з питань запобігання корупції, надала інформацію про виконавче провадження в обсязі, який допускається законом, а саме - відомості, що не відносяться до професійної таємниці виконавця та не містять інформації з обмеженим доступом. Разом з тим, інформація, яку, на думку органу, що склав протокол, не було надано, належить до професійної таємниці, охорона якої прямо передбачена Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», та не підлягає розголошенню без передбачених законом підстав.

Таким чином, ненадання такої інформації не може розцінюватися як протиправна бездіяльність, оскільки посадова особа не зобов`язана і не має права передавати відомості, розголошення яких заборонено законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

З метою повного та об`єктивного розгляду справи суд викликав в судове засідання представника Національного агентства з питань запобігання корупції, однак Національне агентство не представило свого представника та в телефонному режимі повідомило, що вони не є стороною по справі, а відтак не практикують надання пояснень в межах таких справ.

За правилами частин 1-3 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не встановлено в діях ОСОБА_1 порушення Закону України "Про запобігання корупції" і вона діяла у межах та спосіб, визначені законом, суд доходить висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-64 КУпАП та у зв`язку з чим справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247КУпАП.

Керуючись ст. 23, 245, 268, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-46 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН