Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №462/7376/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 462/7376/25

Провадження № 2-а/452/11/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" січня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області у письмовому провадженні без виклику осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Львівській області сержанта поліції Лебедь Михайла Володимировича, - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5679359 від 09.09.2025 року, винесену поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Львівській області сержанта поліції Лебедь Михайлом Володимировичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 9 вересня 2025 року о 00.25год по вул. Суботівська у м. Львів він,керуючи транспортним засобомавтомобілем марки Ніссан Кашкай, номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі та не пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, - порушивши п. 2.4.а. ПДР України, чим вчинив передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративне правопорушення. Вважає, що винесена поліцейським постанова є незаконною та необґрунтованою з огляду на відсутність складу правопорушення, зокрема, графа п. 7 винесеної постанови є незаповненою, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства, невірно вказано вулицю, де реально було зупинено водія, інспектор не встановивфактичні обставини справи, не зібрав необхідних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не дослідив їх, позивача ніхто не ознайомив із спірною постановою. Наведені факти свідчать про правомірність дій позивача та відсутність складу адміністративного правопорушення; просить скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних зазначивши, що ОСОБА_1 9 вересня 2025 року близько 00год.25хв.у місті Львові вул. Суботівська, 13а керував транспортним засобом NISSAN QASHQAI номерний знак НОМЕР_1 під час дії комендантської години на території Львівської області без відповідного дозволу та не пред`явив на законну вимогу працівника поліції документи, визначені п.2.1 ПДР України, чим порушив вимоги пункту 2.4«а» ПДР України. В результаті відносно позивача винесено постанову за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Щодо самої події вказав, що на вимогу поліцейських позивач здійснив зупинку свого транспортного засобу та почав вести діалог з працівниками поліції. Останні, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 представилися, пояснили правопорушнику причину зупинки. Тоді ж працівники поліції на підставі п.3 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» висунули законну вимогу позивачу, пред`явити документи, визначені п.2.1 ПДР України. Втім, позивач законну вимогу поліцейських не виконав, що підтверджується відеодоказами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до відзиву на позовну заяву. Згодом поліцейські виявили у позивача ознаки алкогольного сп`яніння, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в спеціалізованому медичному закладі позивач відмовився. В результаті відносно позивача складені наступні адміністративні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також цього дня було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, та протокол за ст. 124 КУпАП, іпостанову про накладення адміністративного стягнення по справі проадміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліціїперевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується ізобов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такідокументи. Враховуючи вищенаведене, працівником поліції було прийнято правомірне рішенняпритягнути позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП тазастосувати стягнення у вигляді штрафу. Адже, відповідно до ст. 23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метоювиховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержаннязаконів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню новихправопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Просять суд також врахувати що із відкритого реєстру «Судова владаУкраїни» представнику відповідача стало відомо що суддею Залізничногорайонного суду міста Львова Галайко Наталією Миронівною ухваленорішення у справі №462/7210/25, яким позивача визнано винним у вчиненніадміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП вирішено призначити позивачу адміністративнестягнення у виді штрафу 17000(сімнадцять тисяч)грн. зпозбавленням права керування транспортними засобами на строк1(один) рік. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.Беручи до уваги зазначене, підстав вважати оскаржувану постанову незаконною немає.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Судом установлено, що поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Львівській області сержантом поліції Лебедь Михайлом Володимировичем було винесено постанову серії ЕНА №5679359 від 09.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. За змістом зазначеної постанови ОСОБА_1 9 вересня 2025 року 00год.25хв. у місті Львові по вул. Суботівська, 13а керував транспортним засобом NISSAN QASHQAIномерний знак НОМЕР_1 та при цьому не мав при собі та не пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, у спосіб який дає можливість прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія та реєстраційному документі, чим порушив п. 2.4.а. ПДР України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогою ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.1 ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони — технічний талон).

Згідно з п. 2.4«а» Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки, зокрема посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого відповідачем, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, то в такому зафіксовано порушенняостаннімПравил дорожнього руху, наслідком чого стала вимога про зупинку транспортного засобу; інспектор поліції, підійшовши до водія, пояснив суть правопорушення, відповідно запитав про наявність документів, зазначених в п.2.1 ПДР України, на що позивач відмовився такі надавати, надалі у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що останній також заперечував, розмовляв із поліцейськими на підвищених тонах із використанням нецензурних слів, жодні їх вимоги не виконував.

Також з відеозапису з місця складання постанови вбачається, що порядок її складання повністю дотримано, інспекторомроз`яснено права та обов`язки, а також декілька разів ознайомлено позивача із постановою, проте останній відмовився від підпису та отримання копії, що чітко підтверджується відеозаписом із нагрудного відеореєстратора інспектора.

Відтак, встановивши факт вчинення серед інших вказаного адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.4«а» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, тому було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача за вказаною статтею та накладення на нього стягнення.

Разом з тим оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції вказаної статті, а тому твердження позивача про відсутність заповненого п. 7 Постанови суд відхиляє.

Як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що працівник поліції склав постанову незаконно та він вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху не порушував, проте твердження позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того судом встановлено, що згідно постанови судді Залізничного районного суду м. Львова Кузбит О.В. визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та йому призначено покарання адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, - із якої відомо, що вказані події мали місце цього дня та при тих обставинах, які описані у спірній постанові.

Відповідно до п.1.1Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.9.Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Також суд звертає увагу, що згідно із сталою практикою ЄСПЛ (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року) Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425грн. за вчинення ним передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративного правопорушення, є законною та не підлягає скасуванню.

Інспектор при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв розсудливо та пропорційно, оскаржувана постанова від 9 вересня 2025 року серії ЕНА №5679359 у справі про адміністративне правопорушення винесена з додержанням юридичних норм і з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано було рішення про накладення штрафу, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Доказів, які могли б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких не встановлено, за сукупності всіх обставин суд дійшов переконання про те, що даний позов є спробою позивача уникнути відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1ст. 126 КУПАП, а також і за порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. 6, 9, 10, 195, 242-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Львівській області сержанта поліції Лебедь Михайла Володимировича, - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5679359 від 09.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя