Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №679/100/23 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/100/23

Провадження № 22-ц/820/208/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю представників сторін, третьої особи,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи виконавчий комітет Нетішинської міської ради, Нетішинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, стягнення аліментів на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області в складі судді Безкровного І.Г. від 24 жовтня 2025 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року позивачка, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що восени 2006 року вона познайомилася з ОСОБА_2 , пізніше перебувала з ним у стосунках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила від відповідача доньку ОСОБА_3 , відомості про батька якої були записані на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідач відмовився подавати в органи РАЦС заяву про батьківство щодо народженої нею доньки.

З часу народження дитини ОСОБА_2 не брав участі в її утриманні, лише одноразово дав їй 1000 грн. та пароварку, яка була необхідна для дитини.

У 2014 році на прохання відповідача вона повідомила дитині, що він доводиться їй татом.

За результатами тестування на батьківство підтверджено, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Матеріальної допомоги на доньку, яка перебуває на утриманні позивачки, відповідач не надає.

Відповідач до початку повномасштабної війни займався наданням послуг із перевезення пасажирів і багажу, а після її початку був призваний на службу у Збройні Сили України.

З врахуванням наведеного просила встановити, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на доньку ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.01.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині стягнення аліментів скасувати та стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу). На його думку, судом не враховано, що відповідач окрім доньки ОСОБА_3 , має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Утримання ще одної дитини потребує додаткових фінансових витрат, що одночасно вказує на відповідне сімейне та матеріальне становище відповідача.

У відзиві ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишити рішення без змін. Вказує, що вона, як і відповідач, має на утриманні ще одну дитину, малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Впродовж усіх років тягар утримання ОСОБА_3 вона несла сама, а відповідачу доведеться брати участь у матеріальному утриманні доньки лише впродовж 3,5 років до повноліття дитини. Відповідач діяв недобросовісно, після звільнення з військової служби більше року не повідомляв суд про припинення цієї обставини, що була підставою для зупинення провадження у справі.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.

Представники позивачки, третьої особи просили відхилити скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 має доньку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області Відомості про батька в актовому записі про народження дитини внесено за вказівкою матері на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_8 .

Згідно зі звітом результату аналізу ДНК, складеного ТОВ «Медікал Геномікс Україна», ймовірним батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .

Письмовою заявою від 25.08.2025 відповідач визнав походження ОСОБА_3 від нього та не заперечує проти визнання його її батьком, що також підтвердив у судовому засіданні його представник.

Неповнолітня ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , – що не заперечувалося відповідачем.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнав своє батьківство щодо ОСОБА_3 , суд приймає визнання відповідачем позову. Щодо стягнення аліментів, суд виходив з того, що аліменти з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 слід визначити у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), такий розмір аліментів буде достатнім та необхідним для належного утримання дитини. При цьому наявність іншої дитини на утриманні відповідача не свідчить про неспроможність сплачувати аліменти на утримання доньки сторін у визначеному розмірі.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду і завищений розмір встановлених аліментів є безпідставними.

Так, згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції дав належну оцінку представленим доказам і правильно констатував, що аліменти з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 слід визначити у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), такий розмір аліментів є достатнім та необхідним для належного утримання дитини, її гармонійного розвитку.

При цьому наявність іншої дитини на утриманні відповідача не свідчить про неспроможність сплачувати аліменти на утримання доньки сторін у визначеному розмірі.

Так, сторона відповідача не надала жодних доказів щодо середньомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_2 , у справі також відсутні докази, чи перебуває інша дитина на його утриманні (чи проживає він фактично однією сім`єю з сином та дружиною згідно укладеного шлюбу).

Тож суд першої інстанції правильно констатував, що відповідач не спростував достатніми та допустимими доказами свою спроможність сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 у визначеному судом розмірі. При цьому він як батько має відповідально ставитися до своїх батьківських обов`язків і не ставити надання належного утримання дитині від попередніх стосунків у залежність від створення нової сім`ї.

У справі відсутні дані про участь ОСОБА_2 в утриманні доньки ОСОБА_3 до вирішення цього спору, тож визначений судом розмір аліментів частки заробітку (доходу) відповідача є необхідним, справедливим та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку неповнолітньої доньки.

Апелянт не довів наявність підстав для встановлення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 09 січня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк