Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №949/2453/25 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2453/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Бондаря Юрія Миколайовича (ордер на надання правової допомоги серії ВК №1197365 від 07 листопада 2025 року) звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15 лютого 2014 року, актовий запис №15.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15 лютого 2014 року.

Причиною звернення до суду послугувало те, що протягом останнього року сімейне життя між сторонами суттєво погіршилося, що в кінцевому результаті призвело до фактично повного припинення будь-яких шлюбних відносин між ними. Почуття любові, довіри вже давно втрачено, що є взаємним та остаточним.

На даний момент ведення між сторонами спільного господарства припинено, вони не проживають разом та фактично не спілкуються між собою. Шлюб існує лише формально.

За глибоким переконанням позивача, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , втім спільної згоди для розірвання шлюбу в порядку ст. 106 СК України вони не досягли. Відповідачка не бажає розірвати шлюб у добровільному порядку.

Тому, позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

05 грудня 2025 року через канцелярію суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_2 про надання строку на примирення терміном 6 місяців, так як вона зацікавлена у збереженні сім`ї. Вважає, що у них немає підстав для розірвання шлюбу, так як чоловік про намір розірвати шлюб її не повідомляв, а його твердження про припинення відносин, не відповідає дійсності.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на розірванні шлюбу. Щодо надання строку на примирення заперечив, оскільки він та відповідачка разом не проживають тривалий час та не підтримують подружніх стосунків, а тому наданий судом строк на примирення не виправить їхні відносини. Збереження шлюбу між ним та відповідачкою є неможливим, так як почуття любові до відповідачки у нього втрачено.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні, після наданих позивачем пояснень по суті позову, позовні вимоги визнала та не заперечила проти розірвання шлюбу. При цьому, відмовилася від поданої нею заяви про надання строку на примирення.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 лютого 2014 року між сторонами зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №15, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 05 листопада 2025 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.5).

Сторони мають дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою, що підтверджується копією актового запису про народження із застосунку ДІЯ (а.с.8).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Виходячи із засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім`ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі обох сторін.

При таких обставинах та враховуючи наведені вище норми права, суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно і шлюб існує формально, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 21, 24, 51, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 200, 247, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15 лютого 2014 року, актовий запис №15.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 08 січня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.