Постанова від 14 жовтня 2025 р. у справі №369/18082/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18082/25

Провадження № 3/369/8474/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.10.2025 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Перекупка Ганна Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, що надійшла з ОВС управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

Встановлено, що ОСОБА_1 , порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700-VII, Закон), несвоєчасно 11.05.2025, без поважних причин, подавши декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнала.

Прокурор просила визнати ОСОБА_1 винуватою, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією підтримала.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно із ст. 1 Закону державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 29.10.2021 № 691-о ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора - інспектора відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника, як таку, що успішно пройшла конкурсний відбір.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Київській області від 01.12.2021 №736-о ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця з 02.12.2021.

Згідно з наказом Головного управління ДПС у Київській області від 12.07.2022 №259-о у зв?язку із змінами організаційної структури та штатного розпису ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1 переведено на посаду державного інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту цього ж управління.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Таким чином, державний інспектор відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та суб?єктом відповідальності відповідно до примітки 172-6 КУпАП, і вона зобов?язана виконувати вимоги Закону.

Відповідно наказу Головного управління ДПС у Київській області від 06.09.2024 № 559-о ОСОБА_1 з 10.09.2024 звільнена з посади головного державного інспектора ГУ ДПС у Київській області та припинила державну службу.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"" пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Отже, ОСОБА_1 , будучи звільненою з 10.09.2024 з посади головного державного інспектора ГУ ДПС у Київській області та припинивши державну службу, мала подати до 23 години 59 хвилин 31.03.2024 включно декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію після звільнення за 2024 рік ОСОБА_1 подала лише 11.05.2025 о 00 год. 32 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Будучи опитаною ОСОБА_1 пояснила, що із Законом України «Про запобігання корупції» ознайомлена. При цьому зазначила, що звільнившись із займаної посади із 10.09.2024 нею було подано декларацію при звільненні (26.09.2024) та в наступному році вона мала подати щорічну декларацію за минулий 2024 рік, як особа, яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування. Так, 30.03.2025 вона подала декларацію «перед звільненням» та зазначила в декларації звітний період з 11.09.2024 по 31.12.2024. В подальшому нею було виявлено, що вона невірно зазначила тип декларації та звітний період і 11.05.2025 нею було подано щорічну декларацію після звільнення за 2024 рік.

ОСОБА_1 за відсутності поважних причин, всупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (після звільнення), лише 11.05.2025 о 00 год. 32 хв., що встановлено відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК.

Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати вищевказану декларацію не встановлено. Відповідних доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на

виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Оцінивши в сукупності докази, які наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, витяг з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з загальними відомостями та інформацією щодо подання декларації, пояснення ОСОБА_1 від 02.09.2025, накази ДПС України ГУ ДПС у Київській області від 29.10.2021 № 691-0, від 01.12.2021 року № 736-о, витяг з наказу ДПС України ГУ ДПС у Київській області від 12.07.2022 № 259-о, наказ ДПС України ГУ ДПС у Київській області від 06.09.2024 № 559-0 та інші документи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Датою вчинення адміністративного правопорушення є фактичний час і дата несвоєчасного подання електронної декларації - 00 год. 00 хв. 01.04.2025 року.

Датою виявлення правопорушення є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 24.09.2025 року.

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, оскільки на дату вчинення правопорушення остання припинила повноваження, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця її фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Наведені в матеріалах справи обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП, з урахуванням особи правопорушника, буде домірним скоєному, а тому суд дійшов висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої частиною першої статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г. А. Перекупка