Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №369/6276/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6276/25

Провадження № 2-а/369/173/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08.01.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Янченко А.В., при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Києві в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 369/6276/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови № 808/1 від 04.04.2025 винесено постанову від імені т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на позивача ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.03.2025 року позивач відкрив застосунок «Резерв +», оновив його і побачив червону стрічку з часом та датою оновлення, над якою було сповіщення «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку. Можливі причини та варіанти вирішення шукайте в розділі Питання та відповіді». Причин у зазначеному розділі позивач не знайшов.

26.03.2025 року позивач вирішив звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому перебуває на обліку, для з`ясування та вирішення обставин, які виникли у застосунку «Резерв +». Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому повідомили, що він не з`явився за повісткою, яку було скеровано на його адресу мешкання засобами АТ «Укрпошта». Після чого офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи старший лейтенант ОСОБА_3 склав відносно його протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, де зазначено, що - «о 12.00 26.03.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено: ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці № 2721615, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», вчинене в особливий період, частина 2».

В зазначеному протоколі, позивач надав пояснення: «З протоколом не згоден, протоколу не присвоєно номер, але складено. Повістку він не отримував і ніяких сповіщень, щодо повісток які маються на Укрпошті адресовані йому не надходило. Раніше по першому дзвінку із ТЦК він прибував і ніяких проблем не було. Якщо він отримав би сповіщення, то невідкладно з`явився до ТЦК.

Позивач сам і прибув сюди для з`ясування обставин в «Резерв +»». Йому було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 30 хвилин 04.04.2025 року в кабінеті №11 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, йому надали другий примірник протоколу. На вимогу щодо надання копії повістки на його ім`я для ознайомлення, відповіли відмовою. Ознайомитись візуально з копією повістки також не дали змоги.

04.04.2025 року о 10 годині 30 хвилин позивач прибув до кабінету №11 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було винесено постанову №808/1 від імені т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного справі, стягнення. Рішення було винесено без врахування наданих ним пояснень по зазначених у протоколі від 26.03.2025. Після чого, на його вимогу надали копію повістки № 2721615, копію постанови № 808/1 від 04.04.2025 та копію Форми 107П АТ «Укрпошта».

Вказаною постановою від 04.04.2025 року позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на позивача ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджується з постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 № 808/1 від 04.04.2025 про накладення стосовно його адміністративного стягнення та вважає цю постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.09.2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив від відповідача до суду не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За приписами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що 25.03.2025 року позивач відкрив застосунок «Резерв +», оновив його і побачив червону стрічку з часом та датою оновлення, над якою було сповіщення «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку. Можливі причини та варіанти вирішення шукайте в розділі Питання та відповіді». Причин у зазначеному розділі позивач не знайшов.

26.03.2025 року позивач вирішив звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому перебуває на обліку, для з`ясування та вирішення обставин, які виникли у застосунку «Резерв +». Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому повідомили, що він не з`явився за повісткою, яку було скеровано на його адресу мешкання засобами АТ «Укрпошта». Після чого офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи старший лейтенант ОСОБА_3 склав відносно його протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, де зазначено, що - «о 12.00 26.03.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено: ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці № 2721615, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», вчинене в особливий період, частина 2».

Судом встановлено, що в зазначеному протоколі, позивач надав пояснення: «З протоколом не згоден, протоколу не присвоєно номер, але складено. Повістку він не отримував і ніяких сповіщень, щодо повісток які маються на Укрпошті адресовані йому не надходило. Раніше по першому дзвінку із ТЦК він прибував і ніяких проблем не було. Якщо він отримав би сповіщення, то невідкладно з`явився до ТЦК.

Позивач сам прибув для з`ясування обставин в «Резерв +»». Йому було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 30 хвилин 04.04.2025 року в кабінеті №11 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, йому надали другий примірник протоколу. На вимогу щодо надання копії повістки на його ім`я для ознайомлення, відповіли відмовою. Ознайомитись візуально з копією повістки також не дали змоги.

Так, згідно з оскаржуваною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за те, що він не з`явився за викликом (повісткою №2721615) до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних.

Проте в діях позивача відсутня вина у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовкуі мобілізацію, оскільки він не отримував засобами поштового зв`язку повістки від ІНФОРМАЦІЯ_8 , які не отримував повідомлення АТ «Укрпошта» про надходження на його, позивача, ім`я поштового відправлення з позначкою «Повістка ТЦК»; позивач, проживає за зазначеним місцем проживання: АДРЕСА_3 , проте ні в період з 27.02.2025 (дата вказана, як дата роздрукування та відправлення повістки на його адресу) до 13.03.2025 (дата зазначена у повістці на яку позивач повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ні в інші періоди часу не отримував ані жодних поштових відправлень ІНФОРМАЦІЯ_8 , ані жодних повідомлень АТ «Укрпошта» про надходження якихось поштових відправлень на моє ім`я.

Також позивачеві не надходили ні електронні повідомлення, ні дзвінки на його особистий телефонний номер від АТ «Укрпошта» про необхідність отримання поштового відправлення (поштові відправлення) у відділенні поштового зв`язку. Так, згідно наданої копії Форми 107П АТ «Укрпошта» повістка № 2721615 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 13.03.2025 була роздрукована та направлена через АТ «Укрпошта» 27.02.2025, номер поштового відправлення 0610235115860.

За вказаним номером позивачем здійснено відстеження поштового відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking UA.html і отримано наступну інформацію (долучено до матеріалів справи): 03.03.2025 Прийнято (м. Київ, 05300), 06.03.2025, Прибуло до Відділення (08137 с. Софіївська Борщагівка, Україна), 19.03.2025 Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою) (08137 с. Софіївська Борщагівка, Україна), 25.03.2025 Вручено Відправнику за довіреністю (03115 м. Київ, Україна).

У відповідності до абзацу другого пункту 82 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції, чинній на день відправлення повістки відповідачем, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.04.2025 позивачем ОСОБА_1 з метою збору доказів щодо своєї невинуватості, було скеровано звернення на адресу АТ «Укрпошта».

Згідно відповіді, наданої АТ «Укрпошта» (вих. № 1853-Г-2025040710096-В від 10.04.2025), встановлене наступне: «За повідомленням відповідального виробничого підрозділу та за обліковими даними Укрпошти поштове відправлення під № 0610235115860 надійшло 06.03.2025 на відділення поштового зв`язку 08137 Софіївська-Борщагівка, Київської області на ім`я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , але не було видане в доставку через відсутність листоноші. Крім того варто зауважити, що на поштовому відправленні під № 0610235115860 не був зазначений номер телефону мобільного зв`язку одержувача, тому повідомити про надходження/отримання смс повідомленням або здійсненнями телефонного дзвінка, нажаль, не вбачалося за можливе. Тому, про надходження та отримання поштового відправлення під № 0610211316287 не було належним чином сповіщено одержувача. Отже, 19.03.2025 поштове відправлення під № 0610235115860 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» повернуто відправнику. За обліковими даними Укрпошти дане відправлення станом на 10.04.2025 значиться врученим 25.03.2025 уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_9 на відділенні поштового зв`язку 03115 Київ, Київської області.

Цим листом компанія АТ «Укрпошта» підтверджує, що поштове відправлення під №0610235115860 на ім`я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 , не доставлялося та не вручалося одержувачу».

Керуючись ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Керуючись ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень КУпАП, для притягнення особи до відповідальності необхідно встановити наявність усіх складових правопорушення: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. У даному випадку відсутні необхідні елементи складу правопорушення, що свідчить про безпідставність винесеної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної, встановлює обставини, що не містять складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 210-1 КУпАП, однак відповідач визнає винним позивача саме у правопорушенні передбаченому частиною 2 статті 210-1 КУпАП, що є протиправним.

Матеріали даної адміністративної справи не містять жодного доказу, що позивач взагалі коли-небудь порушував правила військового обліку, а відтак, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений частинами 1-3 ст.210 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу на наявні процесуальні порушення, допущені при винесенні оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Викладені недоліки, допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу, є суттєвими, оскільки не дозволяють встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до відповідальності, що, в свою чергу, позбавляє можливості достовірно встановити обставини правопорушення та вірно кваліфікувати діяння.

Недотримання відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення приписів передбачених, статтями 278, 279, 280 КУпАП, свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам закону, також відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, та з огляду на відсутність доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та його винуватість, суд вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасування.

Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.

Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП не була доведена.

Отже, враховуючи відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 6,10,14,241-246,255,286,293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, – задовольнити повністю.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 808/1 від 04 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 08.01.2026 року.

Суддя А.В. Янченко