Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №296/6247/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6247/25

2/296/49/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" січня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючої - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов позов ОСОБА_1 до територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.Позовна заява сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» та підписана представником позивача адвокатом Могильницькою І. А.

Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить таке майно: 1) квартири АДРЕСА_1 ; 2) частини квартири АДРЕСА_2 ; 3) 40/100 ідеальних часток квартири АДРЕСА_3 .

Починаючи з 2017 року, ОСОБА_1 постійно проживала у Республіка Польща разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до змісту якого спадкодавець заповіла все своє майно позивачу. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Млава, Республіка Польща. Строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 сплив 10 березня 2025 року. Позивач змогла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після матері лише у травні 2025 року, тобто із незначним пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини.

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 травня 2025 року. Підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 зазначено пропущення строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини стала її хвороба, адже вона є особою з інвалідністю з дитинства. Середній ступінь інвалідності в Республіці Польща їй встановлений 01 червня 2022 року. Довідкою визначено, що ОСОБА_1 потребує постійного лікарського та соціального супроводу. У зв`язку із проведеною трансплантацією нирки ОСОБА_1 не має можливості відлучатись з місця свого проживання та потребує регулярної медичної допомоги. З огляду на необхідність дотримання спеціального режиму лікування позивач в січні-березні 2025 року з об`єктивних причин не мала можливості прибути до нотаріальної контори в Україні чи до консульської установи за кордоном для подання заяви про прийняття спадщини, адже перебувала під лікарським наглядом.

На підставі наведеного позивач просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк – 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 13 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Крім того, вказаною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я. копію спадкової справи, заведену після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (а. с. 76).

02 липня 2025 року на виконання ухвали про витребування доказів до суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 104/2025 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року замінено первісного відповідача – територіальну громаду міста Житомира в особі Житомирської міської ради, на належного відповідача – ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Могильницька І. М. у судове засідання не з`явилась, попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 заявою від 05 січня 2026 року повідомляє, що між ним та ОСОБА_1 досягнуто домовленості щодо питання спадкових прав, а тому він позов визнає, просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.У вказаній заяві відповідач також просить подальший розгляд справи здійснювати за його відсутності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі докази, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту рішення – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 Цивільного кодексу України (далі по тексту рішення – ЦК України).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд установив, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Млава, Республіка Польща, що підтверджено копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Млава, Республіка Польща (а. с. 21).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджено такими письмовими доказами:

-копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , з якого встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір`ю є ОСОБА_5 ;

-повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу № 00051202317 від 14 травня 2025 року, яким підтверджено, що 16 вересня 1995 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб;

-копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_3 25 лютого 2003 року розірвали шлюб, прізвище дружини після розірвання шлюбу – ОСОБА_7 .

Наведене свідчить, що позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 .

Установлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя склала заповіт, який посвідчений 03 червня 2024 року нотаріусом Александрою Бехти (м. Млава, Республіка Польща). Тож, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: весь свій спадок вона заповідає дочці – ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 23-26).

З копії витребуваної судом спадкової справи № 104/2025 до майна померлої ОСОБА_9 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_9 звернулись: її дочка – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та син – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального Сєтака Віктора Ярославовича № 902/02-31 від 14 травня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а. с. 64).

Крім того, постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального Сєтака Віктора Ярославовича № 1737/02-31 від 03 вересня 2025 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_9 також встановлено, що до складу її спадкового майна входить: частина квартири АДРЕСА_2 ; частина квартири АДРЕСА_3 ; та квартира АДРЕСА_1 .

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Суд ураховує, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебіг строку на прийняття спадщини розпочався 11 вересня 2024 року. Останній день строку для прийняття спадщини – 11 березня 2025 року.

Установлено, що ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує, що причиною пропуску ним строку прийняття спадщини є стан її здоров`я.

Медичною довідкою, виданою 28 лютого 2025 року Університетського клінічного центру Варшавського медичного університету Спеціалізована поліклініка Ліндлея (м. Варшава, Республіка Польща), підтверджено, що ОСОБА_10 пройшла контрольне обстеження в Трансплантанційному консультативному відділенні УКЦ ВМУ у Варшаві, стан – після трансплантації 07.2022; наступний візит – 28 березня 2025 року (а. с. 47).

Довідкою Консультативного відділення Трансплантаційної медицини та нефрології від 08 травня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_11 має діагноз: Трансплантація нирок, хронічна хвороба нирок, есенціальна (первинна) артеріальна гіпертензія, порушення обміну ліпопротеїдів та інші ліпідемії (а. с. 50).

Також установлено, що Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності (м. Млава, Республіка Польща) 20 липня 2022 року ОСОБА_12 встановлено середній ступінь інвалідності безтерміново, ступінь інвалідності встановлений з 01 червня 2022 року. ОСОБА_11 має інвалідність з 12 років (а. с. 58).

Вирішуючи спір, суд ураховує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, їй проведено трансплантацію нирки, внаслідок чого вона потребує регулярного медичного обстеження і контролю. Також суд ураховує, що спадкодавець ОСОБА_3 померла в Республіці Польща, де проживала разом з позивачем, та на випадок своєї смерті залишила заповіт, відповідно до змісту якого все своє майно заповіла дочці – ОСОБА_1 . Судом враховано велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 та місцем знаходження спадкового майна. Крім того, слід урахувати тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини – майже 2 місяці, що, враховуючи вищеперелічені обставини, є незначним строком пропуску.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Оцінюючи доводи позивача та надані нею обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 поважними. Також суд ураховує, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав, а тому визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України). Водночас, відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12-13, 81, 259, 264-265, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк – 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено – 09 січня 2026 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК