Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №711/4315/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4315/25

Номер провадження2-др/711/8/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Петренка О.В., розглянувши в письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) сторін, заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Павленко Мар`яни Василівни про ухвалення додаткового рішення в справі №711/4315/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2025 року представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Павленко М.В., через систему «Електронний суд», подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_3 , понесених витрат на правничу допомогу (вхідний №52863 від 29 грудня 2025 року).

Заяву обгрунтовує тим, 22 грудня 2025 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволені частково. Однак, судом не вирішено питання у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі, які були заявлені в позовній заяві.

На підставі викладеного, представник позивачів адвокат Павленко М.В. просить ухвалити додаткове рішення у справі №711/4315/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн та на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.12.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Павленко М.В. про ухвалення додаткового рішення в справі №711/4315/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; розгляд заяви, керуючись ч.3 ст.270 ЦПК України, вирішено провести протягом десяти днів з дня надходження заяви без повідомлення учасників справи.

Будь-яких заяв, відзивів, заперечень тощо на заяву про ухвалення додаткового рішення ані відповідачем ОСОБА_3 , ані його представником адвокатом Ткачуком-Коваленком О.В. до суду, станом на день розгляду заяви, не подано.

Суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2025 у справі №711/4315/25 позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 772 948 (сімсот сімдесят дві тисячі дев`ятсот сорок вісім) гривень 51 (п`ятдесят одна) копійка та 6 183 (шість тисяч сто вісімдесят три) гривні 55 (п`ятдесят п`ять) копійок судового збору, а всього 779 132 (сімсот сімдесят дев`ять тисяч сто тридцять дві) гривні 06 (шість) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень та 64 (шістдесят чотири) гривні 01 (одна) копійка судового збору, а всього 8064 (вісім тисяч шістдесят чотири) гривні 01 (одна) копійка.

У іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 залишені без задоволення.

Зобов`язано позивача ОСОБА_1 передати відповідачу ОСОБА_3 , після відшкодування ним збитків, залишки пошкоджених деталей автомобіля BMW 330I д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягають заміні згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №18 від 04 березня 2025 року.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 2 ст. 15 ЦПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі – Закон №5076) закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону №5076, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.1, п.1,4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У розділі VI «Щодо судових витрат» позовної заяви від 15.05.2025 представник позивача зазначила про те, що: «Відповідно до вимог, встановлених ст. 133, 134, пунктом 9) частини 3, ст. 175, ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, позивач, вказує попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складають судові витрати та витрати правничої допомоги АО «Вовк та партнери». Документи на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу будуть додатково подані в строки визначені ЦПК України».

Водночас не надання разом із позовною заявою як першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести, не є безумовною процесуальною перешкодою для розподілу судових витрат з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Аналіз ч.2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другій статті 134 ЦПК України викладено у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19 та від 20 серпня 2025 року в справі № 338/1297/22 (провадження № 61-4302св25).

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що хоч позивачами разом із позовною заявою як першою заявою по суті спору і не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести в зв`язку з розглядом справи, однак АО «Вовк і Партнери» в особі адвоката Павленко М.В. надавало професійну правничу допомогу позивачам, починаючи з підготовки позовної заяви, її подання та завершуючи представництвом прав та законних інтересів позивачів під час розгляду судом цивільної справи №711/4315/25, а тому процесуальних перешкод для не розгляду по суті заяви про ухвалення додаткового рішення суд не вбачає.

Водночас розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

Як встановлено судом під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення і підтверджується матеріалами справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником позивачів адвокатом Павленко М.В. додано копії: 1) ордеру серії СА №1122361 від 15.05.2025, відповідно до якого АО «Вовк та Партнери» в особі адвоката Павленко М.В. надає правничу допомогу ОСОБА_2 , зокрема в Придніпровському районному суді м. Черкаси на підставі договору про надання правничої допомоги №5/11/02/25 від 11.02.2025 (а.с.175); 2) ордеру серії СА №1122296 від 15.05.2025, відповідно до якого АО «Вовк та Партнери» в особі адвоката Павленко М.В. надає правничу допомогу ОСОБА_1 , зокрема в Придніпровському районному суді м. Черкаси на підставі договору про надання правничої допомоги №4/11/02/25 від 11.02.2025 (а.с.176); 3) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001416 від 15.04.2022, яким документована адвокат Павленко М.В. (а.с.174); 4) договору про надання правничої допомоги №4/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, що укладений між Ільніцьким Я.В. та АО «Вовк та Партнери» (а.с.179-180); 5) договору про надання правничої допомоги №5/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, що укладений між Єльцовою А.Л. та АО «Вовк та Партнери» (а.с.181-182); 6) акту надання правничої допомоги №1 від 23.12.2025 (опис робіт/надання послуг) до договору про надання правничої допомоги від 11.02.2025 (а.с.183); 7) акту надання правничої допомоги №1 від 23.12.2025 (опис робіт/надання послуг) до договору про надання правничої допомоги від 11.02.2025 (а.с.184).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №4/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, що укладений між ОСОБА_1 та АО «Вовк та Партнери», суд встановив, що предметом договору є надання адвокатським об`єднанням «Вовк та Партнери» правничої допомоги Ільніцькому Я.В. як клієнту (п.1.1). Згідно п.3.1 означеного правочину, загальна вартість правничої допомоги за цим договором вказується в додатковій угоді до договору. Вартість правничої допомоги за цим договором може коригуватися за погодженням сторін у випадках виникнення додаткових обставин, що не передбачені цим договором. Перегляд вартості правничої допомоги за цим договором обґрунтовується відповідними розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору (п.3.2). Адвокатське об`єднання починає надавати правничої допомогу після здійсненням клієнтом 100% передоплати вартості правової допомоги (п.3.3). Акт виконаних робіт з надання правничої допомоги підписується сторонами після її фактичного надання (п.3.4).

Зі змісту договору про надання правничої допомоги №5/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, що укладений між ОСОБА_2 та АО «Вовк та Партнери», суд встановив, що предметом договору є надання адвокатським об`єднанням «Вовк та Партнери» правничої допомоги Єльцовій А.Л. як клієнту (п.1.1). Згідно п.3.1 означеного правочину, загальна вартість правничої допомоги за цим договором вказується в додатковій угоді до договору. Вартість правничої допомоги за цим договором може коригуватися за погодженням сторін у випадках виникнення додаткових обставин, що не передбачені цим договором. Перегляд вартості правничої допомоги за цим договором обґрунтовується відповідними розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору (п.3.2). Адвокатське об`єднання починає надавати правничої допомогу після здійсненням клієнтом 100% передоплати вартості правової допомоги (п.3.3). Акт виконаних робіт з надання правничої допомоги підписується сторонами після її фактичного надання (п.3.4).

Отже, аналіз означених правочинів дає підстави для висновку, що загальна вартість правничої допомоги за цими договорами вказується в додаткових угодах до цих договорів. Крім того надання АО «Вовк та Партнери» правничої допомоги як Єльцовій А.Л., так і ОСОБА_1 розпочинається лише після 100% передоплати вартості правничої допомоги клієнтами (позивачами) АО «Вовк та Партнери».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Частинами першою - другою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша – друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу (частина перша статті 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

З аналізу означених норм процесуального права суд зробив висновок, що вартість правничої допомоги під час розгляду цивільної справи №711/4315/25 мають довести особи, що подали заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу, тобто позивачі.

Проте всупереч процесуальному обов`язку доведення вартості правничої допомоги, що надавалася позивачам АО «Вовк та Партнери», ними не долучено ані до позовної заяви, ані до заяви про ухвалення додаткового рішення додаткових угод до договорів про надання правничої допомоги №4/11/02/25від 11 лютого 2025 року та №5/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, які б містили загальну вартість правничої допомоги за цими договорами щодо кожного з клієнтів (позивачів), що унеможливлює суд процесуально встановити дійсні домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару та порядку його обрахування (у погодинній оплаті чи у фіксованому розмірі тощо), а відповідно і встановити обгрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що міститься в актах надання правничої допомоги №1 від 23.12.2025 (опис робіт/надання послуг) до договору про надання правничої допомоги від 11.02.2025 (а.с.183, 184).

