Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №302/1663/25 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/1663/25 3/302/5/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ №340213 від 24.11.2025 року, який складений інспектором прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 30.04.2025 року, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 24.11.2025 року о 14 год 00 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого прикордонного району на ок.н.п. Міжгір`я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр.України ОСОБА_2 , який спільно з гр.України ОСОБА_3 здійснили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон групою осіб з фіксацією порушення ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_2 на розгляд справи в судове засідання не з`явився, про таке повідомлявся належно, причини його неявки суду невідомі. Однак у матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, якщо ці дії вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 340213 від 24.11.2025 року, згідно якого ОСОБА_2 24.11.2025 ознайомлений зі змістом протоколу, підписав його без зауважень та доповнень, однак надав особисті пояснення на окремому аркуші, примірник протоколу отримав 24.11.2025 року;

- протокол про адміністративне затримання від 24.11.2025 року, який складений інспектором прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_2 був затриманий о 14 год 00 хв 24.11.2025 року на строк до 3 діб з метою встановлення особи та з`ясування обставин правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 та ч.1 ст.202 КУпАП, 24.11.2025 року о 17 год 00 хв ОСОБА_2 був звільнений у зв`язку з встановленням особи та з`ясуванням обставин правопорушень;

-протокол особистого огляду, огляду речей і документів від 24.11.2025 року, згідно якого інспектор прикордонної служби (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону ОСОБА_4 у присутності двох понятих провів особистий огляд ОСОБА_2 , під час огляду від останнього не вилучено речей та документів;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_5 першому заступнику начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_6 від 24.11.2025 року, згідно якого під час несення служби в прикордонному наряді «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Міжгір`я, о 14 год. 00 хв. 24 листопада 2025 року було виявлено та затримано громадян України, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які рухалися на автобусі в сторону н.п. Міжгір`я і перебували та пересувалися в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу, та військово-облікових документів. У ході проведення перевірочних заходів громадяни не змогли чітко пояснити, чому вони прямують з Дніпропетровської області у Закарпатську без будь-яких документів, що посвідчують їх особу, та без документів, які могли б підтвердити, що вони прямують з метою працевлаштування, відпочинку, тощо. Крім того, було встановлено, що особи намагалися незаконно здійснити перетин державного кордону з України в Румунію з метою пошуку роботи та кращих умов життя. У подальшому на затриманих осіб було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 204-1 та ч.1 ст. 202 КУпАП;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.11.2025 року, згідно яких 23.11.2025 року ОСОБА_2 виїхав поїздом з міста Кам`янського до н.п.Воловця, та направлявся до н.п.Синевирської Поляни на роботу. У дорозі його зупинила прикордонна служба, при собі він не мав паспорта громадянина України, бо загубив такий, а його військовий квиток знаходився у військоматі.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколах про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення. Натомість під час особистого огляду ОСОБА_2 працівники прикордонної служби не вилучили від останнього жодних речей та документів.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п. Міжгір`я, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Міжгір`я Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Що стосується перебування ОСОБА_2 у контрольованому прикордонному районі без паспорта громадянин України та військово-обліковий документа, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 Положення про прикордонний режим, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Відповідно до п.6 цього ж Положення особи, винні у порушенні прикордонного режиму, несуть адміністративну або іншу відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 202 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду – виїзду.

Таким чином, перебування особи у контрольованому прикордонному районі без документа, що посвідчує особу, та військово-облікового документа утворює самостійний склад адмінправопорушення, передбаченого статтею 202 КУпАП. При цьому розгляд цієї категорії справ віднесено до компетенції органів Державної прикордонної служби України згідно з статтею 222-1 КУпАП.

Також суд враховує, що згідно з постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01.12.2025 року (суддя Готра В.Ю.) у справі №302/1666/25, яка набрала законної сили 12.12.2025 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 (особа, яка на думку посадової особи, що склала протокол, разом з ОСОБА_2 намагалася незаконно перетнути кордон) до адмінвідповідальності за ст.204-1 ч.2 КУПАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що н.п. Міжгір`я знаходиться на відстані приблизно 120 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 09.01.2026.

Суддя: В. П. Кривка