Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №279/5819/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5819/25

Провадження 2-а/279/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., при секретарі судового засідання Селюк К.А., розглянувши в м.Коростень адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління національної поліції у Житомирській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА№ 5643452 від 04.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

В обгрунтування позову зазначив, що 04.09.2025 постановою винесеною інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області майором поліції Васькевичем Юрієм Володимировичем його було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20400 грн за те, що він нібито 13.06.2025 о 13 год. 00 хв. в с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області на вул. Лещенки,80 керував мотоциклом марки «ЯВА-350» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений прав керування транспортним засобом Овруцьким районним судом від 07.04.2025 у справі 286/960/25 , чим порушив п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.

Вважає, що до нього було безпідставно застосоване стягнення у виді штрафу за дії в яких відсутній склад адміністративного правопорушення, так як будь які докази на підтвердження факту керування ним транспортним засобом відсутні, мотоциклом він не керував.

Так, 13.06.2025 року зранку він перебував в центрі села Васьковичі, а саме поблизу магазина «міні-маркет» зустрів свого кума ОСОБА_2 і з ним, та іншими односельцями вживав алкогольні напої біля магазину був десь до 12 години. Після чого сів на свій велосипед марки «Мінськ» синього кольору і поїхав в напрямку свого помешкання по вул. Лещенки,80.

Велосипед не відноситься до транспортних засобів, а тому він був не водієм, а велосипедистом. Таким чином, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП відсутня, оскільки він не керував транспортним засобом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що він до обіда бачив ОСОБА_1 біля магазину, де вони разом сиділи, розмовляли і випивали. Про те, що ОСОБА_1 прибув до магазину не на мотоциклі, знає, оскільки йому відомо, що мотоцикл поламаний.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що особисто бачив, що ОСОБА_1 падав з велосипеда, через що ОСОБА_3 особисто пішов до сусідів, щоб викликати швидку. Це сталося в червні приблизно в обід, біля старої церкви.

В судове засідання представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи постанову Коростенського міськрайонного суду від 30.12.2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 130 ч.2 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративних правопорушень. Зазначив, що події, які оскаржуються відбувалися в той день, час та місці. З зазначених підстав позов просить задоволити.

Представником відповідача в судове засідання подано відзив на позов , у якому відповідач вважає його безпідставним та такими, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення учасників, свідків, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення ( далі КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Правилами Дорожнього Руху ( ПДР ) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно п.п. «а» п. 2.1 ст. 2 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області по справі №279/5699/25 від 30.12.2025 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 130 ч.2 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративних правопорушень також свідчить про відсутність в його діях і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки оскаржувана подія відбулася в той же час, день та місці.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи судом встановлено, що інтереси позивача в даній справі представляв адвокат Бугайов Микола Вікторович, що діяв на підставі договору про надання правничої допомоги від 10.09.2025 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги АМ №1155311 від 10.09.2025.

Також стороною позивача було долучено докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу: правова допомога у підготовці матеріалів для подачі позову до суду . Участь в судових засіданнях . Загальна вартість правничої допомоги, 5000 гривень.

Дослідивши заяву позивача про стягнення судових витрат, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказану заяву необхідно задовольнити частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Враховуючи ту обставину, що підготовка даної справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адвокат не був задіяним до судових засідань, тому суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 5000 грн. є неспівмірним зі складністю цієї заяви, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат по сплаті судовго збору суд зазначає наступне.

Згідно квіитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.305301901.1 від 12.09.2025 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1211, 20 грн.

Відповідно п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за оскарження постанови пронакладення адміністративногостягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 сплативши судовий збір в сумі 1211, 20 грн., при цьому переплатив 605 грн. 60 коп.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача підлягає на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2025 серії ЕНА №5643452 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 ,00 гривень відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 гривень та 3000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О.Пацко