Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №712/16461/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №712/16461/25

Суддя: Пономар В. О.

Справа № 712/16461/25

Провадження № 2-а/712/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позові зазначає, що він перебуває на військовому обліку та своєчасно 12.07.2024 виконав вимоги законодавства щодо уточнення персональних даних. Позивач стверджує, що 07.05.2025 у м. Черкаси його було зупинено працівниками поліції та, попри пред`явлення військово-облікового документа в електронній формі, доставлено до приміщення відповідача з посиланням на нібито перебування у розшуку. У цей же день, 07.05.2025 щодо нього складено протокол № 2241/М/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якому вказано про порушення мобілізаційного законодавства, а саме неприбуття за викликом. Позивач наголошує, що повістки він не отримував, тому подія правопорушення відсутня. Розгляд справи за протоколом був призначений на 08.05.2025 о 10.00 год, однак, за твердженням позивача, у цей час він продовжував перебувати в приміщенні відповідача, його не доставили на розгляд, про результати розгляду не повідомили та постанову йому не вручили.

Крім того, позивач посилається на те, що цього ж періоду щодо нього складався інший протокол (№ 2308/М/2025, відмова від ВЛК), а постанова у тій справі була скасована рішенням суду 29.10.2025 у справі № 712/13085/25. Також вказує, що лише 24.11.2025 під час звернення до органу ДВС дізнався про відкриття виконавчого провадження за постановою № 2241/М/2025 від 08.05.2025 щодо стягнення штрафу. При цьому, на думку позивача, постанова не містить достатнього та чіткого опису обставин правопорушення (зокрема мети виклику, даних щодо вручення повістки, часу/способу повідомлення, моменту виявлення правопорушення), а також містить розбіжності між нормами права, на які посилалися у протоколі, та нормами, зазначеними в постанові.

У зв`язку з цим позивач просив поновити строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення; скасувати постанову № 2241/М/2025 від 08.05.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу 17 000 грн, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

ОСОБА_1 подав 01.12.2025 позовну заяву до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.12.2025 поновлено позивачу строк для звернення до суду з позовом та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, яка 03.12.2025 задоволена.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Навроцька Т.В. не з`явилися, подавши заяву щодо проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, а також будь- яких заяв щодо причин відсутності в судовому засіданні на адресу суду не направив.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 268 КАС України суд ухвалив слухати справу за відсутності сторони відповідача.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . У сформованому електронному військово-обліковому документі зазначено, що дані уточнено вчасно 12.07.2024, документ сформовано 09.05.2025, а також наведено адресу проживання: АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що 07.05.2025 уповноваженою особою відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 2241/М/2025 стосовно позивача за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з неприбуттям за викликом (повісткою) у визначені дату, час і місце. У протоколі також зазначено, що розгляд справи призначено на 08.05.2025 о 10.00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (каб. 302), а в поясненнях позивачем зроблено запис про те, що він не з`явився, оскільки не отримував повістки/не був належним чином ознайомлений.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 08.05.2025 винесено постанову № 2241/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. У постанові викладено, що протокол складено 07.05.2025, а також наведено відомості про розгляд справи та наслідки несплати штрафу (зазначено про стягнення штрафу у подвійному розмірі 34 000 грн у разі несплати у встановлений строк).

З наданих документів державної виконавчої служби встановлено, що 13.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79591092 з примусового виконання постанови № 2241/М/2025 від 08.05.2025 про стягнення з позивача на користь держави штрафу в розмірі 34 000 грн, а також постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 3 400 грн.

Того ж дня, 13.11.2025, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (загальна сума зазначена у постанові).

Крім цього, судом встановлено, що 24.11.2025 позивач звертався із заявою про надання можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження ВП № 79591092.

4. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ст. 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат, (ст. 210, 210-1, 211 - 211-6).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Проте відповідачем не надано доказів та не доведено, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 та указаний у повістці час та дату не з`явився.

5. Висновок суду

Оцінивши докази, подані сторонами, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що постанову від 08.05.2025 № 2241/М/2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було винесено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 нібито не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас відповідач не надав суду жодного належного доказу того, що повістка була вручена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, у матеріалах справи відсутні: особистий підпис позивача про отримання повістки; відеозапис вручення або відмови від отримання повістки; акти відмови або інші документи поштового оператора, що підтверджували б факт направлення або вручення повістки; відмітки про відмову отримати повідомлення чи про відсутність за адресою.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 41 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, лише зазначені способи є належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування.

За відсутності будь-якого з передбачених законом доказів належного повідомлення, не доведено ні факту виклику, ні факту обов`язку позивача з`явитися до ТЦК, ні факту неявки, а отже і вини в його діях.

У свою чергу позивач заперечує отримання ним повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та свою неявку на виклик.

Відповідачем також не спростовано доводи позивача про порушення його прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі бути присутнім під час розгляду та користуватися юридичною допомогою.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, а жодних належних та допустимих доказів не подано, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

6. Розподіл судових витрат

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов позивача задоволено у повному обсязі, беручи до уваги заявлену у прохальній частині позовної заяви вимогу про стягнення із відповідача судових витрат зі сплати судового збору та розгляд справи про забезпечення позову, враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень підлягають судові витрати позивача в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. 77, 229, 242, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову від 08.05.2025 № 2241/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та з розглядом заяви про забезпечення позову в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08.01.2026.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В.О. Пономар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua