Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №362/3452/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3452/25

Провадження № 2/362/674/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить змінити спосіб та розмір аліментів, який було встановлено рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2016 року та стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з моменту подання позовної заяви до виповнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, до досягнення донькою повноліття. Позивач зазначає, що утриманням та вихованням доньки займається вона, відповідач коштів на утримання доньки не надає, не цікавиться її розвитком та життям. З часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, розміри витрат на утримання доньки значно підвищились, що включає придбання сезонного одягу, продуктів харчування, засобів, необхідних для нормального розвитку дитини. Відповідач працює начальником охорони «Саливонківського цукрового заводу» Білоцерківського району, отримує постійний заробіток, інших осіб на утриманні не має, його стан здоров`я дозволяє працювати та сплачувчати аліменти в заявленому розмірі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали (а.с. 18-19).

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 39).

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи судом повідомлялася належним чином.

ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації (а.с. 41), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьком якої є ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області (а.с. 6).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, починаючи з 25.08.2016 року до досягнення донькою повноліття (а.с.10).

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України форми ОК-7 реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкогового державного соціального страхування від 15.07.2025 року, за період з червня 2023 року по жовтень 2024 року ОСОБА_1 отримувала дохід в ТОВ «Терра Голд Україна», щомісячний розмір доходу становив 7100,00 грн. – 8100,00 грн., та за період з вересня 2024 року по червень 2025 року позивач отримувала дохід в Управлінні соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної адміністрації, щомісячний розмір доходу становив 8000,00 грн. (а.с. 30).

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ч. 1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 536/1557/17 (провадження №61-7584св18), від 30.06.2020 у справі № 343/945/19 (провадження №61-2057св20).

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, оскільки можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до вимог ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3196,00 грн.

З наданих письмових доказів вбачається, що наявні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки вони є необхідним та достатнім для забезпечення фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Протягом розгляду справи відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про його неможливість сплачувати аліменти в збільшеному розмірі.

Крім цього, будь-яких письмових доказів, які повинні бути враховані та можуть вплинути на прийняття рішення відповідачем протягом розгляду справи не представлено суду.

З огляду на викладене вище, змінюючи спосіб та розмір стягнення аліментів, враховуючи матеріальне становище та стан здоров`я дитини, інші обставини справи, а також те, що зміна способу стягнення аліментів є правом позивача, суд вважає, що аліменти в стягнутому розмірі за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2016 року, є недостатніми, а тому суд дійшов висновку, що справедливим, необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини буде стягнення аліментів з відповідача у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 зазначено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (КМУ). Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.

Від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів (п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Згідно з положеннямист. 141 ЦПК України,Закону України «Про судовий збір»позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а тому з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись статтями 20, 180, 182-184, 187, 194-196 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб та розмір аліментів, встановлений рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2016 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітьної доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2016 року по справі №362/4237/16-ц13-ц, відкликавши виконавчий лист.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору по справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 08.01.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко