Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №305/22/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/22/26

Номер провадження 3/305/9/26

ПОСТАНОВА

про закриття справи про адміністративне правопорушення

09.01.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 09.01.2026 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 24.12.2025 серії ВАД № 769602 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з додатками.

Як вбачається із протоколу, 18.12.2025 близко 21:00 год громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 , під час сварки з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ображала його нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, а також штовхнула його, в результаті чого останній впав на підлогу, внаслідок чого була заподіяна шкода його психологічному та фізичному здоров`ю, тобто вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру у стані алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання смс-повідомлення про виклик до суду на номер телефону. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань на адресу суду не подала.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.

Суддя дослідив протокол та додані до нього документи і прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

- рапорт працівників поліції, зареєстрований у інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» (журналі єдиного обліку) Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області за № 13088 вiд 18.12.2025, з якого вбачається, що на лінію 102 звернулися неповнолітні особи, які повідомили що батько ОСОБА_2 наносить тілесні ушкодження дружині;

- пояснення потерпілого ОСОБА_2 , який ствердив, що прийшовши додому у п`яному вигляді, перечепився та вдарився об двері в ході чого розбив ніс, претензій ні до кого не має;

- пояснення ОСОБА_1 яка ствердила що між нею та чоловіком сталася сварка, в ході якої він її штовхав та бив рукою в район тулуба, хапав за волосся, бив дітей. Вона захищалася та штовхнула його, внаслідок чого він лицем вдарився в двері та порізав ніс, від судово-медичної експертизи відмовилася;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.12.2025 № 281, згідно з яким ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп’яніння (2,16 проміле).

Разом з тим, встановлено, що потерпілий у справі ОСОБА_2 протягом 2025 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчиненя домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , що стверджується постановою Рахівського районного суду від 27.02.2025 (справа № 305/411/25), якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 360 гривень, постановою Рахівського районного суду від 05.03.2025 (справа № 305/539/25), якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністартивне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 360 гривень, постановою Рахівського районного суду від 04.04.2025 (справа № 305/938/25), якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністартивне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 360 гривень, при цьому у повадженні Рахівського районного суду перебуває кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України (умисне систематичне домашнє насильство).

Згідно характеристики № 243 від 29.12.2025 ОСОБА_1 характеризується нейтрально, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягалася.

Доказів, із яких особа, що складала протокол, дійшла до висновку про наявність ознак правопорушення, матеріали не містять.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАПпередбачено, що вчинення домашнього насильства є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім’ї - насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров’ю іншого члена сім’ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов’язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Під час розгляду справи встановлено, що дії ОСОБА_1 були направлені виключно на захист себе та неповнолітніх дітей, а в той же час потерпілий ОСОБА_2 жодних претензій ні до кого немає.

Дійсним є лише факт того, що між ними сталась чергова конфліктна ситуація, однак не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм чинного законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і в її діях відсутній склад указаного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК