Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №336/9756/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9756/25

Провадження №: 2/336/617/2026

09.01.26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участі секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання – ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 07.10.2000 вона та відповідач перебували у шлюбі, який розірвано 28.11.2006. Син ОСОБА_4 проживає разом з позивачкою. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07.01.2025 по справі №336/111033/24 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 08.11.2024 до закінчення навчання у Національному університеті «Запорізька політехніка» до 17.06.2025. Позивач вказує, що наразі її син продовжує навчання за освітнім ступенем магістр в Національному університеті «Запорізька політехніка» Електротехнічного факультету на денній формі навчання (бюджетна). Термін навчання з 29.09.2025 по 19.01.2027. Позивач працює в Запорізькому авіаційному фаховому коледжі ім. О.Г. Івченка та отримує заробітну плату в середньому 14000 грн. в місяць. На теперішній час вона самостійно утримує дитину, хоча обов`язок утримувати дитину, що навчається, покладається на обох батьків. Наразі вона не в змозі самотужки, без допомоги батька, матеріально забезпечити дитину, що навчається.Про розмір та порядок матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина на період його навчання, з відповідачем домовитися не вдалось. В той же час, відповідач знаходиться у працездатному віці, тобто має змогу працювати та отримувати заробітну плату. Місце його роботи на теперішній час позивачці не відомо. Відповідач не має інших утриманців та неповнолітніх дітей. Позивач вважає, що відповідач матеріально спроможний надавати допомогу сину, який навчається.

Таким чином, їх повнолітній син ОСОБА_4 навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, не працює та потребує матеріальної допомоги на період навчання.

Посилаючись на викладені обставини ОСОБА_1 просить стягнути аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання в частині від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до закінчення навчання, тобто до 19 січня 2027 року.

Ухвалою судді від 08.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, третій особі – право для надання пояснень щодо аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. Також роз`яснено право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будь-яких пояснень не надавав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, за змістом позовної заяви просила розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будь-яких пояснень не надавав.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання двічі не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення кореспонденції за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Згідно зі ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації народжень 16 серпня 2004 року зроблено відповідний актовий запис за № 357. Батьками дитини є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_1 від 03 квітня 2007 року.

З 07 жовтня 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .

28 листопада 2006 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру та Витягом з Реєстру територіальної громади.

ОСОБА_3 є студентом 1 курсу (Е-315м, «G3 Електрична інженерія (електропривод та система керування)») денної форми навчання Електротехнічного факультету Національного університету «Запорізька політехніка» за освітнім степенем магістр. Термін навчання з 29.09.2025 по 19.01.2027, що підтверджується Довідкою Національного університету «Запорізька політехніка» №2488 від 01.10.2025.

Позивач звернулась до суду 07.10.2025. На час звернення до суду ОСОБА_3 вже досяг повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження тощо.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітній сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виникнення даного аліментного зобов`язання є необхідна сукупність юридичних фактів, а саме: дитина досягла повноліття, але на момент звернення до суду з позовом не досягла 23-х років; дитина продовжує навчання в Національному університеті «Запорізька політехніка» на денній формі навчання, термін навчання з 29.09.2025 по 19.01.2027. У зв`язку з навчанням повнолітній син потребує матеріальної допомоги.

При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють його дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та їх спроможність її надавати.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що вона працює в Запорізькому авіаційному фаховому коледжі ім. О.Г. Івченка та отримує заробітну плату в середньому 14000 грн. в місяць.

ОСОБА_3 навчається на денній формі, працювати та отримувати доходи не може.

Відповідач є особою працездатного віку, а тому може сплачувати аліменти сину, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення навчання, а саме до 19.01.2027.

Судом встановлено, що повнолітній син ОСОБА_3 проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні. Так, вимоги позивача про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання на користь матері є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам сімейного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн. у дохід держави у порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 198-201, 191 СК України, ст.ст. 2, 4, 7, 11, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 278-279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 07 жовтня 2025 року до закінчення навчання у Національному університеті «Запорізька політехніка» до 09 січня 2027 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: П.Л.Коваленко