Згідно правового висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладений в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Тобто, не вимагається надання доказів оплати витрат адвоката у разі якщо відповідно до договору про надання правничої допомоги такі витрати лише підлягають сплаті (будуть сплачені) відповідною стороною або третьою особою.

Водночас, пунктом 3.3. договорів про надання правничої допомоги №4/11/02/25 від 11 лютого 2025 року та №5/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, між АО «Вовк та Партнери» та клієнтами: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , досягнуто домовленості про те, що надання АО «Вовк та Партнери» правничої допомоги як Єльцовій А.Л., так і ОСОБА_1 розпочинається лише після 100% передоплати вартості правничої допомоги клієнтами (позивачами) АО «Вовк та Партнери». Тобто, станом на час подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оплата позивачами правничої допомоги АО «Вовк та Партнери» вже настала.

Згідно з правовими висновками, викладеними в додаткових постановах Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 873/244/21, від 19 липня 2022 року у справі №910/6807/21, від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 липня 2025 року в справі №758/1066/24 (провадження № 61-15273св24).

Разом з тим, матеріали як позовної заяви, так і заяви про ухвалення додаткового рішення, не містять документально підтверджених витрат про надання правничої допомоги АО «Вовк та Партнери» позивачам у справі (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення із відміткою банку або іншого банківського документа, касових чеків тощо) з призми того, що такі витрати, згідно п.3.3. договорів про надання правничої допомоги №4/11/02/25 від 11 лютого 2025 року та №5/11/02/25 від 11 лютого 2025 року, вже понесені позивачами, оскільки АО «Вовк та Партнери» вже надало відповідну правничу допомогу Ільніцькому Я.В. та Єльцовій А.Л.

Також суд звертає увагу учасників справи, що договір про надання правничої допомоги №4/11/02/25 від 11 лютого 2025 року не містить підпису уповноваженої особи АО «Вовк та Партнери», а містить лише печатку означеного адвокатського об`єднання.

Крім того суд, здійснивши аналіз актів надання правничої допомоги №1 від 23.12.2025 (опис робіт/надання послуг) до договору про надання правничої допомоги від 11.02.2025 (а.с.183, 184), встановив, що вони містять інформацію про вартість участі адвоката у судових засіданнях з розрахунку 2500 грн/засідання. Проте, п.3.1 договорів про надання правничої допомоги №5/11/02/25 від 11 лютого 2025 року та №4/11/02/25 від 11 лютого 2025 року вартість правничої допомоги за цими договорами імперативно сторонами обумовлена такою, що визначається в додаткових угодах до договорів, а не в актах виконаних робіт, що підписуються сторонами після фактичного надання правничої допомоги.

Отже, долучення до заяви про ухвалення додаткового рішення актів надання правничої допомоги без долучення додаткових угод до договорів унеможливлює суд процесуально встановити відповідність вартості правничої допомоги, розмір якої міститься в означених актах, розміру, що підлягав визначенню сторонами в додаткових угодах до договорів про надання правничої допомоги, що у свою чергу є процесуальною перешкодою для перевірки судом обґрунтованості розміру витрат позивачів на правничу допомогу у даній справі.

Крім того як встановив суд, акт надання правничої допомоги №1 від 23.12.2025 (опис робіт/надання послуг) до договору про надання правничої допомоги від 11 лютого 2025 (а.с.184), що складений між позивачем ОСОБА_1 та АО «Вовк та Партнери», не містить підпису уповноваженої особи АО «Вовк та Партнери», а містить лише печатку означеного адвокатського об`єднання.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Павленко Мар`яни Василівни про ухвалення додаткового рішення в справі №711/4315/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з недоведеністю їх понесення позивачами в цій справі.

Керуючись ч.13 ст.7, ст. 133, 134, 137, 141, 246, 265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Павленко Мар`яни Василівни про ухвалення додаткового рішення в справі №711/4315/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складене 09 січня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий: О. В. Петренко