Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №607/14972/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14972/25Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 33/817/8/26 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Бутрина С.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збірв розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Згідно даної постанови, 12 липня 2025 року о 22 год. 01 хв., в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 1, громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: на ділянці дороги, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Renault Koleos», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду нього. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, а оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не з`ясовано усіх обставин справи, оскільки у матеріалах провадження відсутні належні докази його вини у вчиненні ДТП, зокрема факт керування ним транспортним засобом, оскільки він не є його власником.

Вважає, що порушено його право на справедливий судовий розгляд, оскільки справу розглянуто без його участі та належного повідомлення, а також без виклику свідків та потерпілого.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходжу до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.

Відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

В судове засідання 08.01.2026 року ОСОБА_1 та його захисник, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, про поважність причин неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, що не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.

Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, які містяться у протоколі серії ЕПР1 №389735 від 12.07.2025 року; аудіовізуальному диску із відеозаписом подій, що мали місце 12.07.2025 р.; схемі місця ДТП, яка сталася 12.07.2025 р.; письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_2 від 12.07.2025 р.; рапортах працівників поліції від 12.07.2025, акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 12.07.2025 року та на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, судом зроблено висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол та схема місця ДТП складалися у присутності обох учасників даної пригоди. Будь-яких зауважень з приводу неправильності чи неповноти відображених даних у схемі місця ДТП, ніхто з учасників не висловлював, погодившись з відображеним у ній розташуванням транспортних засобів на проїздній частині дороги та по відношенню один до одного та до елементів дороги з встановленою точкою зіткнення транспортних засобів.

Пункт 2.3 б Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно пункту 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вказаних вимог ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність, встановлена ст.124 КУпАП.

Встановлені судом обставини за яких відбулася ДТП, розташування транспортних засобів після їх зіткнення відносно один до одного та елементів проїзної частини дороги, характер механічних пошкоджень автомобілів та їх локалізація повністю узгоджуються із встановленими судом даними розвитку подій та настання ДТП.

Інші дані, які б спростовували встановлені обставини з приводу розвитку подій у матеріалах справи відсутні.

Твердження захисника, що не встановлено власника транспортного засобу марки «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 не підлягають задоволенню, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389735 від 12.07.2025 року ним є ПП «Авербуд».

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що апелянт не виконував функцію водія, то такі спростовуються матеріалами справи, а також письмовими пояснення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_2 наданими ними безпосередньо після вчинення ДТП.

Аналогічні пояснення ними було надано на місці події, що вбачається із відеозапису, а саме те, що вони стояли на червоному сигналі світлофора і відчули удар в задню частину автомобіля. При цьому транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , намагався об`їхати їхнє авто та покинути місце ДТП, через що вони зупинили його самотужки, а ОСОБА_2 відкрив водійську дверку та забрав ключі у ОСОБА_1 .

При цьому жодних інших осіб, які б могли виконувати функцію водія на місці події не було і на таких ОСОБА_1 не вказував, тому надані ним покази є способом захисту з метою уникнення відповідальності.

Доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення.

Також судом вірно не накладалось адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Бутрина С.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження — задовольнити.

Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Бутрину С.В. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Смачила А.І. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя